Ухвала суду № 102293920, 28.12.2021, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

28.12.2021

Провадження № 2/389/822/21

ЄУН 389/3901/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року місто Знам`янка

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Берднікова Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Керівника юридичної особи з найменуванням «Дмитрівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області» Стиркуль Наталії Євстафіївни про порушення права на повагу до приватного і сімейного життя на підставі та в порядку ст.ст.1,3,6,8,10,13,14,17,34,46,53 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (документ 995_004, чинний, поточна редакція від 02 жовтня 2013 року, підстава – 994_002-13) та статей 1-9,19,21-25,27-29,32,34,40,49,55-64,68,92,124,125,129,129-1,130, 157-159 Конституції України - Документ 254к/96-ВР, перша редакція - прийняття від 28 червня 1996 року,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 22 грудня 2021 року звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить: визнати протиправними дії відповідача - юридичної особи з найменуванням «Дмитрівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області» в особі її керівника Стиркуль Н.Є., які полягають у порушенні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; стягнути з відповідача в рахунок відшкодування йому моральної шкоди 6000 євро. В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідач у незаконний спосіб збирав, зберігав, використовував та поширював конфіденційну інформацію про нього без його згоди з метою притягнення його до адміністративної відповідальності, що є протиправним втрученням в його особисте і сімейне життя. Таким чином відповідачем порушено встановлений законом порядок доступу до персональних даних, його дії є протиправними та такими, що вказують на порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.32 Конституції України.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження за даною позовною заявою суд приходить до наступного.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція – це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства – цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Предметна юрисдикція – це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Разом з тим, за приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст.5 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктами 1, 2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС).

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

У вказаних правовідносинах, що склались між учасниками спору вбачається публічно-правовий спір, який належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір виник між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, який одночасно є володільцем персональних даних, щодо оскарження його дій внаслідок надання останнім доступу третій особі до персональних даних позивача без його згоди.

Отже, суд вважає за необхідне відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки дана позовна заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

На підставі ч.5 ст.186 ЦПК України, приймаючи до уваги положення ст.20 КАС України, суд роз`яснює, що розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції окружних адміністративних судів. Відтак позивач має право на звернення до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою, поданою відповідно до вимог КАС України.

Судовий збір позивачем за подання даної позовної заяви до суду, не сплачувався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.186,177,185,260,261,354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Керівника юридичної особи з найменуванням «Дмитрівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області» Стиркуль Наталії Євстафіївни про порушення права на повагу до приватного і сімейного життя на підставі та в порядку ст.ст.1,3,6,8,10,13,14,17,34,46,53 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (документ 995_004, чинний, поточна редакція від 02 жовтня 2013 року, підстава – 994_002-13) та статей 1-9,19,21-25,27-29,32,34,40,49,55-64,68,92,124,125,129,129-1,130, 157-159 Конституції України - Документ 254к/96-ВР, перша редакція - прийняття від 28 червня 1996 року.

Роз`яснити позивачу право на звернення до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою, поданою відповідно до вимог КАС України.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Дата складення ухвали 28 грудня 2021 року.

Суддя Г.В. Берднікова