Рішення № 10227810, 10.06.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-290/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 року Святошинський районний суд м.Києва

в складі головуючого: судді Твердохліб В.А.

при секретарі Горбан М.В.

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача Штабського М.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «УСП-Груп», третя особа: ОСОБА_5 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

22.09.2008 року позивач звернувся в Шевченківський районний суд м.Києва з позовом до відповідача та просив постановити рішення, яким поновити його на посаді заступника директора ТОВ «УСП-Груп», стягнути з відповідача його користь моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 06.11.2008 року змінена підсудність розгляду даної цивільної справи.

В позові позивач посилається на те, що з березня 2007 року працював на посаді заступника генерального директора ТОВ «УСП-Груп». У квітні 2008 року його не допустили до робочого місця та пояснили, що він звільнений за порушення трудової дисципліни, проте його не ознайомили та не надали наказу про звільнення, не видали трудової книжки. Внаслідок цього у позивача погіршилося самопочуття, він став погано спати, погіршилися стосунки в сім»ї, оскільки без трудової книжки він не може влаштуватися на роботу. Вважає, що ним не пропущено строк для подачі позовної заяви, оскільки до цього часу йому так і не було вручено копії наказу про звільнення та не видана трудова книжка; у зв»язку із зазначеним та керуючись ст.ст.47, 233, 235, 237-1 КЗпП України просить позов задовольнити.

В подальшому позивач подав доповнення до позовної заяви та просив також стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за один рік з урахуванням індексу інфляції у розмірі 41 138,04 грн.

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали позов та просили його задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначав, що його безпідставним та необґрунтованим та просив в його задоволенні відмовити.

Третя особа: генеральний директор ОСОБА_5 допитана в судовому засіданні як свідок вказала на те, що позивач не виконав її безпосередніх вказівок з приводу виконання своїх обов»язків, посадова інструкція заступника генерального директора в товаристві відсутня, повноваження ОСОБА_4 сформовані у довіреності, яка була видана нею позивачу; адміністративний персонал розміщався в декількох офісах по м.Києву; позивач повинен був знаходитись на тому робочому місці, де знаходиться генеральний директор, при прийомі на роботу трудову книжку ОСОБА_4 не приніс через проблеми на попередньому місці роботи, а тому був прийнятий на роботу за сумісництвом; вважає, що позивач має прогул без поважних причин і звільнений відповідно до вимог закону. В подальші судові засідання третя особа не з»явилась, однак суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутності на підставі поданих доказів.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

03.05.2007 року позивач був прийнятий на роботу за сумісництвом на посаду заступника генерального директора (а.с.80 - наказ № С/К-14/07 від 03.05.2007 року).

Наказом №С/К-04/08 від 22.02.2008 року (а.с.75) у зв»язку з порушенням трудової дисципліни, невиходом на роботу, що в свою чергу призвело до невиконання важливого службового завдання, звільнено ОСОБА_4 – заступника генерального директора, який працює за сумісництвом, із займаної посади, за прогул 20.02.2008 року без поважної причини, 19.02.2008 року за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

З витягу журналу реєстрації наказів вбачається, що за № 46 зареєстровано наказ про прийняття позивача на роботу та за № 70 зареєстровано наказ про звільнення його з роботи (а.с.97-100).

Згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом.

Статтею 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: догана, звільнення, а відповідно до статті 149 цього ж Кодексу власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

21.02.2008 року за підписами генерального директора ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_5, помічника керівника ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_6., головного бухгалтера ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_13 складено акт про те, що працюючий за сумісництвом заступник генерального директора ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_4 був відсутній на роботі в офісі за адресою: м.Київ, пр.-т Оболонський, 26, оф. 309 протягом доби з 20.02.2008 року і по 12 год. 00 хв. 21.02.2008 року (а.с.85).

21.02.2008 року комісія у складі генерального директора ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_5, помічника керівника ОСОБА_6., менеджера ОСОБА_8. склали акт про те, що заступнику генерального директора ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_4, який працює за сумісництвом, в телефонній розмові (гучний зв»язок) з генеральним директором ОСОБА_5 в присутності членів комісії об 11 год. 30хв 21.02.2008 року була висловлена вимога вказати причину відсутності на роботі з 20.02.2008 року по 21.02.2008 року та надати письмові пояснення з цього приводу. Під час розмови ОСОБА_4 ніяких поважних причин з приводу відсутності на роботі протягом зазначеного періоду не навів та сказав, що нічого пояснювати не буде і відмовляється надавати будь-які письмові пояснення (а.с.81).

З акту №12 про відсутність на роботі від 22.02.2008 року (а.с.83), вбачається, що позивач був відсутній на роботі в офісі за адресою: м.Київ, пр.-т Оболонський, 26, офіс 309, протягом доби з 21.02.2008 року і по 17 год. 00 хв. 22.02.2008 року.

22.02.2008 року комісією у складі генерального директора ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_5, помічника керівника ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_6., бухгалтера ОСОБА_7. складено акт про те, що працюючому за сумісництвом заступнику Генерального директора ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_4 в телефонній розмові (гучномовний зв»язок) з генеральним директором ОСОБА_5 в присутності членів комісії о 17 год. 10 хв. 22.02.2008 року ще раз запропоновано надати пояснення відсутності його до цього часу на роботі. ОСОБА_4 відмовився давати письмові пояснення та йому його було повідомлено, що він буде звільнений з роботи за прогул і запропоновано підійти в офіс, ознайомитись з наказом та отримати його копію, на що ОСОБА_4 надав позитивну відповідь(а.с.84).

Згідно акту № 10 від 22.02.2008 року (а.с.82), який складено комісією у складі генерального директора ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_5, помічника керівника ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_6., бухгалтера ОСОБА_7., працюючому за сумісництвом заступнику Генерального директора ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_4 в присутності членів комісії о 18 год. 35 хв. 22.02.2008 року видано на руки копію наказу про звільнення та запропоновано розписатися в тому, що він ознайомлений з наказом, але він категорично відмовився та висловив свій гнів і неповагу до присутніх.

Відповідно до штатного розпису №5 від 01.05.2007 року, посадовий оклад заступника генерального директора становить 1700,00 грн. (а.с.116).

Як вбачається зі штатного розпису № 2 від 01.02.2008 року, посадовий оклад заступника генерального директора становить 1210,00 грн. (а.с.112).

Згідно з витягу з реєстру ТОВ «УСП-Груп» від 05.03.2008 року, на адресу реєстрації позивача: АДРЕСА_1 відправлено лист (а.с.79), однак докази про вручення поштового повідомлення позивачу у відповідача відсутні.

У відповідь на запит суду від 03.09.2009 року щодо відправлення 05.03.2008 року рекомендованого листа ТОВ «УСП-Груп» та надання копій документів про відправку, Українське державне підприємство «Укрпошта» повідомило, що надати дану інформацію не має можливості, оскільки сплив термін зберігання виробничих документів поштового зв»язку (а.с.126).

13.09.2008 року позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій просив видати довідку з місця роботи із зазначенням посади, часу роботи і розміру заробітної плати, копію наказу про звільнення з роботи, належним чином оформлену трудову книжку ОСОБА_4, провести з ним розрахунок та погасити заборгованість по заробітній платі (а.с.18).

У відповідь на заяву позивача від 13.09.2008 року відповідачем повідомлено, що після його звільнення, всі належні розрахунки проведені шляхом переказу коштів поштовим переказом від 15.04.2008 року, в разі належного звернення, за його бажанням, у його трудову книжку будуть занесені відповідні відомості про роботу в ТОВ «УСП-Груп», також надіслано довідку про роботу із зазначенням посади, часу роботи і розміру заробітної плати і повторно надіслано копію наказу про звільнення з роботи (а.с.73).

Відповідно до довідки № 8 від 25.09.2008 року (а.с.43), позивач працював за сумісництвом на посаді заступника генерального директора ТОВ «УСП-Груп» з 05.05.2007 року по 19.02.2008 року. На час звільнення його посадовий оклад становив 1210,00 грн.

Згідно письмових пояснень головного бухгалтера ТОВ «УСП-Груп» та громадянки ОСОБА_10, наданих помічнику генерального директора ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_6., 21.07.2008 року приблизно о 10 год. 30 хв. вони знаходилися у квартирі АДРЕСА_2, яку орендує генеральний директор ТОВ «УСП-Груп», в цей час прийшов позивач та вимагав, щоб його впустили до квартири і бухгалтер зробила запис у його трудову книжку, при цьому кричав, погрожував, внаслідок чого вони боялися вийти з квартири цілий день і просять вжити заходів та звернутися до правоохоронних органів (а.с.86,87).

Відповідно до письмових пояснень менеджера ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_11, наданих помічнику генерального директора ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_6., 21.07.2008 року приблизно о 10 год. 30 хв. вона чекала, щоб їй відчинили двері квартири АДРЕСА_2, яку орендує генеральний директор ТОВ «УСП-Груп», в цей час прийшов позивач та вимагав, щоб його впустили до квартири і бухгалтер зробила запис у його трудову книжку, при цьому кричав, погрожував, внаслідок чого вона не потрапила до квартири, просить вжити заходів та звернутися до правоохоронних органів (а.с.88).

На ці ж обставини вказала ОСОБА_11, допитана судом як свідок.

Свідок ОСОБА_12 показала суду, що працювала у відповідача секретарем, відправляла рекомендовану кореспонденцію та працівники товариства мали робочі місця в декількох офісах.

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що він працює помічником генерального директора з лютого 2008 року та йому відомо, що товариство має декілька офісів, де є робочі місця генерального директора та його заступника; він приймав особисту участь у складанні актів щодо позивача, в яких відображено реальні факти.

Свідок ОСОБА_13 показала суду, що постійно визначеного робочого місця позивач не мав, він міг працювати в будь-якому офісі товариства чи знаходитись у відрядженні по Україні; вона приймала участь у складанні актів щодо дій позивача та обставини, на які вказано в актах, мали місце.

Згідно довідки ТОВ «УСП-Груп» (а.с.149), з березня 2007 по квітень 2008 року працівники ТОВ «УСП-Груп» здійснювали свою діяльність за адресами: м.Київ, пр-т Оболонський, 26, офіс 310, м.Київ, вул. Грушевського, 10, кімн.222, м.Київ, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 143/2, що підтверджується договорами оренди та додатковими угодами до них (а.с.150-175).

Згідно договору оренди від 14.12.2007 року (а.с.177-179), генеральний директор ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_5, орендувала з 14.12.2007 року по 14.11.2008 року приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно довідки № 1012-09/09 від 01.09.2009 року (а.с.115), на період роботи в ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_4 окремої посадової інструкції не було, проте, з посадовою інструкцією генерального директора, як його безпосередній заступник, згідно з виконуваних ним обов»язків, позивач ознайомлений.

Отже судом встановлено, що під час прийняття на роботу позивача відповідно до п.3 ч. 1 ст. 29 КЗпП України його робоче місце не було визначено, при цьому сторонами не надано доказів того, в якому саме приміщенні, які орендуються генеральним директором ТОВ «УСП-Груп» ОСОБА_5 мав працювати позивач.

Таким чином, суд не може взяти до уваги акти від 22.02.2008 року про відсутність позивача на роботі в офісі за адресою: м.Київ, пр.-т Оболонський, 26, офіс 309, оскільки докази того, що позивач повинен був працювати саме у даному приміщенні – відсутні. Сам позивач стверджує, що працював у ТОВ «УСП-Груп» за адресою: АДРЕСА_2.

Отже, звільнення позивача наказом від 22.02.2008 року за прогул без поважної причини на підставі вище вказаних актів є незаконним, а позовна вимога щодо поновлення на роботі на посаді генерального директора ТОВ «УСП-Груп» є правомірною та підлягає задоволенню в частині поновлення його на даній посаді за сумісництвом з 19.02.2008 року.

При цьому посилання позивача на факт того, що він прийнятий на посаду заступника генерального директора ТОВ «УСП-Груп» за основним місцем роботи, а не за сумісництвом, не підтверджується самим наказом про прийняття його на роботу від 03.05.2007 року, який позивачем не оспорюється.

Згідно п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Мінпраці № 58 від 29.07.1993 року (із внесеними змінами і доповненнями) на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Таким чином твердження позивача про те, що відповідачем йому не видано трудової книжки є безпідставними.

Статтями 233, 234 КЗпП України встановлено місячний строк для звернення до суду в спорах про поновлення на роботі, який розраховується з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки і може бути поновлено в разі пропуску з поважних причин.

Належні докази того, що позивач отримав копію наказу про його звільнення, направленого відповідачем поштою на адресу місця реєстрації позивача: АДРЕСА_1 – відсутні.

Таким чином, позивач отримав копію наказу про його звільнення від 22.02.2008 року, направленого відповідачем поштою на адресу фактичного проживання позивача: АДРЕСА_5, лише 02.10.2008 року (а.с. 73 – лист, а.с.72 – зворотнє поштове повідомлення).

Внаслідок цього, посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності не підтверджується документально, оскільки позивач звернувся до суду 18.09.2008 року.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.ст.21, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов”язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов”язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Додержання письмової форми трудового договору є обов”язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Укладення трудового договору, як правило, оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Згідно ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до пункту 1.з Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (із внесеними змінами і доповненнями) «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», даний порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Згідно п.2 вищевказаної постанови у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Як вбачається з платіжних відомостей (а.с.108, 109) за грудень 2007 року позивач отримав 2467,99 грн., за січень 2008 року 2250,48 грн. заробітної плати.

Таким чином середньомісячна заробітна плата позивача за остання два місяці роботи становить 2359,23 грн. ((2467,99+2250,48) : 2).

Сума заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах заявлених позивачем вимог становить 28310,76 грн. (2359,23 * 12).

Відповідно до ст.10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.01.1991 року індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Таким чином не підлягає задоволенню позовна вимога позивача щодо індексування оплати праці, оскільки відомості про розмір оплати праці позивача за основним місцем роботи – відсутні.

Як вбачається з довідки від 20.03.2008 року (а.с.176), позивач з 07.03.2008 року по 20.03.2008 року знаходився на амбулаторному лікуванні в лікарні кардіології Головного військового клінічного госпіталю.

Відповідно до виписки з амбулаторної книжки від 30.04.2010 року, ОСОБА_4 в зв»язку з відмовою від стаціонарного лікування рекомендовано амбулаторне лікування з постільним режимом і регулярним прийомом лікарських засобів під наглядом лікаря по місту проживання.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, при цьому моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні престижу або ділової репутації, у порушенні цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доведення позивачем факту завдання йому моральної шкоди, у зв'язку з чим суд вважає необхідним задовольнити їх частково в сумі 800,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати відповідно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 420,11 грн. (283,11 грн. – розмір судового збору за позовні вимоги майнового характеру, 17,00 грн. – розмір судового збору за позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди та 120,00 грн. – розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді).

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що в позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст.21, 24, 29, 94, 40, 233, 234, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст.10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст.57-60, 88, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_4 на роботі на посаду заступника генерального директора за сумісництвом у ТОВ «УСП-Груп» з 19 лютого 2008 року.

Стягнути з ТОВ «УСП-Груп», (м.Київ, просп.Оболонський, 26, офіс 203-а, р/р 260083061901 у ТОВ «Комерційний банк «Даніель» в м.Києві, МФО 380980, код 34345406) на користь ОСОБА_4, зареєстрованого м.Київ, вул.Дегтярівська, 26-Б, кв.96, проживаючого в м.Києві по вул..Котельникова, 25, кв.104, заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 28 310,76 грн. та моральну шкоду в розмірі 800,00 грн., всього 29110,76 грн. (двадцять дев»ять тисяч сто десять гривень 76 копійок),

а на користь держави судові витрати в розмірі 420,11 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_4 на посаду заступника генерального директора за сумісництвом у ТОВ «УСП-Груп» з 19 лютого 2008 року та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 2359,23 грн. підлягає негайному виконанню.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :