
Справа № 161/8641/20
Провадження № 1-кп/161/204/21
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 29 грудня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - Покидюка В.М.,
при секретарі - Матвійчук Н.І.,
за участю прокурора - Балас К.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
захисника - Терлецького О.М.,
потерпілого - ОСОБА_2 ,
представника потерпілого - Груника А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018030010004383, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красноволя Маневицького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, гр. України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Обвинувачений ОСОБА_1 24.11.2018 близько 23.00 год., в темну пору доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «SEAT Ibiza», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Рівненській, в напрямку пр. Відродження, зі сторони Київського Майдану в місті Луцьку, зі швидкістю приблизно 50 км/год., здійснюючи підйом на шляхопровід вул. Рівненської, всупереч вимогам п. п. 2.3 (б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості, проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від її спостереження, через що невчасно вжив заходи для зменшення швидкості руху, та, як наслідок, допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Polo» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який, виконуючи вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, зупинився попереду на проїжджій частині дороги шляхопроводу вул. Рівненської.
Внаслідок вищевказаних грубих порушень Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_1 своїми необережними протиправними діями, які знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, спричинив водію автомобіля марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, травматичною плащевидною підгострою субдуральною гематомою тім`яно-лобної ділянки справа, яка призвела до компресії та дислокації структур головного мозку – належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в клінічному перебігу, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №31 від 22.04.2020.
В прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме: п.п.2.3 (б), 12.1, 12.3.
Так, в порушення вимог п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не стежив за правильністю розміщення та кріплення вантажу технічним станом транспортного засобу і відволікся від керування цим засобом у дорозі.
В порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не враховував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
В порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, у разі виникнення небезпеки руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкод.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що призвело до спричинення потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень не визнав, цивільні позови потерпілого та КП «Волинська обласна клінічна лікарня» не визнав.
Суду дав показання про те, що 24.11.2018 близько 23.00 год., керуючи автомобілем марки «SEAT Ibiza», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Рівненській, в напрямку пр. Відродження, зі сторони Київського Майдану в місті Луцьку, з допустимою швидкістю, здійснюючи підйом на шляхопровід вул. Рівненської допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду на проїжджій частині дороги шляхопроводу вул. Рівненської. Не заперечив фактичних обставин справи, однак категорично ствердив, що не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Volkswagen Polo».
Просив його виправдати в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, цивільні позови – залишити без розгляду.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його винність у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що призвело до спричинення потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень,підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими безпосередньо в судовому засіданні доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив фактичні обставини даної дорожньо-транспортної пригоди, а також дав показання про те, що 24.11.2018 року близько 22.50 год. рухався за кермом автомобіля марки «Вольксваген Поло», реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Рівненській, у напрямку пр. Відродження у м. Луцьку. У автомобілі був разом із дружиною ОСОБА_3 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні. Рухаючись по вказаній дорозі зі швидкістю до 40 кілометрів на годину та, виїжджаючи на шляхопровід вул. Рівненської, на центрі шляхопроводу побачив, що у попутному напрямку рухається автомобіль марки «ВАЗ», якого починає заносити. Він почав пригальмовувати зорієнтувавшись на дорожню обстановку, та зупинив свій автомобіль. Після зупинки відразу ввімкнув аварійну сигналізацію та мав намір вийти з автомобіля однак буквально за 10-15 секунд після повної зупинки, відчув удар у задню частину автомобіля, від якого його автомобіль «викинуло» на зустрічну смугу руху. В момент ДТП на вулиці була темна пора доби, опади відсутні, на дорозі був ожеледиця, працювало вуличне освітлення. Він рухався із ввімкненим ближнім світлом фар.
Просив задовольнити поданий ним цивільний позов про стягнення спричиненої моральної шкоди. Окрім того, наполягав на суворому покаранні обвинуваченого.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №144 від 27.02.2019, потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, травматичною плащевидною підгострою субдуральною гематомою тім`яно-лобної ділянки справа, яка призвела до компресії та дислокації структур головного мозку, які належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №31 від 22.04.2020, потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, травматичною плащевидною підгострою субдуральною гематомою тім`яно-лобної ділянки справа, яка призвела до компресії та дислокації структур головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в клінічному перебігу.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила покази ОСОБА_2 та доповнила, що рухались вони не швидко, так як проїзна частина дороги була слизькою у зв`язку з ожеледицею, увагу на дорожню ситуацію, яка мала місце на шляхопроводі вул. Рівненської до моменту ДТП вона звернула після зауваження чоловіка, що попереду їхнього руху розкручувало автомобіль ВАЗ, у зв`язку з чим чоловік зупинився на шляхопроводі та за секунд 10-15 відчула удар в задню частину їхнього автомобіля. Від даного удару їх автомобіль відкинуло.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дав показання про те, що 24.11.2018 року він спільно зі своїми друзями, зокрема, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебували у розважальному закладі «Опера», спиртні напої не вживали. ОСОБА_8 був на автомобілі марки «Сеат Ібіца» та мав їх розвезти по домівках. ОСОБА_9 сів за кермо, а він ( ОСОБА_4 ) спереду на пасажирське сидіння, ОСОБА_10 з ОСОБА_11 сіли позаду. Пам`ятає, коли рухались по вул. Рівненській в м. Луцьку, на шляхопроводі зіткнулись в задню частину з автомобілем Фольксваген зеленого кольору. До моменту ДТП рухались по вул. Рівненській зі сторони Київського Майдану, в якій смузі руху ми рухались не пригадує. Швидкість руху автомобіля була не великою, однак рухались в межах дозволеної в місті. Пригадує, що коли виїхали на шляхопровід, попереду руху в лівій смузі помітив білий форд, який минув легковий автомобіль зеленого кольору. Бачив передні фари, ніяких сигнальних вогнів позаду автомобіля не світилось.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав аналогічні показання, додатково повідомивши, що до моменту ДТП їхав на автомобілі марки «Сеат Ібіца», сидів на задньому пасажирському сидінні, не звертав увагу на дорогу до зіткнення транспортних засобів. Опадів та мряки не було. Коли вийшов із авто, звернув увагу на те, що було слизько, попереду ще були автомобілі, які потрапили в ДТП. Швидкість авто була близько 50 км/год.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 дав показання про те, що 24.11.2018 року близько 23 год. він їхав за кермом автомобіля марки «Форд Фокус» н.з. НОМЕР_3 по вул. Рівненській зі сторони Київського Майдану м. Луцька зі швидкістю до 50 км/год. В той час на вулиці була темна пора доби, мряка накрапав невеликий дощ, проїзна частин дороги була мокрою. Коли піднімався на шляхопровід вул. Рівненської, помітив попереду свого руху, що на зустрічній смузі розвертає автомобіль марки ВАЗ 2104 білого кольору та він розташовувався передньою частиною в напрямку Київського Майдану, в цей час на своїй смузі руху помітив, що розвертає автомобіль марки Фольксваген Поло зеленого кольору, він зупинився посередині дороги в напрямку руху до пр. Відродження, він застосував екстрене гальмування, щоб не в`їхати в автомобіль Фольксваген Поло, який перебував попереду, однак уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ йому не вдалось, від удару його відкинуло до правого краю дороги до відбійника. Коли автомобіль вже зупинився свідок хотів вийти з автомобіля, тільки відкрив водійські двері почув звук удару. Помітив, що автомобіль Фольксваген Поло відкинуло на зустрічну смугу руху. Зі сторони Київського Майдану рухався екіпаж патрульної поліції та їх автомобіль теж несло по мосту, бо на шляхопроводі в той час було дуже слизько. В подальшому, з водієм автомобіля «ВАЗ» оформили Європротокол та роз`їхались, а екіпаж патрульної поліції, водій «Фольксваген Поло» та інший автомобіль марки «Сеат», який в`їхав в ОСОБА_14 залишились на місці ДТП.
З протоколу огляду місця події від 24.11.2018 з доданими фототаблицями та схемою дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що близько 23.00 год. по вулиці Рівненській м. Луцька мала місце дорожньо-транспортна пригода, в результаті чого відбулось зіткнення автомобілів «SEAT Ibiza», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та «Volkswagen Polo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Вказані транспортні засоби оглянуто, визнано речовими доказами у даному провадженні та передано на відповідальне зберігання законним володільцям.
Висновком інженерно-транспортної експертизи №613 від 31.01.2020 стверджується, що система рульового керування автомобіля «Volkswagen Polo», гальмова система знаходилася у працездатному стані, а ходова частина та прилади зовнішнього освітлення у непрацездатному стані.
Згідно висновку інженероно-транспортної експертизи №179 від 24.05.2019, у заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій ОСОБА_8 , який керував автомобілем марки «Сіат Ібіца», реєстраційний номер НОМЕР_4 ,повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, а саме, в момент виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Водій автомобіля «Вольксваген Поло», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діятиу відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху та його дії відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України.
Згідно висновку судово-інженероно-транспортної експертизи дослідження обставин і механізму ДТП №8032 від 02.04.2020, у ситуації, яка розглядається водій ОСОБА_8 , який керував автомобілем марки «Сіат Ібіца», реєстраційний номер НОМЕР_4 ,повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, а саме, в момент виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
В момент виникнення небезпеки для руху водій автомобіля марки «Сіат Ібіца», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_8 , при дотриманні вимог Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем марки «Вольксваген Поло», реєстраційний номер НОМЕР_2 . З технічної точки зору, невідповідність дій водія автомобіля марки «Сіат Ібіца», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_1 вимогам п. 12.3 ПДР України знаходяться причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
З протоколу проведення слідчого експерименту з схемою місця ДТП від 25.12.2019 за участю потерпілого ОСОБА_2 , його представника Груника А.М., свідка ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_1 , його захисника Шестерніна В.Д. вбачається, що останні вказали на місце ДТП, деталізували рух на власних транспортних засобах та показали місце зіткнення автомобілів, склавши схему дорожньо-транспортної пригоди, яку засвідчили власними підписами.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Терлецького О.М. про визнання доказів недопустимими, а саме: протоколу огляду місця події від 24.11.2018, протоколу проведення слідчого експерименту від 25.12.2019, висновку інженероно-транспортної експертизи №179 від 24.05.2019, висновку судово-інженероно-транспортної експертизи дослідження обставин і механізму ДТП №8032 від 02.04.2020, не підлягає до задоволення, оскільки судом не встановлено очевидної недопустимості доказів, у відповідності до ст.89 КПК України, а зауваження сторони захисту, які висловлювались в ході досудового розслідування до вказаних слідчих дій досліджені безпосередньо в судовому засіданні.
З урахуванням встановлених фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не винен у вчиненні даної ДТП, так як не мав технічної можливості уникнути зіткнення, оскільки вони є суперечливими, не відповідають обставинам справи, встановленим під час судового провадження, такі показання обвинуваченого суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за фактично вчинене ним кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що показання потерпілого ОСОБА_2 щодо обставин ДТП, відповідають показанням свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , кожного зокрема, в їх сукупності з іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, протоколом огляду місця події від 24.11.2018, висновку інженероно-транспортної експертизи №179 від 24.05.2019, висновком судово-інженероно-транспортної експертизи дослідження обставин і механізму ДТП №8032 від 02.04.2020, висновком комісійної судово-медичної експертизи №31 від 22.04.2020, а також іншими належними та допустимими доказами, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд при постановленні вироку бере за їх основу та приходить до висновку про їх достатність для прийняття відповідного процесуального рішення, зокрема, про вчинення ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме дії водія ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, а тому вважає доведеною його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_1 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, є особою молодого віку, однак вину у вчиненому не визнав та не розкаявся, збитки закладу охорони здоров`я та потерпілому не відшкодував, останній наполягає на суворому покаранні обвинуваченого, вчинив необережний злочин, що, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання, в межах санкції ст. 286 ч.2 КК України, у виді позбавлення волі, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
На думку суду, обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Окрім того, на думку суду, відносно ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши обов`язки, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.1206 ЦК України цивільний позов КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради про відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням задовольнити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради 60 126,40 (шістдесят тисяч сто двадцять шість) грн. 40 коп. витрат на лікування потерпілого.
На підставі ст.128, 129 КПК України, ст. 1167 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування завданої моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілого ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч) грн.
У решті позовних вимог - відмовити.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості, ступеню тяжкості спричинених потерпілому тілесних ушкоджень та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілого та характеру вимушених змін у його життєвих стосунках.
Речові докази, згідно ст.100 КПК України, залишити за належністю законним володільцям.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши обов`язки, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України:
-не відлучатись за межі території України без дозволу суду;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України (в разі наявності).
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради 60 126,40 (шістдесят тисяч сто двадцять шість) грн. 40 коп. витрат на лікування потерпілого.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілого ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч) грн.
Речові докази: автомобіль марки «SEAT Ibiza», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , - залишити за належністю законним володільцям.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави 6409 (шість тисяч чотириста дев`ять) гривеньсудових витрат по справі за проведення судових експертиз.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.М. Покидюк
Судове рішення № 102287603, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 29.12.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/8641/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: