Ухвала суду № 102292791, 14.12.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2264/15-к

№ провадження 1-кп/208/263/21

УХВАЛА

14 грудня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Савранського Т.А., при секретарі Луценко Л.О.,

за участю прокурора Архарова Д.О., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника потерпілих адвоката Логойда Т.В., обвинуваченої ОСОБА_3 , та її захисника Анастасова В.О., цивільного відповідача ОСОБА_4 ,

по справі кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 286 ч.2 КК України, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання потерпілої ОСОБА_2 про визнання доказів по справі очевидно недопустимими, -

в с т а н о в и в:

В провадженні заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 286 ч.2 КК України.

По справі призначена комплексна експертизи, з залученням експертів авто техніків, трасологів та медиків. Виконання експертизи доручити експертам Львівського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України як провідній установі, за участю експертів Львівського обласного бюро СМЕ, з можливістю залучення у разі необхідності, інших експертів експертних установ м. Львів, Львівської області.

Судом отримані висновки транспортно-трасологічної експертизи № 5572/5573 від 20.05.2021 року, висновки інженерно-транспортної експертизи № 5574 від 16.06.2021 року, висновки судово-медичної експертизи № 6 від 05.11.2011 року 5572/5573.

Сторони, представник потерпілих, потерпіли ознайомлені з зазначеними результатами експертиз. Висновки цих експертиз оголошені в судовому засіданні.

Під час проведення судового розгляду справи надійшло клопотання потерпілої ОСОБА_2 про визнання висновків експертиз недопустимим доказами по справі. В усній формі, представник потерпілих уточнила клопотання свого довірителя, просила вважати клопотання таким, як визнання цих доказів очевидно недопустимими.

Потерпілі підтримали думку свого представника.

Прокурор просив клопотанню задовольнити.

Обвинувачена, її захисник, цивільний відповідач, кожен окремо заперечували проти задоволення клопотання потерпілої.

Розглянувши клопотання, вислухав учасників судового засідання, суд встановив наступне.

У відповідності до норм КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів, зокрема є висновки експертів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Судом відзначається, що всі учасники засідання ознайомлені з висновками експертиз, вони оголошені в судовому засіданні.

Клопотання потерпілої зводиться до суб`єктивної оцінки висновків експертиз.

Відповідні питання щодо проведених експертиз виникли і у сторони захисту.

Статтею 356 КПК України передбачено, що за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку.

Експерта, який проводив експертизу має можливість допитати сторона обвинувачення, сторона захисту. Експерту можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними представниками, а також головуючим.

Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше експертів для з`ясування причин розбіжності в їхніх висновках, що стосуються одного і того самого предмета чи питання дослідження.

Кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновку експерта має право надати відомості, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта.

Ознак очевидної недопустимості доказів судом не встановлено, а питання допустимості доказів, суд вирішує під час їх оцінки в нарадчій кімнаті, при ухваленні судового рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. ст. 84-89, 350 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_2 про визнання:

- висновку експерта № 5572/5573 від 20.05.2021 року транспортно-трасологічної експертизи;

- висновку експерта № 5574 від 16.06.2021 року інженерно-транспортної експертизи;

- № 6 від 05.11.2011 року 5572/5573 від 05.11.2021 року судово-медичної експертизи,

очевидно недопустимими доказами по справі кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 286 ч.2 КК України, відмовити.

Суддя Савранський Т. А.