Ухвала суду № 102275101, 24.12.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11646/17

Провадження № 2-а/522/22/21

УХВАЛА

24 грудня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Чернявської Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Тофан Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі матеріали за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Одеського науково-дослідного центру судових експертиз Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 27.06.2017 року звернулися до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеського науково-дослідного центру судових експертиз Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії в порядку КАС України.

Ухвалою від 29.06.2017 року було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за вищевказаною позовною заявою.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29.06.2017 року скасовано, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеського науково-дослідного центру судових експертиз Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії, направлено для продовження розгляду.

06 березня 2018 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (суддя Бойчук А.Ю.) прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 03 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеського науково-дослідного центру судових експертиз Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

04 грудня 2018 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволена. Ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 09 вересня 2018 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Одеського науково-дослідного центру судових експертиз Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії скасована, а справу ухвалено направити до Приморського районного суду міста Одеси для продовження розгляду.

18 грудня 2018 року матеріали справи надійшли до суду та за результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявській Л.М..

Ухвалою суду від 19 грудня 2018 року прийнято до свого провадження справу та призначено проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 27 грудня 2019 року клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв`язку з заявами позивачів про відкладення розгляду справи.

10 серпня 2021 року від представника Одеського науково-дослідного центру судових експертиз Міністерства юстиції України до суду надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача.

В судове засідання 24 листопада 2021 року сторони не з`явились, сповіщались належним чином. Розгляд справи відкладено на 24 грудня 2021 року.

24 грудня 2021 року в судове засідання сторони не з`явились, сповіщались належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, в судове засідання 24 грудня 2021 року позивачі/представник позивачів не з`явились, що є черговою неявкою позивачів в судові засідання 24 листопада 2021 року та 24 грудня 2021 року про час, дату і місце яких позивачі були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії). Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.

Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Суд встановив, що матеріали справи містять докази належного сповіщення позивачів про розгляд справи у судових засіданнях, що були призначені 24 листопада 2021 року та 24 грудня 2021 року за зазначеною позивачами адресою, про що в матеріалах справи є відповідна інформація.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України "…якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі N 9901/949/18 (провадження N 11-1179заі19).

Згідно ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Заяв, які суд міг би розцінювати як заяви про розгляд справи за відсутності позивачів чи заяв про відкладення розгляду справи з огляду на поважність причин не можливості прибуття в судове засідання, позивачами не подавалось.

З огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивачів. Справа вже тривалий час знаходиться в провадженні суду при цьому позивачі не вчиняють будь-яких дій для прискорення розгляду справи.

Суд розцінює безпідставні неявки сторони позивача, що сповіщений належним чином про час, дату і місце судового засідання як зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що є недопустимим.

У рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції – принцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Одеського науково-дослідного центру судових експертиз Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії перебуває в провадженні Приморського районного суду м. Одеси з червня 2017 року, а в провадженні судді Чернявської Л.М. з грудня 2018 року.

Відповідно до ч.2 ст.131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, причин для відкладення розгляду справи, які можуть бути визнані поважними та підстав для неприбуття сторони позивача в судові засідання не було. Внаслідок чого, суд вважає, що позивачі допустили безпідставні неявки в судові засідання, а саме 24 листопада 2021 року та 24 грудня 2021 року зважаючи також на те, що позивач є безпосередньою особою, яка має бути заінтересована в належному розгляді справи, так як позивачі звернуючись до суду мали намір захистити свої права.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок – добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони – відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Отже, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачами своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразились систематичному не з`являнні в судові засідання, з метою зловживання своїми правами та безпідставного затягування судового розгляду справи.

Крім того, слід зауважити, що позивачі, будучи обізнаними про можливість розгляду справи без участі позивачів, відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подавали, чим, на розсуд суду, умисно затягують розгляд справи та позбавляє суд можливості вирішити справу в розумні строки та постановити рішення по суті заявлених вимог, чим підривають авторитет судової системи.

За таких обставин, суд вважає можливим застосувати наслідки, які передбачені ст. 240 КАС України та залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Одеського науково-дослідного центру судових експертиз Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись 240 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Одеського науково-дослідного центру судових експертиз Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Суддя Л.М. Чернявська