Ухвала суду № 102283220, 24.12.2021, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1621/15-ц

Провадж.№ 6/481/65/2021

У х в а л а

іменем України

24.12.2021 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., за участю секретаря судових засідань Кузьміної Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Новий Буг Миколаївської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання у цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

14.12.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення на примусове виконання у цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. В своїй заяві сторона посилається на те, що ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 08.09.2021 року було замінено сторону виконавчого провадження - стягувача Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та актом від 30.11.2021 року в результаті перевірки матеріалів кредитної справи встановлено втрату виконавчих документів щодо боржника ОСОБА_1 . Додатково зазначено про відсутність відкритих виконавчих проваджень стосовно боржника ОСОБА_1 , що підтверджує відсутність виконавчого листа у будь-якому відділі державної виконавчої служби чи приватного виконавця. З огляду на вищезазначене та посилаючись на обов`язковість виконання рішення суду та прецедентну практику Європейського Суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, та визначає виконання рішення суду як завершальною частиною розгляду цивільної справи та той факт, що видача дубліката виконавчого листа жодним чином не порушує права ОСОБА_1 та не покладає на нього додаткових зобов`язань, просила поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видати дублікат виконавчого листа.

Заявник та заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про час та дату слухання справи повідомлені належним чином.

В заяві про видачу дубліката та поновлення строку заявник просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника заявника.

Відповідно до ч.3 ст.433 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення пропущеного строку.

Оскільки в судове засідання особи, що беруть участь у розгляді справи не з`явилися, суд відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи №481/1621/15-ц, суд приходить до таких висновків.

Згідно зі статтею12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей76,77,78,79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 24.11.2015 року позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_2 заборгованість за кредитним договором № 500509756 від 16.08.2014 року, станом на 18.09.2015 року, в розмірі 46992, 57 гривень, з яких заборгованість за кредитом - 31 834,7 гривень, за відсотками – 5110,82 гривень, по комісії -8047,05 гривень, штраф 2000,00 гривень та судові витрати в розмірі 1218,00 гривень.

Рішення набрало законної сили 07.12.2015 року.

На виконання вказаного рішення за заявою стягувача останньому було направлено два виконавчі листи, які останнім згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримано 16.09.2016 року та в подальшому стягувачем пред`явлено на примусове виконання до Новобузького РВДВС ГТУЮ у Миколаївській області.

Разом з тим 21.06.2016 року ПАТ «Альфа-Банк» відступило своє право вимоги до боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», яке в подальшому відступило його ТОВ ФК «ВЕСТА» та лише 16.01.2019 року ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» укладено з ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» Договір про відступлення прав вимоги №16-01/19/1, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №500509756 від 16.08.2014 року.

Згідно пояснень заявника та інформації з АСВП відкриті виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчих документів №481/1621/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент набрання рішенням законної сили) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів

(посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року.

Строки, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання

рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Отже строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання у даній справі становив один рік, тобто до 07.12.2016 року.

Проте, до закінчення цього строку набув чинності Закон України «Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, відповідно до якого строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлений в три роки (ст.12 Закону).

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень до вказаного Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, визначені цим Законом.

Таким чином строк пред`явлення виконавчого документу до виконання було продовжено до 07.12.2018 року.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час звернення із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання) визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до копії постанови головного державного виконавця Новобузького РВДВС ГТУЮ у Миколаївській області №54926129 від 05.06.2018 року у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке можливо звернути стягнення виконавчий документ №481/1621/15-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 було повернуто стягувачу та зазначено про можливість повторного пред`явлення для виконання в строк до 06.05.2021 року.

Таким чином після пред`явлення виконавчого документа №481/1621/15-ц до виконання та повернення його стягувачу без виконання процесуальний строк було перервано та встановлено з дня його повернення, тобто з 05.06.2018 року, відповідно встановлений законом строк пред`явлення в три роки закінчувався 05.06.2021 року.

Ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник вказує, лише на відсутність відкритих виконавчих проваджень стосовно боржника ОСОБА_1 , що підтверджує відсутність виконавчого листа у будь-якому відділі державної виконавчої служби чи приватного виконавця, та відсутність останнього в матеріалах кредитної справи, що на його думку свідчить про втрату.

Однак на думку суду сам факт відсутності у заявника оригіналу виконавчого листа після укладення договору відступлення прав вимоги та відсутність відкритих виконавчих проваджень з його примусового виконання не свідчить про його втрату.

Крім того заявник посилається на обов`язковість виконання рішення суду та прецедентну практику Європейського Суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, разом з тим в своїй заяві останнім взагалі не наведено жодної причини пропуску встановленого процесуального строку.

З цього питання Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) 03 квітня 2008 року, установив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).

Так судом встановлено, що заявник набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за виконавчим листом №481/1621/15-ц ще 16.01.2019 року від ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» за Договором про відступлення прав вимоги №16-01/19/1.

На час придбання заявником права вимоги строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання пропущено не було ( до 05.06.2021 року).

Відповідно до п.5.1.5 зазначеного договору Новий кредитор має право протягом 360 календарних днів після дати підписання Договору на підставі акту приймання-передачі самостійно отримати у Первісного Кредитора оригінали Основних договорів і документацію до них.

Натомість акт про втрату виконавчих документів щодо боржника ОСОБА_1 в результаті перевірки матеріалів кредитної справи складено лише 30.11.2021 року, тобто майже через три роки після придбання права вимоги та вже після пропуску строку пред`явлення зазначеного вище виконавчого листа до примусового виконання.

Більш того із заявою про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для його пред`явлення до примусового виконання заявник звернувся лише 14.12.2021 року, тобто через пів року з моменту пропуску процесуальних строків, взагалі не зазначаючи причин такого пропуску, а лише посилаючись на втрату виконавчого листа та заміну сторони виконавчого провадження (стягувача).

Таким чином заявник при зверненні до суду з вказаною заявою не зазначив та не надав відповідних доказів, які б підтверджували причини (обставини), що були об`єктивною перешкодою для ПАТ «Альфа-Банк», на користь якого винесено судове рішення, і існували на момент переходу прав стягувача до ТОВ «Вердикт Капітал», для пред`явлення до виконання виконавчих листів у цій справі.

На переконання суду тільки факт переходу прав вимоги від одного кредитора (стягувача) до іншого за договором про відступлення прав вимоги за кредитним договором, не свідчить про поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та як наслідок видачу дубліката виконавчого листа.

Отже, заявником не наведено жодних причин, які є поважними та давали б підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання та не надано відповідних доказів на підтвердження таких причин. Будь-яких реальних перешкод для звернення виконавчих листів до виконання у визначений законом строк в судовому засіданні не встановлено.

Згідно висновку Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 2-12537, суд не має права поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання за відсутності відповідних поважних причин пропуску цього строку.

З огляду на вищезазначене вимога заявника про поновлення строку пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа №481/1621/15-ц - задоволенню не підлягає.

Щодо видачі дублікату виконавчого документа суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз наведеної норми приводить до висновку, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

В постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Зважаючи на те, що строк пред`явлення виконавчого документа №481/1621/15-ц від 13.09.2016 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 до виконання сплив, і судом його не поновлено, суд не вбачає підстав і для видачі дублікату виконавчого листа.

Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.433, п.п.17.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання у цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області на протязі п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 29.12.2021 року.

Суддя