Постанова № 102289082, 29.12.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4419/21

Провадження № 1-кп/309/351/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Піцура Я.Я.

за участю секретаря Губаль Г.М.

прокурора Дорошевич-Джумурат Н.Й.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Грицака Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартоюу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071050000334 від 18.10.2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071050000334 від 18.10.2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2ст. 185 КК України.

Під час судового розгляду прокурор Дорошевич-Джумурат Н.Й. подала клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 .

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою вмотивовано тим, що 17.10.2021, близько 22:40 год., ОСОБА_1 , знаходячись на території автозаправної станції в м.Хуст по вул. Львівська, 218 А, в салоні автомобіля марки «БМВ 318», номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_1 , що перебуває у користуванні ОСОБА_2 , з метою незаконного збагачення , з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном та скориставшись відсутністю власника, таємно, повторно, викрав з салону автомобіля мобільний телефон марки «Самсунг Х10» вартістю 2207 грн. та пневматичний пістолет марки «SUR – 2608 9 mm P.A.KSABY1 – 2101-0791» вартістю 837 грн., що належать потерпілому ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 завдав матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 3044 грн.

29.10.2021 стороною обвинувачення відповідно до ст. 278 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_1 .

Ухвалою Хустського районного суду від 12.11.2021 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

17.11.2021 обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 в порядку ст. 291 КПК України направлено до суду.

Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики підтверджуються тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_1 , відсутністю міцних соціальних зв`язків. Таким чином застосування більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти ризикам зазначеним у ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор Дорошевич-Джумурат Н.Й. підтримала подана нею клопотання. При цьому, просила суд також врахувати кримінальне минуле ОСОБА_1 , а також те, що такий вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку та оголошувався в розшук.

В судовому захисник Грицак Я.В. заперечив проти задоволення клопотання та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Посилається на те, що клопотання прокурора є необгрунтованим та шаблонним. У ньому не наведено існування конкретних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також суд повинен врахувати можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу. Просить врахувати те, що ОСОБА_1 , є батьком трьох неповнолітніх дітей, одружений, має постійне місце проживання. Щодо оголошення його у розшук, то ОСОБА_1 не знав про існування кримінального провадження та виїхав на заробітки.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свого захисника.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд констатує наступне.

Кримінальним процесуальним кодексом України вибір запобіжних заходів, що обираються у кримінальному провадженні, довірено двом різним судовим інстанціям: слідчому судді під час досудового розслідування та судді, який розглядає справу, під час судового розгляду. Тому розподіл компетенцій між вищезазначеними особами чітко позначений моментом, коли розслідування закінчено, обвинувальний акт затверджено і кримінальну справу передано на розгляд суду.

Як вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою обвинуваченому закінчується 10.01.2022 року.

Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено, обвинувальний акт складено та затверджено 18 листопада 2021 р. і до суду його передано 18.11.2021 року. Відповідно до суду перейшли повноваження щодо продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Відповідно дост. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно дост. 29 Конституції Україникожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 було висунуто обвинувачення за ч.2ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, підтверджується допитом потерпілого, свідків, протоколами впізнання, протоколами огляду місця події.

В ході обговорення питання доцільності обрання запобіжного заходу, відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_1 , громадянин України, українець, уродженець с.Онок, Виноградівського району, мешканець АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитини (стороною захисту надано лише одне свідоцтво про народження, яке підтверджує що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ), офіційно не працює, раніше судимий вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 16.05.2019 року за ч.2 ст. 186 КК України з призначенням йому покарання у виді 5 років позбавлення волі від відбування якого звільнений згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком у 3 роки.Наразі ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час іспитового строку. Під час досудового розслідування 08.11.2021 року таке зупинялося у зв`язку із розшуком обвинуваченого ОСОБА_1 . На цей час, потерпілий та свідки в даному кримінальному провадженні судом ще не допитані, обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років,докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст. 177, п. п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.

При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що об`єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Також, в судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ухвалою слідчого судді Хустського районного судубуло обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який, у цей період, закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об`єктивних передумов.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 315 КПК України.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м`який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не знав про те, що перебуває у розшуку, є голослівними та нічим не підтвердженими. Натомість суд враховує, що ОСОБА_1 раніше судимий, ухилявся від слідства, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час іспитового строку, ніде офіційно не працює, а тому на думку суду більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Відтак у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного захисту слід відмовити.

Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sinequanon) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.

Так, у цій справі, строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.

З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 315 КПК України, клопотання прокурора задовольнити, та продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах строків визначених КПК України.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підсудним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судвважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави.

Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2ст. 185 КК України, раніш судимий та ухилявся від слідства, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 331, 369 КПК України суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити .

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 діб - з 29 грудня 2021 року по 26 лютого 2022 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 47 580 грн. (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят гривень) грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Хустського районного суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_1 уразі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Хустського районного судукоштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородськогослідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на ньогообов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику обвинуваченого та начальнику слідчого ізолятора м. Ужгород Закарпатської області.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 29 грудня 2021 р. о 11 год. 30 хв.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.