Ухвала суду № 102275224, 16.12.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/86/19

Провадження №6/523/702/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2021 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Аліна С.С.,

при секретарі судового засідання – Вовкович І.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Крушенівського Романа Олексійовича про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Свою заяву обґрунтовував тим, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси 24.01.2019 р. тимчасово обмежено ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов`язань за виконавчим листом №523/17323/15-ц, виданий Суворовським районним судом м. Одеси.28.06.2016 р. При цьому, заявниця зазначає, що станом на 28.12.2020 р. заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк» за вищевказаним виконавчим листом сплачена в повному обсязі

У Першому Суворовському відділі державної виконавчої служби м. Одеси територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження, відкрите за виконавчим листом №523/17323/15-ц, виданим Приморським районним судом м. Одеса.

24.01.2019 р. Суворовським районним судом м. Одеси у справі №523/17323/15-ц постановлена ухвала, якою задоволено подання головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі території України.

Сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Крушенівський Р.О. надав до суду заяву, згідно якої подану заяву підтримав та просив задовольнити, проти розгляду справи за його відсутності не заперечував.

Частиною 6 ст. 441 ЦПК України, суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Суд з урахуванням вимог ЦПК України, процесуальних строків вирішення даного питання, ухвалив слухати справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши заяву та додані до неї документи, прийшов до наступного висновку.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання (п. 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява є доказано, є обґрунтованою тому підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №523/17323/15-ц, який виданий 28.04.2016 року Суворовським районним судом м.Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за договором кредиту № ОD30АЕ00000389 від 25.06.2007 року у розмірі 2 777 156 гривень 65 копійок та судового збору у розмірі по 21 091 гривень 20 копійок з кожного (а.с.6);

Постановою Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 09.11.2018 року відкрито виконавче провадження №57642151 по виконанню виконавчого листа №523/17323/15-ц, який виданий 28.04.2016 року Суворовським районним судом м.Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за договором кредиту № ОD30АЕ00000389 від 25.06.2007 року у розмірі 2 777 156 гривень 65 копійок та судового збору у розмірі по 21 091 гривень 20 копійок з кожного (а.с.7);

24.01.2019 р. Суворовським районним судом м. Одеси у справі №523/17323/15-ц постановлена ухвала, якою задоволено подання головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі території України.

Відповідно до довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 28.12.2020 р. № 2834215484-1 зазначено, що ОСОБА_3 ) ІПН НОМЕР_1 грошова сума боргу сплачена в повному обсязі.(а.с.17)

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України» підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду за межі України є, зокрема, ухилення громадянина від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання таких зобов`язань.

Згідно із ст. 377-1 ЦПК України (у чинній на той час редакції Закону від 18.03.2004 року № 1618-IV) питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішувалось судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 441 чинного ЦПК України (в редакції Закону від 03.10.2017 року № 2147-VIII на час вирішення даного питання) тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Як зазначено у ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україною 17.07.1997 року ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим,1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997 року. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Оцінюючи ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у заяві ОСОБА_1 суд бере до уваги положення ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території; кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Законні обмеження мають спрямовуватись виключно на досягнення правомірних цілей, тобто застосовуватись лише для належного забезпечення прав і свобод людини, задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві.

Вимога «необхідність у демократичному суспільстві» тісно пов`язана з вимогою «тимчасовості» обмежень, яка полягає в їх застосуванні на певний час і обов`язковому припиненні, коли визнається необхідність припинити обмеження прав особи.

Припинення обмежень пов`язується із відновленням стану належного визнання справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві. Застосування будь-якого обмеження повинно мати певні часові рамки, початок обмежень пов`язується із порушенням нормального стану речей у суспільстві, а закінчення з відновленням такого стану.

Водночас відповідно до ст. 5 чинного ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Нормами ч. 5 ст. 441 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Таким чином, суд вважає, що збереження обмеження у праві виїзду за кордон боржника в даному випадку є непропорційним втручанням у праві на його пересування, а отже заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі, а тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон відносно ОСОБА_1 за ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 24.01.2019 року підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.441, 446 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження України фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України, встановлене 24.01.2019 р. ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від №523/86/19 до виконання нею зобовязань за виконавчим листом №523/17323/15-ц від 28.04.2016 р. виданим Суворовським районним судом м. Одеси.

Копію цієї ухвали суду направити для виконання до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

Ухвала суду набирає законної сили із моменту підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст ухвали складений 28.12.2021 року .

Суддя Аліна С.С.