Рішення № 102290068, 28.12.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/2599/21

Провадження № 2/712/1502/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Ліпатовій Н.Г., Коваль М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки, визнання зобов`язань за кредитним договором припиненими,

В С Т А Н О В И В:

11.03.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та визнання зобов`язань за кредитним договором № СМ-SМЕF 00/077/2007 від 04.01.2008 року року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 припиненими.

В обґрунтування позову зазначає, що 04.01.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СМ-SМЕF 00/077/2007за умовами якого, позичальниці був наданий кредит у розмірі 450 000 доларів США, розмір траншів: 1 транш – 250 000 доларів США, 2 –й транш – 200 000 доларів США. Цільове використання кредиту: першій транш – на погашення поточної заборгованості позичальника перед кредитором першої черги за кредитним договром; другий транш – на споживчі цілі.

Відповідно до п.3 частини 1 Кредитного договору сторони домовились встановити плаваючу процентрну ставку у розмірі 4,4 % річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені у банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).

Відповідно до додаткових договорів 1-7 до Кредитного договору сторони домовилися викласти графік платежів у новій редакції. Відповідно до додаткових договорів 8-13до Кредитного договору сторонивносили зміни у існуючи правовідносин в частині розміру відсоткової ставки за кредитом.

За матеріалами, також, встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № СМ- SМЕF 00/077/2007 від 04.01.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено договір наступної іпотеки № РМ-SМЕ F00/077/2007, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н. А. , де предметом іпотеки є магазин (нежитлові приміщення), загальною площею 613,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений магазин належав ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 21.06.2001 року. Вартість предмету іпотеки визначена сторонами в сумі 4824 000 грн. (п. 3.2; п. 4.4. Договору іпотеки).

01.07.2013 року ПАТ «ОТП Банк» направило вимогу № 12-4-10/7919 від 01.07.2013 року, в якій повідомило, що станом на 10.06.2013 року розмір заборгованості за кредитним договором становить 499261,33 дол. США (431209,77 дол. США - по кредиту і 68 051,56 дол. США - по відсоткам). У вимозі зазначено про початок звернення стягнення на предмет іпотеки.

23.08.2013 року ПАТ «ОТП Банк» звернулось до Соснівського районного суду м.Черкаси із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що позичальник в повному обсязі не виконує свої зобов`язання за кредитним договором.

19.03.2014 року рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси справі № 712/10643/13ц позов задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,, ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №СМ-SMEF00/077/2007 у розмірі 499 261,33 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ станом на 10.06.2013 року 3 990 595 грн. 81 коп. заборгованості та 17 666 грн. 84 коп. пені, а також суму витрат судового збору в розмірі 3 441 грн., а всього 4 011 703 грн. 65 коп.

Рострочено виконання рішення суду строком на 10 років та зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,, ОСОБА_2 сплачувати по 20 000 грн. щомісячно з березня 2014 року по 31 грудня 2014 року , по 25 000 грн. щомісячно з 01 січня по 31 грудня 2015 року і по 36 544 грн. 67 коп. щомісяця з 01 січня 2016 року.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 22 жовтня 2014 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2014 року змінено, в частині розстрочки – скасовано, а в решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2014 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.03.2014 року у не скасованій після апеляційного перегляду частині і рішення апеляційного суду Черкаської області від 22.10.2014 року залишено без змін.

Повідомленням № 73-66-66-1/3609 від 26.03.2014 року ПАТ «ОТП «Банк» повідомило ОСОБА_1 про продаж предмету іпотеку у зв`язку із наявністю заборгованості за кредитним договором. В листі зазначено, що ПАТ «ОТП Банк» прийняло рішення про продаж предмету іпотеки за ціною 2 541 250 грн. 00 коп. При цьому сума основного зобов`язання визначена на 26.03.2014 року: в сумі 431 209, 77 дол. США, що еквівалентно 4 560 388 грн. 28 коп., - кредит і 113 928, 68 дол. США, що еквівалентно 1 204 886 грн. 93 коп. - відсотки за кредитом.

07.07.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» і ТОВ «Компанія з управління активами «ОТП Капітал» укладено договір купівлі-продажу магазину, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В. за № 4836.

Також, приватним нотаріусом Верповською О. В. на підставі рішення № 14259262 від 07.07.2014 року внесено запис № 6244572 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Компанія з управління активами «ОТП Капітал» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Листом № 73-66-66-1/8917 від 29.07.2014 року ПАТ «ОТП Банк» повідомило ОСОБА_1 про те, що банк реалізував своє право на продаж предмету іпотеки та зарахував кошти на погашення основної суми боргу за кредитним договором № СМ- SМЕF 00/077/2007 від 04.01.2008 року.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Згідно з частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

ПАТ «ОТП Банк» до набрання законної сили рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 19.03.2014 року, тобто до 22.10.2014 року, було використано право на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Проте, в жовтні 2020 року до Соснівського районного суду м.Черкаси звернулось ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчими листами виданими у цивільній справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні мотивована тим, тим, що 12.12.2019 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір про відступлення права вимоги №12/12/19/1, на підставі якого було відступлено право вимоги за кредитним договором №СМ-SMEF00/077/2007 від 04.01.2008 року. 12.12.2019 року між ТОВ «ФК «Прайм Альянс» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» укладено договір про відступлення права вимоги №12/12/К, на підставі якого було відступлено право вимоги за кредитним договором №СМ-SMEF00/077/2007 від 04.01.2008 року.

Позивач вказує на те, що обов`язки ОСОБА_1 за кредитним договором № СМ-SМЕF 00/077/2007 від 04.01.2008 року є припиненими у зв`язку із тим, що ПАТ «ОТП Банк» для задоволення своїх вимог в позасудовому порядку звернуло 07.07.2014 року стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу магазину.

Крім того, позовні вимоги в контексті захисту прав споживача, визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки обгрунтовані позивачем невідповідністю умов кредитного договору №СМ-SMEF00/077/2007 від 04.01.2008 року та договору іпотеки №РМ-SMEF00/077/2007 від 04.01.2008 року вимогам ст.ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо включення до договорів зі споживачами несправедливих умов в договорах.

Ухвалою суду від 18.03.2021 року було відкрите провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядкузагального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.09.2021 року клопотання представника позивача про зупинення провадження в справі в порядкуп.10 ч.1 ст.252 ЦПК України залишено без задоволення.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.12.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» – Барандич О.А. скерував до суду заяву про застосування позовної давності. Зазначив, що кредитний договір № СМ-SМЕF 00/077/2007 укладено 04 січня 2008 року, Договори про зміни до вказаного кредитного договору вносились впродовж 2008-2012 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № СМ- SМЕF 00/077/2007 від 04.01.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено договір наступної іпотеки № РМ-SМЕ F00/077/2007, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н. А., де предметом іпотеки є магазин (нежитлові приміщення), загальною площею 613,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений магазин належав ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 21.06.2001 року. Вартість предмету іпотеки визначена сторонами в сумі 4 824 000 грн. (п. 3.2; п. 4.4. Договору іпотеки).04.01.2008 року в забезпечення виконання кредитного договору 05.07.2010 року було укладено договір поруки № SR-SМЕF 00/077/2007 де поручителем виступив ОСОБА_2 . Крім того, в забезпечення виконання кредитного договору 05.07.2010 року було укладено договір поруки № SR-SМЕF 00/077/2007з ОСОБА_3 .

Оскільки починаючи з 2008 року, після укладення кредитного договору позивачка не зверталась, за захистом своїх прав, останні зміни в існуючи правовідносини були внесені 04 вересня 2012 року, строк позовної давності сплив ще у 2015 року.

Крім того, 19.03.2014 року рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси справі № 712/10643/13ц позов до позивачки та поручителів задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №СМ-SMEF00/077/2007 у розмірі 499 261,33 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ станом на 10.06.2013 року 3 990 595 грн. 81 коп. заборгованості та 17 666 грн. 84 коп. пені, а також суму витрат судового збору в розмірі 3 441 грн., а всього 4 011 703 грн. 65 коп. Зазначене свідчить, що питання заборгованості врегульоване судовим рішенням, отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Окрім того, останні зміни в існуючи правовідносини були внесені 04 вересня 2012 року, а тому строк позовної давності сплив ще у 2015 році, отже на даний час є таким, що пропущений.

Позивач скерував до суду заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, вказавши, що позов серед іншого мотивований тим, що в жовтні 2020 року до Соснівського районного суду м.Черкаси звернулось ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчими листами виданими у цивільній справі за позовом ПАТ «ОТП Банк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні мотивована тим, тим, що 12.12.2019 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір про відступлення права вимоги №12/12/19/1, на підставі якого було відступлено право вимоги за кредитним договором №СМ-SMEF00/077/2007 від 04.01.2008 року. 12.12.2019 року між ТОВ «ФК «Прайм Альянс» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» укладено договір про відступлення права вимоги №12/12/К, на підставі якого було відступлено право вимоги за кредитним договором №СМ-SMEF00/077/2007 від 04.01.2008 року. Тобто про можливу наявність зобов`язань перед товариством ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп», ТОВ «ФК «Прайм Альянс» позивачка дізналась після отримання повісток про виклик до суду у справі про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Зазначили, що договори про відступлення права вимоги укладені 12.12.2019 року, із даною позовною заявою позивач звернулася 11.03.2021 року, а тому нею не пропущено трирічний строк позовної давності для звернення із позовною заявою, встановлений ст. 256, 257 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Гудзь О.С. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» - Крисевич В.П. в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в заяві про застосування позовної давності, провила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Додатково просила застосувати строк позовної давності до вимог позивача щодо визнання припиненими зобов`язань за кредитним договором, оскільки, позивачу було відомо про продаж предмету іпотеки, та про намір банку стягувати різницю, яка лишилась після продажу предмету іпотеки, ще у липні 2014 року.

Так, відповідно до Ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси від 29.05.2015 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , зацікавлене особа Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають до виконання задовольнити частково. Визнано такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи Соснівського районного суду м. Черкаси у справі 712/10643/13-ц, видані у квітні 2014 року на виконання рішення суду від 19 березня 2014 року у справі № 712/10643/13-ц, провадження № 2/712/883/14, щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № СМ-SМЕF 00/077/2007 від 04.01.2008 року у розмірі 2 414 187, 50 грн. (204 861,17 дол США). В іншій частині виконавчі листи щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № СМ-SМЕF 00/077/2007 від 04.01.2008 року у розмірі 2 374 248,32 грн ( 2 353 140.48 грн., 17 666,84 грн. пені, 3441 грн. судового збору ) підлягають до виконання та стягнення.

Тобто, саме з травня 2015 року (з дня винесення вищезазначеної Ухвали) необхідно відраховувати загальний строк позовної давності, який складає три роки, а тому просила відмовити у зв`язку з цим у позові.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, з невідомих причин, були повідомлені належним чином про розгляд справи.

Згідно до п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст.13 ЦПК України) установив наступне.

Судом встановлено, що між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №СМ-SMEF00/077/2007 (надалі – кредитний договір).Згідно з положеннями кредитного договору та додаткових договорів до нього та на підставі кредитних заявок, позивач надав відповідачу кредит в розмірі 579 319,99 (п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч триста дев`ятнадцять доларів США 99 центів), із встановленням плаваючої процентної ставки у розмірі 4,4% річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені у банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору), відповідно до п. 3 частини №1 кредитного договору.

Відповідно до Додаткового договору № 8 до Кредитного договору від 27.07.2009 р.сторони домовилися внести наступні зміни до Кредитного договору:

· на період з 27 липня 2009р. до 03 січня 2010р. для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Фіксована процентна ставка у розмірі 9,3%.

· на період з 04січня 2010р. до повного виконання Боргових зобов`язань за Кредитним договором для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Плаваюча процентна ставка у розмірі 5,1%.

Відповідно до Додаткового договору № 9 до Кредитного договору від 29.01.2010р. сторони домовилися внести наступні зміни до Кредитного договору:

· на період з 27 січня 2010р. до 03 червня 2010р. для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Фіксована процентна ставка у розмірі 9,3%.

· на період з 04 січня 2010р. до повного виконання Боргових зобов`язань за Кредитним договором для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Плаваюча процентна ставка у розмірі 5,49%.

Відповідно до Додаткового договору № 10 до Кредитного договору від 05.07.2010р. сторони домовилися внести наступні зміни до Кредитного договору:

· на період з 05 липня 2010р. до 05грудня 2010р. для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Фіксована процентна ставка у розмірі 9,0%.

· на період з 06 грудня 2010р. до повного виконання Боргових зобов`язань за Кредитним договором для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Плаваюча процентна ставка у розмірі 6,17%.

Відповідно до Додаткового договору № 11 до Кредитного договору від 28.12.2010р. сторони домовилися внести наступні зміни до Кредитного договору:

· на період з 28 грудня 2010р. до 05червня 2011р. для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Фіксована процентна ставка у розмірі 11,5%.

· на період з 06 червня 2011р. до 04 вересня 2011р. для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Фіксована процентна ставка у розмірі 13,0%.

· на період з 05 вересня 2011р. до 04 грудня 2011р. для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Фіксована процентна ставка у розмірі 13,67%.

· на період з 05 грудня 2011р. до повного виконання Боргових зобов`язань за Кредитним договором для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Плаваюча процентна ставка у розмірі 6,17%.

Відповідно до Додаткового договору № 12 до Кредитного договору від 05.10.2011р. сторони домовилися внести наступні зміни до Кредитного договору:

· на період з 05 жовтня 2011р. до 04 грудня 2011р. для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Фіксована процентна ставка у розмірі 13,0%.

· на період з 05грудня 2011р. до 04 березня 2012р. для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Фіксована процентна ставка у розмірі 13,67%.

на період з 05 березня 2012р. до повного виконання Боргових зобов`язань за Кредитним договором для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Плаваюча процентна ставка у розмірі 6,23%.

Відповідно до Додаткового договору № 13 до Кредитного договору від 04.09.2012р. сторони домовилися внести наступні зміни до Кредитного договору:

· на період з 04 вересня 2012р. до 04 жовтня 2012р. для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Фіксована процентна ставка у розмірі 6,70%.

· на період з 05 листопада 2012р. до повного виконання Боргових зобов`язань за Кредитним договором для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Плаваюча процентна ставка у розмірі 7,02%.

Відповідач, в свою чергу, відповідно до п.1.1 ст.1. частини № 2 кредитного договору зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені у кредитному договорі.

Відповідно до п.1.5.1. ст. 1.5. частини № 2 кредитного договору повернення відповідної частини Кредиту та сплата процентів здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі платежу та не пізніше дати платежу. Розмір та дата платежу визначені у п. 2 частині 1 кредитного договору.

01.07.2013 року ПАТ «ОТП Банк» направило борнику вимогу № 12-4-10/7919 від 01.07.2013 року, в якій повідомило, що станом на 10.06.2013 року розмір заборгованості за кредитним договором становить 499261,33 дол. США (431209,77 дол. США - по кредиту і 68 051,56 дол. США - по відсоткам). У вимозі зазначено про початок звернення стягнення на предмет іпотеки ( т . 2 а. с. 78).

23.08.2013 року ПАТ «ОТП Банк» звернулось до Соснівського районного суду м.Черкаси із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що позичальник в повному обсязі не виконує свої зобовєязання за кредитним договором.

19.03.2014 року рішенням Соснівського районного суду м.Черкасиу справі № 712/10643/13ц позов задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №СМ-SMEF00/077/2007 у розмірі 499 261,33 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ станом на 10.06.2013 року 3 990 595 грн. 81 коп. заборгованості та 17 666 грн. 84 коп. пені, а також суму витрат судового збору в розмірі 3 441 грн., а всього 4 011 703 грн. 65 коп.

Розстрочено виконання рішення суду строком на 10 років та зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , сплачувати по 20 000 грн. щомісячно з березня 2014 року по 31 грудня 2014 року, по 25 000 грн. щомісяця з 01 січня по 31 грудня 2015 року і по 36 544 грн. 67 коп. щомісяця з 01 січня 2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист за вказаним рішенням суду № 712/10643/13ц був виданий 10.04.2014 року та пред`явлено позивачем для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області.

10.04.2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області було відкрито виконавче провадження ВП № 43001983.

Як вказував представник позивачки в судовому засіданні, позивачкою на виконання умов розстрочення рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 19.03.2014 року на протязі квітня-липня 2014 року було внесено платіж в розмірі 100 000 грн.

В подальшому, рішення суду першої інстанції від 19.03.2014 ОСОБА_1 не оскаржувалося. Однак дане рішення у серпні 2014 оскаржено ПАТ «ОТП Банк».

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 22 жовтня 2014 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2014 року змінено, в частині розстрочки – скасовано, а в решті рішення залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2014 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.03.2014 року у не скасованій після апеляційного перегляду частині і рішення апеляційного суду Черкаської області від 22.10.2014 року залишено без змін.

Як вбачається з тексту рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 19.03.2014 року № 712/10643/13ц стягнута солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 судом заборгованість виникла у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором №СМ-SMEF00/077/2007 про надання кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № СМ- SМЕF 00/077/2007 від 04.01.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено договір іпотеки № РМ-SМЕ F00/077/2007, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н. А., де предметом іпотеки є магазин (нежитлові приміщення), загальною площею 613,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений магазин належав ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 21.06.2001 року. Вартість предмету іпотеки визначена сторонами в сумі 4 824 000 грн. (п. 3.2; п. 4.4. Договору іпотеки).

Згідно п.2.1, 2.1.1. договору іпотеки №РМ-SМЕ F00/077/2007, який забезпечує вимоги іпотекодержателя, зокрема, щодо виконання іпотекодавцем кожного і всіх його боргових зобов`язань за кредитим договором №СМ-SMEF00/077/2007 у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк та в порядку, як встановлено в кредитному договор із усіма змінами і доповненнями до нього.

Згідно з п. 4.4 іпотечного договору вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем та становить 4 824 000 грн., що за курсом НБУ на дату укладання цього договору становить 955 247, 52 доларів США. На вимогу іпотекодержателя іпотекодавець зобов`язаний в будь-який час дії цього договору за власний рахунок провести незалежну оцінку предмету іпотеки, згідно з вимогами чинного законодавства та надати оригінал чи нотаріально засвідчену копію звіту.

Відповідно до п.6.2 договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин: несплати іпотекодавцем іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті в строк і порядку, як встановлено в кредитному договорі; порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за ст.5 цього договору; інших обставин, передбачених чинним законодавством України.

Пунктами 6.3., 6.4. договору іпотеки встановлений порядок обрання способу звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема також передбачений спосіб позасудового врегулювання.

Відповідно до п.6.4.1. іпотекодержателю належить право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно п.6.4.2. при виникненні іпотечного випадку іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю іпотечне повідомлення (цінним листом або листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в цьому договорі) з вказівкою про загальну суму боргових зобов`язань та граничний строк погашення боргових зобов`язань у строк, передбачений у іпотечному повідомленні, право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя в день, наступний за останнім днем строку погашення боргових зобов`язань, вказаному в іпотечному повідомленні. При цьому іпотекодержатель зобовязаний реалізувати предмет іпотеки протягом одного року, а суму, отриману від реалізаці, направити на погашення боргових зобов`язань та інших фактичних вимог. Залишок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, після погашення боргових зобов`язань, інших фактичних вимог та відшкодування всіх витрат іпотекодержателя, повертається іпотекодавцю відповідно до чинного законодавства України.

Повідомленням № 73-66-66-1/3609 від 26.03.2014 року ПАТ «ОТП «Банк» повідомило ОСОБА_1 про продаж предмету іпотеку у зв`язку із наявністю заборгованості за кредитним договором. В листі зазначено, що ПАТ «ОТП Банк» прийняло рішення про продаж предмету іпотеки за ціною 2 541 250 грн. 00 коп. При цьому сума основного зобов`язання визначена на 26.03.2014 року: в сумі 431 209, 77 дол. США, що еквівалентно 4 560 388 грн. 28 коп., - кредит і 113 928, 68 дол. США, що еквівалентно 1 204 886 грн. 93 коп. - відсотки за кредитом.

07.07.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» і ТОВ «Компанія з управління активами «ОТП Капітал» укладено договір купівлі-продажу магазину, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В. за № 4836.

Також, приватним нотаріусом Верповською О. В. на підставі рішення № 14259262 від 07.07.2014 року внесено запис № 6244572 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Компанія з управління активами «ОТП Капітал» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Листом № 73-66-66-1/8917 від 29.07.2014 року ПАТ «ОТП Банк» повідомило ОСОБА_1 про те, що банк реалізував своє право на продаж предмету іпотеки та зарахував кошти на погашення основної суми боргу за кредитним договором № СМ- SМЕF 00/077/2007 від 04.01.2008 року.

Таким чином, банк реалізував своє право на продаж предмету іпотеки в позасудовий спосіб після вступу в силу рішення суду першої інстанції про стягнення заборгованості від 19.03.2014 року, видачі виконавчих листів 10.04.2014 року та відкриття виконавчого провадження.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що іпотека є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи спл ату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У відповідності до ст.17 Закону України “Про іпотеку”, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; тощо.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

За приписами статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» закріплено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У частині 1 статті 36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із положеннями частини третьої зазначеної статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно частини 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

При цьому згідно частини 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульований статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої у статті 38 цього Закону.

В даному випадку постає питання співвідношення судового рішення про стягнення заборгованості в більшому розмірі, ніж той, що був погашений шляхом реалізації предмета іпотеки в позасудового порядку.

Так, рішенням Соснівського районного суду м.Черкасиу від 19.03.2014 року справі № 712/10643/13ц про стягнення заборгованості у розмірі 499 261,33 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ станом на 10.06.2013 року 3 990 595 грн. 81 коп. заборгованості та 17 666 грн. 84 коп. пені, а також суму витрат судового збору в розмірі 3 441 грн., а всього 4 011 703 грн. 65 коп. констатоване порушене право банку, розмір невиконаного зобов`язання та спосіб у який необхідно захистити права кредитора на момент винесення рішення. Рішення суду в даному випадку не припиняє кредитних зобов`язань, лише відбулося його дострокове стягнення та змінений строк виконання зобов`язань.

Натомість, позасудовий порядок – це дії іпотекодержателя на свій розсуд щодо продажу предмета іпотеки відповідно до умов, викладених у договорі іпотеки.

Отже, у випадку наявності у іпотекодержателя наміру здійснити погашення лише частини зобов`язань, забезпечених іпотекою, він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про іпотеку», і саме в такому випадку рішенням суду мають в обов`язковому порядку бути встановлені як розмір зобов`язання, яке підлягає задоволенню за рахунок предмету іпотеки, так і його (предмету іпотеки) початкова вартість.

Таким чином, акціонерне товариство «ОТП банк» реалізував право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання: від свого імені здійснив продаж предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

З аналізу статей 17, 36 Закону України «Про іпотеку» вбачається, що після завершення позасудового врегулювання (після передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання або продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу) будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником (іпотекодавцем або іншою особою, відповідальною перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання (зобов`язання боржника за договором кредиту) є недійсними.

Юридичним наслідком виконання зобов`язання відповідно до статей 598, 599 Цивільного кодексу України є припинення зобов`язання. Таким чином, з моменту виконання боржником/третьою особою зобов`язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов`язків сторін, що складають зміст конкретного зобов`язального правовідношення.

На думку суду, в силу частини 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку», після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними, у тому числі й щодо тієї суми боргу, що не була погашена за рахунок предмета іпотеки.

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2018 у справі № 756/31271/15-ц.

Правочини щодо відступлення недійсної вимоги є нікчемними в силу закону з моменту його укладення на підставі ч.2 ст.215 ЦК України та ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку».

В судовому засіданні представник відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача щодо визнання припиненими зобов`язань за кредитним договором, оскільки, позивачу було відомо про продаж предмету іпотеки, та про намір банку стягувати різницю, яка лишилась після продажу предмету іпотеки.

Крім того, Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 29.05.2015 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , зацікавлене особа Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають до виконання задовольнити частково. Визнано такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи Соснівського районного суду м. Черкаси у справі 712/10643/13-ц, видані 10.04.2014 року на виконання рішення суду від 19 березня 2014 року у справі № 712/10643/13-ц, провадження № 2/712/883/14, щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № СМ-SМЕF 00/077/2007 від 04.01.2008 року у розмірі 2 414 187, 50 грн. (204 861,17 дол США). В іншій частині виконавчі листи щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № СМ-SМЕF 00/077/2007 від 04.01.2008 року у розмірі 2 374 248,32 грн ( 2 353 140.48 грн., 17 666,84 грн. пені, 3441 грн. судового збору ) підлягають до виконання та стягнення.

Тобто, на думку представника відповідача, саме з травня 2015 року необхідно відраховувати загальний строк позовної давності, який складає три роки, а тому просили відмовити у зв`язку з цим у позові.

Аналізуючи вказані доводи представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс», суд зазначає наступне.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. У зобов`язальних відносинах суб`єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов`язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов`язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов`язку.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач у якості правової підстави припинення зобов`язань за кредитним догором посилаєтьсчя на норми Закону України «Про іпотеку» ( ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку»).

Частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Тобто, в даному випадку, не йдеться про припинення зобов`язань на вимогу однієї із сторін, оскільки зобов`язання припинилися в силу Закону (ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку»), а тому застосування трирічного строку позовної давності до припипинених 07.07.2014 року (дата реалізації предмета іпотеки) зобов`язань суперечить суті правовідносин.

Разом із тим, як зазначає позивачка у позовній заяві, вона вимушена звернутися до суду у зв`язку із тим, що у жовтні 2020 року до Соснівського районного суду м.Черкаси звернулось ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчими листами виданими у цивільній справі за позовом ПАТ «ОТП Банк»мдо ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні мотивована тим, тим, що 12.12.2019 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір про відступлення права вимоги №12/12/19/1, на підставі якого було відступлено право вимоги за кредитним договором №СМ-SMEF00/077/2007 від 04.01.2008 року. 12.12.2019 року між ТОВ «ФК «Прайм Альянс» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» укладено договір про відступлення права вимоги №12/12/К, на підставі якого було відступлено право вимоги за кредитним договором №СМ-SMEF00/077/2007 від 04.01.2008 року.

Тобто про намір нових кредиторів стягувати різницю заборгованості позивачка дізналась після отримання повісток про виклик до суду у справі про заміну стягувача у виконавчому провадженні, тобто у жовтні 2020 року.

В даному випадку, застосування позовної давності від дати, коли була винесена Ухвала про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, якою заяву задоволено частково (29 травня 2015 року), фактично позбавляє позивача права заперечувати проти вимог нових кредиторів та вимагати відновлення своїх прав у зв`язку із реалізацією предмета іпотеки банком на свій розсуд. При цьому, правочини щодо відступлення права вимоги з новими кредиторами укладені у 2019 році (тобто строк позовної давності в цих відносинах на даний час не сплив).

За таких обставин, суд відхиляє доводи представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про необхідність застосування строку позовної давності до вимог позивача щодо визнання припиненими зобов`язань за кредитним договором.

В обґрунтування іншої частини позовних вимог – щодо визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки у зв`язку з невідповідністю умов кредитного договору №СМ-SMEF00/077/2007 від 04.01.2008 року та договору іпотеки №РМ-SMEF00/077/2007 від 04.01.2008 року вимогам ст.ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач, серед іншого, посилається на порушення відповідачем норм частин 2, 4 ст. 11; пункту 2 частини 2 ст. 19; пункту 3 частини 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв`язку з чим згідно ст. ст. 203, 215 ч. 1 ЦК України просить визнати недійсним кредитний договір.

За приписами частин 1, 3-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

До відносин споживчого кредитування Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування" (ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка набрала чинності з 10.06.2017 року).

Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про споживче кредитування" (у редакції на час укладення спірного договору) цей Закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.

Відповідно пунктів 8, 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: порядок зміни і припинення дії договору; права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

За нормою частин 2, 3, 4 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (у редакції на час укладення спірного правочину), фінансова установа до укладення з клієнтом договору про надання фінансової послуги додатково надає йому інформацію про: 1) фінансову послугу, що пропонується надати клієнту, із зазначенням вартості цієї послуги для клієнта, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг; 2) умови надання додаткових фінансових послуг та їх вартість; 3) порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги; 4) правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з фізичною особою внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги; 5) механізм захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги; 6) реквізити органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (адреса, номер телефону тощо), а також реквізити органів з питань захисту прав споживачів; 7) розмір винагороди фінансової установи у разі, коли вона пропонує фінансові послуги, що надаються іншими фінансовими установами. Інформація, що надається клієнту, повинна забезпечувати правильне розуміння суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Фінансова установа під час надання інформації клієнту зобов`язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.

Позивач зазначає, що під час укладання кредитного договору були порушенні її права, як споживача, через не ознайомлення з умовами кредитування, не надання інформації про умови кредиту до підписання договору, спонукання відповідачем до швидкого підписання договору кредиту, також кредитний договір містить несправедливі умови.

Однак, такі доводи позивача ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами та змістом спірного правочину, виходячи з наступного.

Кредитний договір між сторонами укладений 04.01.2008 року в письмовій формі та підписаний сторонами.

Розділом 1 «Базові умови кредитування» Кредитного договору, зміст якого підписаний позивачкою на кожному аркуші, та в подальшому під час укладення Додаткових угод до кредитного договору, до яких додаються детальні графіки повернення кредиту та сплати процентів, позивач фактично підтвердила, що інформація, зазначена у частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист прав споживачів» їй надана, примірник договорів та додаткових угод вона отримала.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що банк не обмежував права позивача у доступі до інформації, що стосується правил надання фінансових послуг, а також права позивача, як споживача щодо можливості ознайомитись з умовами кредитного договору.

Судом встановлено, що укладений між сторонами спірний правочин містить всі істотні умови договору, у тому числі предмет договору, умови надання і повернення кредиту, права кредитора та позичальника, відповідальність сторін, строк дії договору, інші умови договору.

Отже, судом не встановлено підстав для визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки у зв`язку з невідповідністю умов кредитного договору №СМ-SMEF00/077/2007 від 04.01.2008 року та договору іпотеки №РМ-SMEF00/077/2007 від 04.01.2008 року вимогам ст.ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо включення до договорів зі споживачами несправедливих умов в договорах, оскільки позивачем не зазначено, в чому саме полягає така невідповідність, які пункти договору містять несправедливі умови та як вони порушили права позивача, як споживача фінансових послуг.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідачів необхідно стягнути судовий збір на користь позивача (454:3) = 151, 30 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки, визнання зобов`язань за кредитним договором припиненими задовольнити частково.

Визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором №СМ-SME-F00/077/2007, укладеним 04.01.2008 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», права за яким перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (ЄДРПОУ 41677971).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства «ОТП Банк» (ЄДРПОУ 21685166) на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 151,30 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» (ЄДРПОУ 40326297) на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 151,30 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (ЄДРПОУ 41677971) на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 151,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 29.12.2021 р.

Головуючий: Т.Є. Троян

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Акціонерне товариство «ОТП Банк», 01033 м. Київ, вул. Жилянська, 43,ЄДРПОУ 21685166.

Відповідач 2 : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп»,01042 м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 20 кв. 1, ЄДРПОУ 40326297.

Відповідач 3 : Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», 04053 м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, ЄДРПОУ41677971.

Третя особа без самостійних вимог 1: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа без самостійних вимог 2: ОСОБА_3 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3