Ухвала суду № 102288126, 01.10.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5694/15-ц

Провадження № 4-с/361/65/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.21 року Броварський міськрайоний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Гридасової А.М.,

за участю секретаря - Скрипець А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

В обґрунтування скарги зазначено, що на примусовому виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ) перебували виконавчі провадження ВП№54224097, ВП№57810605 з примусового виконання Виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2016 року по справі №361/1694/15-ц про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа Банк" у розмірі 2 066 815,12 гривень. Як вказано в скарзі, 28 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу із заявою про скасування арештів. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не є боржником перед жодним стягувачем та перед Відділом, у зв`язку із чим відсутні підстави для подальшого перебування його майна під арештом. У зв`язку із впровадженням карантину та з інших, невідомих Скаржнику причин, на подану заяву не було надано жодної відповіді, а також не було вжито жодних заходів щодо скасування арештів, чим допускалося безпідставне обмеження конституційного права власності на належне йому на праві власності майно. За результатами скарги, скаржнику відмовлено у задоволенні скарги, водночас, разом із відповіддю, Управлінням Скаржнику надано копію відповіді Відділу, яка датована начебто 11 листопада 2020 року (без доказів направлення на адресу Скаржника). Зазначену відповідь Управління направлено простим листом 19 березня 2021 року та отримано представником Скаржника 29 березня 2021 року. Отже, як стверджує скаржник, фактично відповідь на заяву про скасування арештів у виконавчому провадженні від 28 жовтня 2020 року Скаржнику надана 29 березня 2021 року.

Тож, скаржник просить: визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо нескасування всіх обтяжень та обмежень, накладених на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 у всіх виконавчих провадженнях, що перебували на виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); зобов`язати державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт, накладений Постановою ВП№54224097 від 03 липня 2017 року на все майно Боржника; зобов`язати державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт коштів Боржника, накладений Постановою ВП№54224097 від 30 травня 2018 року; зобов`язати державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати розшук майна Боржника, оголошений Постановою ВП№54224097 від 10 січня 2018 року.

Відповідно до статті 449 ЦПК України, скаргу на бездіяльність Виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Враховуючи, що Скаржником в цій скарзі оскаржується саме бездіяльність державного виконавця щодо нескасування арештів та інших обтяжень, строк пропущений з поважних причин.

Крім того, Скаржник здійснював збір доказів для доведення правової позиції про відсутність підстав для перебування його майна під арештом.

Так, відповідь на адвокатський запит про стан виконавчих проваджень надійшла лише 10 травня 2021 року, а через обмеження викликані карантином (локдаун у місті Києві), отримати довідку від нотаріуса вдалось лише 07 травня 2021 року.

Таким чином, бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається, водночас Скаржник просить поновити строк для звернення з цією скаргою та визнати поважними причини такого пропуску.

Скаржник та його представник у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у своїй заяві представник скаржника просить проводити розгляд справи в їх відсутність.

Державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить проводити розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності заінтересованої особи, за наявних у справі матеріалів.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26 липня 2016 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 2608/0508/88-020 від 08.05.2008 року в сумі 2 066 815 (два мільйони шістдесят шість тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн. 12 коп., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 1967617 (один мільйон дев`ятсот шістдесят сім тисяч шістсот сімнадцять) грн. 03 коп., заборгованості по відсоткам в сумі 89702 (вісімдесят дев`ять тисяч сімсот дві) грн. 65 коп., пені в сумі 9495 (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 44 коп. та понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

13 березня 2019 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», укладено договір факторингу за Кредитним договором №2608/0508/88-020 від 08.05.2008 року, що був укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та громадянином України - ОСОБА_1 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» перейшли всі права та обов`язки за Кредитним договором.

Того ж дня, між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» укладено Договір факторингу №364/ФК-19, відповідно до якого, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» перейшли всі права та обов`язки за Кредитним договором.

Того ж дня, між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» та ОСОБА_3 укладено Договір відступлення права вимоги №2608/0508, відповідно до якого право вимоги за Кредитним та Іпотечним Договорами передано ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 кредитор - ОСОБА_3 помер.

Будь-які особи у спадщину не вступали, що підтверджується довідкою від приватного нотаріуса Толстікової О.М. від 07 травня 2021 року.

Отже, у зв`язку зі смертю кредитора та відсутністю правонаступництва припинилися зобов`язання на підставі Кредитного договору.

26 травня 2017 року за вих. №б/н – виконавчий лист було пред`явлено ПАТ «Альфа-Банк» до примусового виконання за місцем знаходження майна боржника, а саме, до Святошинського РДВС м. Київ ГТУЮ міста Києва (далі - Відділ).

03 липня 2017 року Старшим державним виконавцем Святошинським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Колодчуком Сергієм Вікторовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54224097 та постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат ВП №54224097.

06 червня 2018 року Державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат ВП№54224097.

13 листопада 2018 року Державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 54224097 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із відсутністю у Божника майна на яке можна звернути стягнення і здійснені державним виконавцем заходи що його розшуку виявились безрезультатними.

28 листопада 2018 року за виконавчий лист повторно пред`явлено ПАТ «Альфа-Банк» до примусового виконання.

29 листопада 2018 року Виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57810605.

13 березня 2019 року Виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону (за письмовою заявою стягувача).

В той самий день, державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Виконавцем виділено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору (ВП№58608085) та витрат на проведення виконавчих дій (ВП№58608276), по яких винесено відповідні постанови про відкриття виконавчого провадження.

04 червня 2020 року Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2019 року у справі №640/5899/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції в місті Києві позовні вимоги щодо визнання протиправними дій та скасування рішень задоволено повністю.

Скасовано постанову Головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції в місті Києві Домбровського Романа Анатолійовича про стягнення виконавчого збору від 13.03.2019 року ВП№57810605 та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.03.2019 року ВП №58608085.

17 червня 2020 року, на виконання зазначеної Постанови, Виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №58608085.

02 липня 2020 року, Боржником сплачено витрати виконавчого провадження у сумі 1500 грн., а Виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№58608276.

Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV (далі Закону), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону, примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Частиною першою статті 6 Закону встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннями статті 11 Закону державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону, за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положеннями статті 57 Закону передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відповідно до частин третьої, четвертої і п`ятої статті 60 Закону, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Частиною другою статті 50 Закону передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно пункту 10 частини першої статті 49 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.4 частини першої статті 47 Закону, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі №817/928/17, викладеного у постанові від 27.03.2020 року, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Суд зазначив, що статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Згідно з приписами статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт,накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.

Тобто, не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання зняти арешт з нерухомого майна боржника.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд вважає, що скарга підлягає до задоволенню частково, оскільки ОСОБА_1 , не є боржником за жодним виконавчим провадженням перед відділом та перед Стягувачем, враховуючи смерть кредитора та відсутність його правонаступників, а відтак відсутні підстави для подальшого перебування належного йому майна під арештом та іншими обтяженнями та обмеженнями.

У частині зобов`язанння державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати розшук майна боржника оголошений постановою від 10.01.2018 року скарга задоволенню не підлягає.

Суд також вважає поновити скаржнику строк для оскарження, так як він пропущений з поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 447-451 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", -

УХВАЛИВ:

Поновити скаржнику строк звернення до суду із скаргою.

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо нескасування всіх обтяжень та обмежень, накладених на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 у всіх виконавчих провадженнях, що перебували на виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Зобов`язати державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт, накладений Постановою ВП№54224097 від 03 липня 2017 року на все майно Боржника.

Зобов`язати державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт коштів Боржника, накладений Постановою ВП№54224097 від 30 травня 2018 року.

В задоволенні іншої частини заявлених в скарзі вимо - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя А.М. Гридасова