Рішення № 102284753, 22.11.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3418/21 Провадження № 2/450/1695/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого - судді Кіпчарського М.О.,

за участю секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», третя особа Приватний нотаріус Київського міького енотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

17.08.2021 року позивач звернувся в суд з даним позовом до відповідача, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №13937, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. 22.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №112878-КС-001 від 06.07.2020 року, укладеним з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Стягнення заборгованості проводиться за період з 27.09.2020 року по 01.06.2021 року. Сума заборгованості становить 19950,48 грн., що складається: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 12677,20 грн., прострочена заборгованість по несплаті відсотків за користування кредитом становить 7273,28 грн. За вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом плату в розмірі 650 грн., яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача, загальна сума, яка підлягає стягненню становить – 20600,48 грн., а також просить повернути сплачений судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 07.08.2021 року отримав постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шлінської Ю.А. про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №13937 та про арешт майна боржника, винесені 05.08.2021 року. Вважає, що приватним нотаріусом не перевірено безспірність суми стягнення. У даній справі наявний спір щодо заборгованості. Жодних попереджень, вимог, листів чи іншої кореспонденції з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 19950,48 грн. він не отримував, про борг дізнався від приватного виконавця, підстава нарахування такої суми заборгованості та існування правових підстав у ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» вимагати у нього заборгованості йому не відомі. Дії відповідача, які полягають у зверненні до приватного нотаріуса з заявою про вичнення виконавчого напису без надсилання на адресу позивача попередньої вимоги та неперевірка достатності документів, які б підтвердили безспірність та обгрунтованість вимог ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до нього є незаконними та суперечать нормам Закону України «Про нотаріат», а тому є підстави для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

20.08.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.10.2021 року вжито заходи забезпечення позову до набрання рішенням суду по справі законної сили та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем 22.06.2021 року, № 13937, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості в розмірі 20600,48,00 грн.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явився, останній подав заяву про розгляд справи у його відсутності та просив задоволити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явився, не забезпечив явку свого представника, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Третя особа - приватний нотаріус приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, подав заяву про слухання прави у його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 22.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №13937, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є Боржником за Кредитним договором №112878-КС-001 від 06.07.2020 року, укладеним з ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», стягнення заборгованості проводиться за період з 27.09.2020 року по 01.06.2021 року, сума заборгованості становить 19950,48 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту становить 12677,20 грн., прострочена заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом становить 7273,28 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату зі стягувача в розмірі 650,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 20600,48 грн.

На підставі оспорюваного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Ю.А. 05.08.2021 року відкрито виконавче провадження №66411533.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку,

Згідно з ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 і від них Велика Палата Верховного Суду не відступала, на час розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) зроблено висновок, що «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню».

У пунктах 17, 18, 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»). Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік)».

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Як вбачається з отриманих від третьої особи згідно ухвали суду від 20.08.2021 року про витребування доказів, документів, оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі заяви ТзОВ «Бізнес позика» про вчинення виконавчого напису від 14.06.2021 року, договору №112878-КС -001 про надання кредиту від 06.07.2020 року, виписки з рахунку боржника, довідки про укладення договору, вимоги ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 від 03.06.2021 року.

Однак жодних доказів отримання позивачем виписки з рахунку боржника чи вимоги про стягнення заборгованості, третя особа не надав.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, у тому числі п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.

Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Оскаржений виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. 22.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Отже, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 908,00 грн. за вимогу немайнового характеру та в сумі 454,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову, а тому враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 1362,00 грн.

Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України, за відсутністю клопотань учасників справи про скасування заходів забезпечення позову, відповідні заходи вжиті судом у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, скасуванню не підлягають та продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набранням даним рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 10,12, 16, 27, 76, 81,133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274-279, 351-355 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за №13937, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є Боржником за Кредитним договором №112878-КС-001 від 06.07.2020 року, укладеним з ТзОВ «Бізнес позика». Строк платежу за Кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 27.09.2020 року по 01.06.2021 року, сума заборгованості становить 19950,48 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту становить 12677,20 грн., прострочена заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом становить 7273,28 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату зі стягувача в розмірі 650,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 20600,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , 1362,00 грн. (одну тисячу триста шістдесять дві гривні) сплаченого судового збору.

Заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.10.2021 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМ. О. Кіпчарський