Рішення № 102297486, 23.12.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2021 Справа № 917/1283/21

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство "Азалія", код ЄДРПОУ 13960888, вул. Магістральна, 64, Лубенський район м. Гребінка, Полтавська область, 37400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип", Код ЄДРПОУ 32428972, вул. Успенська, 39/1 /1-2 поверх/ офіс 2/4 , м. Одеса, Одеська область, 65048

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Державний реєстратор відділу "Центр надання адміністративних послуг" Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченка Дмитра Миколайовича (вул. Ярослава Мудрого, 35, м. Гребінка, Полтавська область, 37400)

2. Приватне підприємство “Мар`янівське -2014” (вул. Миру, 4, с. Мар`янівка, Гребінківський район, Полтавська область, 37412, код ЄДРПОУ 38803128)

про скасування державної реєстрації права власності

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

від позивача: Устименко Ю.С.

від відповідача: Потапенко А.М.

від третіх осіб: не з`явилися

Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство "Азалія" (далі – ТОВБВКП «Азалія», позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" (далі – ТОВ «Краншип», відповідач), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний реєстратор відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченко Дмитро Миколайович, Приватне підприємство «Мар`янівське-2014» (далі – ПП «Мар`янівське-2014»), про скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна: номер запису про право власності 42373949, нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м; номеру запису про право власності 42374587: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.08.2021 суд постановив залишити позовну заяву без руху.

Позивач у строк, визначений судом, усунув встановлені при поданні позовної заяви недоліки.

Ухвалою від 26.08.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, залучити до участі у справі Державного реєстратора відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченка Дмитра Миколайовича та ПП «Мар`янівське-2014» як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, призначити підготовче засідання у справі на 16.09.21, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов, запропонувати третім особам надати документально підтверджені письмові пояснення.

Відповідач подав до суду відзив на позов, у зв`язку з чим ухвалою від 16.09.2021 суд постановив відкласти підготовче засідання на 05.10.21, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

28.09.21 від позивача надійшла відповідь на відзив.

05.10.21 від позивача надійшло клопотання про витребування у ТОВ "Краншип" для огляду в судовому засіданні оригіналу отриманого від ПП «Мар`янівське-2014» листа за № 1412/1 від 14.12.2020, журналу реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції за 2020 рік ( у т.ч. за грудень 2020 року), доказів надіслання ПП «Мар`янівське-2014» листа за №14-12/20 від 14.12.2020; довідки відділення ПАТ КБ "Укргазбанк" від 14.12.2020 №257/15/2/14, договору позики від 07.07.2020; про витребування у ПП «Мар`янівське-2014» для огляду в судовому засіданні оригіналу отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "Краншип" листа за 14-12/20 від 14.12.2020, журналу реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції за 2020 рік ( у т.ч. за грудень 20 2020 року); доказів надіслання ТОВ "Краншип" листа № 1412/1 від 14.12.2020, довідки відділення ПАТ КБ "Укргазбанк" від 14.12,2020 №257/15/12/14; договору позики від 07.07.2020.

Ухвалою від 05.10.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 04.11.2021, зобов`язано ТОВ "Краншип" надати для огляду в судовому засіданні оригінал отриманого від Приватного підприємства «Мар`янівське-2014» листа за № 1412/1 від 14.12.2020, оригінал журналу реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції за 2020 рік (у т.ч. за грудень 2020 року), докази надіслання ПП «Мар`янівське-2014» листа за №14-12/20 від 14.12.2020; оригінал довідки відділення ПАТ КБ "Укргазбанк" від 14.12.2020 № 257/15/2/14, оригінал договору позики від 07.07.2020.

28.10.21 від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить суд:

- витребувати у ТОВ «Краншип» платіжні доручення або виписку з рахунку про зарахування на розрахунковий рахунок ПП «Мар`янівське-2014» грошових коштів на виконання договору позики від 07.07.2020, укладеного у простій письмовій формі між ТОВ «Краншип» та ПП «Мар`янівське-2014», на загальну суму 27 000 000 грн; платіжне доручення або виписку з рахунку із зазначенням часу (година та хвилини) та дати зарахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Краншип» (код ЄДРПОУ 32428972) грошових коштів у розмірі 4 800 000 грн від ПП «Мар`янівське-2014» (код ЄДРПОУ 38803128);

- витребувати у ПП «Мар`янівське-2014» платіжні доручення або виписку з рахунку про зарахування на розрахунковий рахунок ПП «Мар`янівське-2014» грошових коштів на виконання договору позики від 07.07.2020, укладеного у простій письмовій формі між ТОВ «Краншип» та ПП «Мар`янівське-2014», на загальну суму 27 000 000 грн; платіжне доручення або виписку з рахунку із зазначенням час (година та хвилини) здійснення фінансової операції (транзакції) щодо перерахування грошових коштів у розмірі 4 800 000 грн на рахунок ТОВ «Краншип» (код ЄДРПОУ 32428972) 14 грудня 2020 року.

04.11.21 від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить суд:

- витребувати у ПАТ КБ "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280, адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, б. 1): Інформацію про те, чи подавалась у січні 2021 року ПП "Мар`янівське-2014" (код ЄДРПОУ 38803128) до відділенні № 323/16 Полтавської обласної дирекції ПАТ КБ "Укргазбанк" річна фінансова (бухгалтерська) звітність за 2020 рік у складі Балансу. Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до річної фінансової звітності із зазначенням кредиторських заборгованостей із розшифруванням назв кредиторів та сум заборгованостей перед кожним кредитором та підстави їх виникнення (договори) Уразі якщо така річна фінансова (бухгалтерська) звітність за 2020 рік подавалась ПП "Мар"янівське-2014" (код ЄДРПОУ 38803128) до відділенні № 323/16 Полтавської обласної дирекції ПАТ КБ "Укргазбанк", надати копії такої річної фінансової (бухгалтерської) звітності за 2020 рік, поданої ПП "Мар`янівське-2014" (код ЄДРПОУ 38803 128) у січні 2021 року (у складі Балансу, Звіту про фінансові результат», Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до річної фінансової звітності із зазначенням кредиторських заборгованостей із розшифруванням назв кредиторів та сум заборгованостей перед кожним кредитором та підстави їх виконання (договори).

У підготовчому засіданні 04.11.21 представник відповідача надав суду документи для огляду, про огляд яких заявляв позивач у клопотанні, що подане 05.10.21.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.11.2021 постановлено відкласти підготовче засідання на 16.11.21, задовольнити клопотання позивача та витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.11.2021 постановлено відкласти підготовче засідання на 25.11.2021.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 відкладено підготовче засідання на 14.12.2021, витребувано у ПАТ КБ "Укргазбанк" докази з зазначенням про надання цих доказів одному із представників позивача, для подальшої передачі їхв суд.

14.12.21 від ПАТ КБ "Укргазбанк" надійшли докази, витребувані ухвалами від 04.11.2021 та від 25.11.2021.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.12.2021 закрито підготовче провадження у справі № 917/1283/21 та призначе справу до судового розгляду по суті на 23.12.2021.

У судовому засіданні 23.12.2021 суд заслухав вступне слово представника позивача стосовно предмета та підстав заявленого позову, вступне слово представника відповідача, з`ясував обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.12.2021р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

28.09.2020 між ТОВ "Краншип" (код ЄДРПОУ 32428972, Позикодавець) та ПП «Мар?янівське-2014» (код ЄДРПОУ 38803128, Позичальник) було укладено договір позики № 28/09-01 (далі – Договір позиви) у простій письмовій формі, згідно із яким Позикодавець надав Позичальнику грошову безпроцентну позику у розмірі 4 800 000,00 грн строком повернення до 31.03.2021.

На забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики 02.10.2020 між ТОВ "Краншип" (Іпотекодержатель) та ТОВ БВКП "Азалія" (код ЄДРПОУ 13960888, Майновий поручитель – Іпотекодавець), укладено договір іпотеки (далі – іпотечний договір), на підставі якого позивач передала в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно, зазначене в п. 1.5. цього Іпотечного договору, в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Позичальником, зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодаця (пункт 1.1. Іпотечного договору).

Відповідно до п. 1.3. в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (далі – Предмет іпотеки, Майно), що є власністю Іпотекодавця, а саме:

-контору/адмінбудинок, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна (колишня назва – вул. Петровського), б. 64, що складається в цілому з нежитлової будівлі А-1. Загальна площа нерухомості 115,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 140706753208;

-будівлі та споруди, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна (колишня назва – вул. Петровського), будинок 64. Загальна площа нерухомості 780,3 кв. м. Реєстраційний номер нерухомого майна 140440153000.

За іпотечним договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань Позичальника за Договором позики у розмірі 4 800 000 грн., також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування: - витрат, пов`язаних із пред`явленням вимоги по виконанню зобов`язань, передбачених Договором позики і звернення стягнення на предмет іпотеки; - витрат на утримання і збереження Предмету іпотеки, якщо Предмет іпотеки буде прийнятий на утримання Іпотекодержателем; - збитків, завданих порушенням Іпотекодавцем умов цього договору; - збитків, завданих порушенням Позичальником зобов`язань за Договором позики; - витрат на страхування Предмету іпотеки, якщо ці витрати будуть зроблені Іпотекодержателем (п. п. 1.1., 1.2. Іпотечного договору).

Згідно із пунктом 1.7. іпотечного договору за домовленістю сторін вартість Предмету Іпотеки становить 2 561 526 грн. Оціночна вартість Предмету Іпотеки становить 2 561 526 грн. (п. 1.8. Іпотечного договору).

Іпотечним договором передбачено іпотечне застереження.

Так, відповідно до п. 4.1. Іпотечного договору звернення стягнення на предмет Іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:

- продажу Предмету іпотеки будь-якій особі та будь- яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону України «Про Іпотеку», для чого Іпотекодавець надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною, яка визначається суб`єктом оціночної діяльності та зазначається у звіті про оцінку майна, що складається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 16.01.2016 року №2658-ІІІ або за згодою сторін, але не більше ринкової вартості предмету іпотеки, та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця;

- переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Згідно ст. 36 Закону України «Про іпотеку» це застереження вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя і є підставою для оформлення та реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є Предметом іпотеки.

Згідно з ч. 4.4. Іпотечного договору у разі, якщо задоволення вимог Іпотекодержателя здійснюється шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», право власності на предмет іпотеки переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя на підставі цього договору на наступний день після закінчення обрахованого згідно п. 2.3.16. цього Договору 30-денного строку виконання вимоги Іпотекодержателя про усунення порушень зобов`язань за договором купівлі-продажу та/або умови цього Договору, у разі якщо ця вимога не буде задоволена Іпотекодавець у добровільному порядку (проте вимогою Іпотекодержателя може бути встановлений більш тривалий строк її задоволення) та підлягає реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством України. Ця реєстрація здійснюється нотаріусом або відповідним органом державної реєстрації на підставі цього договору свідоцтва, виданого нотаріусом про передачу вимоги та нотаріально засвідченої заяви Іпотекодержателя про його згоду на набуття ним права власності на предмет іпотеки.

06.04.2021 за вих. № 06-04/21 ТОВ "Краншип" було надіслало на адресу ТОВ БВКП «Азалія» (Іпотекодавця) та ПП «Мар?янівське-2014» (Позичальника) повідомлення (вимогу) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та анулювання заборгованості за основним зобов`язанням.

Також, 07.04.2021 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман Інною Миколаївною на адреси ТОВ БВКП «Азалія» (Іпотекодавця) та ПП «Мар?янівське -2014» (Позичальника) було направлено повідомлення (вимогу) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та анулювання заборгованості за основним зобов`язанням за вих. № 143/01-16.

У відповідності до відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, державним реєстратором відділу "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченком Дмитром Миколайовичем 03.06.2021 були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на Предмет іпотеки за ТОВ «Краншип»:

- номер запису про право власності 42373949 на об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58608264 від 08.06.2021;

- номер запису про право власності 42374587 на об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №58609027 від 08.06.2021.

Однак позивач вважає, що у ТОВ «Краншип» були відсутні правові підстави для задоволення вимог Іпотекодержателя, зокрема, шляхом набуття право власності на предмет іпотеки та проведення державної реєстрацію права власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна, у зв`язку з повним виконанням Позичальником своїх зобов`язань за Договором позики № 28/09-01 від 28.09.2020.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи, що були подані сторонами та витребувані судом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV, підзаконними нормативно-правовими актами та укладеними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно положень до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як передбачено ч. ч. 1-3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (ч. 4 ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з п. п. 1 та 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

За змістом наведеної правової норми, державний реєстратор повинен встановити наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Особливості державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані «постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (у редакції чинній на дату проведення спірної державної реєстрації, далі – Порядок № 1127).

Відповідно до п. 61 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абз. 1 або 4 пп. 2 п. 61 Порядку № 1127, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Водночас згідно з п. 12 Порядку №1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

У постанові від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного правового висновку щодо застосування норми статті 37 Закону України "Про іпотеку": ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, яка має погоджуватись з власником майна при зверненні іпотекодержателем стягнення на іпотечне майно у позасудовий спосіб шляхом набуття на нього права власності. Відповідно, нездійснення оцінки предмету іпотеки на момент переходу права власності до іпотекодержателя є порушенням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду є загальним, підтриманий усталеною судовою практикою Верховного Суду (зокрема у постановах від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.02.2020 у справі № 653/2857/17, від 11.06.2020 у справі № 914/953/19) та підлягає застосуванню при розгляді спорів щодо скасування державної реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем внаслідок набуття ним права власності на предмет іпотеки у позасудовий спосіб.

При вирішенні справи № 653/2857/17 (постанова від 12.08.2020) Верховний Суд, констатував, що за відсутності експертної оцінки предмета іпотеки на час набуття його у власність ТОВ «Вердикт Фінанс» відсутні правові підстави вважати про дотримання справедливого балансу інтересів сторін кредитних правовідносин внаслідок вчинення державним реєстратором оскаржуваних у цій справі дій. На підставі викладеного Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що реєстрація права власності за ТОВ «Вердикт Фінанс» здійснена з порушенням законодавства.

У відповідності до положень п. 30 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, до державного реєстру прав вносяться такі відомості про право власності, довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язання, зокрема, підстава для державної реєстрації права власності, довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язання (абзац тридцять перший пункту 30). Підстава для державної реєстрації права власності, довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язання за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав вноситься з переліку документів, поданих для державної реєстрації прав та відображених у відповідній заяві (абз. 38 пп. 5 п. 30).

Із витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно вбачається, що підставами для прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58608264 від 08.06.2021 та № 58609027 від 08.06.2021 було виключно: засвідчена іпотекодержателем письмова вимога про усунення порушення основного зобов`язання № 06-04/21 від 06.04.2021, договір іпотеки № 4029 від 02.10.2020.

За змістом ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 33 та ст. 35 Закону України «Про іпотеку» для реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, та лише у випадку, якщо основне зобов`язання невиконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку» (п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 520/7281/15-ц).

Судом встановлено, що згідно з випискою із банку від 14.12.2020, яка отримана Гребінківським ВП Пирятинського відділенням поліції, 14.12.2020 ПП «Марянівське-2014» здійснено платіж за № 710 на загальну суму 4 800 000 грн за реквізитами: ТОВ "Краншип" (код ЄДРПОУ 23697280); Призначення платежу: повернення поворотної фінансової позики згідно договору № 28/09-01 від 28.09.2020.

Також, судом встановлено, що ПП «Марянівське-2014» у 2021 році подано до ПАТ КБ «Укргазбанк» (Полтавська обласна дирекція) фінансову звітність малого підприємства (Додаток № 1 до Національного положення стандарту бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» п. 5 розділу 1) у складі: 1. Баланс на 31.12.2020; 2. Звіт про фінансові результати за 2020 рік; довідку про розшифровку рядків фінансової звітності за вих. № 3 від 24.02.2021, згідно із якими станом на 31.12.2020 відсутня заборгованість (у т.ч. прострочена) ПП «Марянівське-2014» перед контрагентом ТОВ "Краншип" за 2020 рік.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Із вказаного вбачається, що 14.12.2020 Позичальник у повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором позики № 28/09-01 від 28.09.2020, укладеним у простій письмовій форм між Іпотекодержателем – як Позикодавцем та ПП «Мар?янівське-2014», а саме: перерахував грошові кошти платіжним дорученням від 14.12.2020 у розмірі 4 800 000 грн на рахунок ТОВ "Краншип", тобто основне зобов`язання припинено.

У зв`язку з припиненням основного зобов`язання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» припинилась і іпотека за договором від 02.10.2020 на забезпечення такого зобов`язання.

Щодо доводів відповідача про невиконання грошового зобов`язання та наявності грошового боргу Позичальника перед Позикодавцем, що на його думку, підтверджується, договором позики № 07/07-01 від 07.07.2020, додатковою угодою до договору позики № 07/07-01 від 25.09.2020, листом ПП «Марянівське -2014» щодо уточнення призначення платежу за вих. № 1412/1 від 14.12.2020 на ім?я ТОВ "Краншип"; листом ТОВ "Краншип" щодо підтвердження уточнення призначення платежу за вих. № 14-12/20 від 14.12.2020 на ім`я ПАТ КБ «Укргазбанк»; довідкою ПАТ АБ «Укргазбанк» за вих. № 257/15/12/14/04 від 14.12.2020 про підтвердженням призначення платежу, актом звірки взаємних розрахунків за період жовтень 2020 року – липень 2021 року між ПП «Мар?янівське-2014» та ТОВ "Краншип", то суд вважає такі докази неналежними, недопустимими, недостовірними та спростовуються іншими доказами у справі.

Пунктом 3.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 (далі – Інструкція), визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Водночас, відповідно до п. 2.29 зазначеної Інструкції, платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

При цьому законодавством чітко передбачено процедуру такого відкликання.

Так, згідно з п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Розрахунковий документ може бути відкликаний тільки в повній сумі.

Пунктом 23.3. ст. 23 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що документ на відкликання може бути як паперовим, так і електронним. Він складається ініціатором у довільній формі та засвідчується ним у встановленому порядку.

Тобто до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит «Призначення платежу» шляхом відкликання платіжного доручення.

Однак, у випадку, якщо грошові кошти вже були списані з рахунку платника та зараховані на рахунок отримувача, переказ набуває статусу завершеного (п. 30.1 т. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Тобто з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов`язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим.

Зазначена позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 809/34/17 та від 01.07.2020 у справі № 824/74/19-а.

З урахуванням вищевикладеного, докази, що підтверджують відкликання ПП «Мар?янівське-2014» платіжного доручення № 710 від 14.12.2020 у розмірі 4 800 000 грн не надано, а зміна та\або підтвердження зміни призначення платежу банком чинним законодавством не передбачена.

Також слід зауважити, що ПП «Мар?янівськ-2014», місцезнаходженням якого є м. Гребінка Полтавської області здійснювало перерахування коштів у ПАТ АБ «Укргазбанк» на рахунок ТОВ "Краншип" у АТ «Банк Восток» (згідно із інформацією, що міститься у виписці від 16.08.2021), а тому довідка від 14.12.2020 №257/15/12/14/04 про підтвердження зміни призначення платежу, видана відділенням ПАТ АТ «Укргазбанк» № 257/15, місцезнаходженням якого є м. Одеса, вул. Канатна, 112 та яке не здійснювало перерахування та/або отримання коштів 14.12.2020 не є, на переконання суду, допустимим доказом.

Окрім цього, суд звертає увагу, що ТОВ "Краншип" не надано суду доказів на підтвердження: надіслання останнім листа за вих. 14-12/20 від 14.12.2020 на адресу ПАТ КБ «Укргазбанк»; отримання листа за вхід. №1412/1 від 14.12.2020 від ПП «Марянівське-2014» щодо уточнення призначення платежу та довідки відділення № 257/15 ПАТ АТ «Укргазбанк» за вих. №257/15/12/14/04 від 14.12.2020 (у тому числі на листах відсутні відмінки про реєстрацію у журналі реєстрації вхідної кореспонденції, а оригінали для огляду чи копії журналів реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції за 2020 рік (у т.ч. за грудень 2020 року) ТОВ "Краншип" не надано).

Наданий ТОВ "Краншип" для огляду суду оригінал листа за вих. № 14-12/20 від 14.12.2020 на адресу ПАТ КБ «Укргазбанк» не відповідав копії цього документу, що знаходиться в матеріалах справи, а саме: у частині розміщення підпису та печатки директора ТОВ "Краншип".

При цьому, суд приймає до уваги, що договір позики № 07/07-01 від 07.07.2020 на який посилається відповідач, укладено на загальну суму 27 000 000 грн без забезпечення іпотекою або заставою.

Натомість Договір позики № 28/09-01 від 28.09.2020 укладено на загальну суму 4 800 000 грн та оплата згідно з випискою із банку від 14.12.2020 була здійснена ПП «Марянівське-2014» на рахунок ТОВ "Краншип" також на суму 4 800 000 грн з призначенням платежу: повернення поворотної фінансової позики згідно договору № 28/09-01 від 28.09.2020.

Крім того, у поданій ПП «Мар?янівське-2014» до ПАТ КБ «Укргазбанк» (Полтавська обласна дирекція) фінансовій звітності станом на 31.12.2020 відсутня будь-яка заборгованість ПП «Мар?янівське-2014» перед контрагентом ТОВ "Краншип", у тому числі і за договором позики № 28/09-01 від 28.09.2020, та за договором позики № 07/07-01 від 07.07.2020.

Акт звірки взаєморозрахунків за договором позики №28/09-01 від 28.09.2020 Мар?янівське-2014» та ТОВ «Краншип» датований 31.07.2021, тобто вже після звернення стягнення на предмет іпотеки, що виключає можливість підтвердженням сторонами зобов`язань фінансового характеру станом на день звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідач ПП «Мар?янівське-2014» відзиву на позов та жодних доказів у спростування доводів позивача суду не надав.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд звертає увагу, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його ст. 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Водночас вимога пункту 1 статті 6 названої Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

ЄСПЛ зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Суд також зазначає, що у п. п. 1-3 с. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, то відповідно витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу у повному розмірі у сумі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна: номер запису про право власності 42373949, нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м; номеру запису про право власності 42374587: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» (код ЄДРПОУ 32428972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство "Азалія" (код ЄДРПОУ 13960888) понесені ним судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.12.21

Суддя Киричук О.А.