Ухвала суду № 102275097, 23.12.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1744/17

Провадження № 2/522/3333/21

УХВАЛА

23 грудня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Чернявської Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Тофан Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі матеріали цивільної справи за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2017 року Одеська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою.

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси Бойчука А.Ю. від 06 лютого 2017 року по справі відкрито провадження.

Ухвалою суду від 20 червня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про об`єднання в одне провадження цивільної справи позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою з цивільною справою 522/3277/17 за заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Ухвалою суду від 03 серпня 2017 року зупинено провадження по цивільній справі № 522/1744/17 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою, до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі 522/3277/17 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII. Вказаним Законом вводиться в дію нова редакція Цивільно-процесуального кодексу України.

В зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Бойчука А.Ю., здійснений повторний авторозподіл справ між суддями. Справа передана для розгляду судді Чернявській Л.М.

Ухвалою від 11 лютого 2019 року справа прийнята до провадження на стадії зупинення.

Ухвалою суду від 13 квітня 2020 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 15 листопада 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

03 грудня 2021 року в судове засідання сторони не з`явились, сповіщались належним чином. Представник позивача був ознайомлений з датою, місцем та часом проведення судового засідання, що підтверджується підписом уповноваженої особи Одеської міської ради Грабовським В.О. від 17.11.2021 року в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

В судове засідання 23 грудня 2021 року сторони не з`явились, сповіщались належним чином. Представник позивача був ознайомлений з датою, місцем та часом проведення судового засідання, що підтверджується підписом уповноваженої особи Одеської міської ради Грабовським В.О. від 08.12.2021 року в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, в судове засідання 23 грудня 2021 року позивач/представник позивача не з`явились, що є черговою неявкою сторони позивача в судові засідання 03 грудня 2021 року та 23 грудня 2021 року про час, дату і місце яких позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 3 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд встановив, що матеріали справи містять докази належного сповіщення сторони позивача про розгляд справи у судових засіданнях, що були призначені на 03 грудня 2021 року та 23 грудня 2021 року.

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок – добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони – відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Заяв про розгляд справи за відсутності позивача/представника позивача до суду не надходило.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21) та у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц.

Заяв, які суд міг би розцінювати як заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи заяв про відкладення розгляду справи з огляду на поважність причин не можливості прибуття в судове засідання, позивачем не подавалось.

Причин для відкладення розгляду справи, які можуть бути визнані поважними та підстав для неприбуття сторони позивача в судові засідання не було.

Отже, причин для відкладення розгляду справи, які можуть бути визнані поважними та підстав для неприбуття сторони позивача в судові засідання не було.

З огляду на складність змісту правовідносин між сторонами, справа не може бути розглянута без участі позивача. Справа вже тривалий час знаходиться в провадженні суду при цьому позивач не вчиняє будь-яких дій для прискорення розгляду справи.

Відповідно до п.11 ч.3 ст. 2 ЦПК України, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд розцінює безпідставні неявки сторони позивача, що сповіщений належним чином про час, дату і місце судового засідання як зловживання позивачем/представником позивача своїми процесуальними правами, що є недопустимим.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції – принцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою перебуває в провадженні Приморського районного суду м. Одеси з січня 2017 року, а в провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси з квітня 2020 року.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Внаслідок чого, суд вважає, що позивач допустив безпідставні неявки в судові засідання, а 03 грудня 2021 року та 23 грудня 2021 року зважаючи також на те, що позивач є безпосередньою особою, яка має бути заінтересована в належному розгляді справи, так як позивач звертаючись до суду мав намір захистити свої права.

Отже, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачем своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразились систематичному не з`являнні в судові засідання, з метою зловживання своїми правами та безпідставного затягування судового розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає можливим застосувати наслідки, які передбачені ст. 257 ЦПК України та залишити без розгляду позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Л.М. Чернявська