Ухвала суду № 102274233, 18.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 1512/2-1371/11

Провадження № 6/947/455/21

УХВАЛА

18.11.2021

Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Луняченка В.О.,

За участю представника заявника Єфременко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа за рішенням суду по цивільної справі за позовом ПАТ « Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 01.07.2021 року звернулось ТОВ « Вердикт Капітал» із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа № 1512/2-1371/11 по справі за позовом ПАТ « Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором для звернення до виконання рішення Київського районного суду від 10.05.2012 року .

Заява обґрунтована там, що заявник як стягувач по вищевказаному виконавчому провадженню на підставі ухвали суду про заміну сторони у виконавчому провадженні від 09.06.2021 року обмежений у праві на виконання рішення суду так як виконавчий лист було втрачено, про що заявнику стало відомо лише після передачі від минулого стягувача всіх документів по кредитному портфелю, що є поважною підставою для поновлення строку для видачі дублікату виконавчого листа та його нового пред`явлення до примусового виконання.

Як встановлено судом 10.05.2012 року Київським районним судом м. Одеси у справі №1512/2-1371/11 було ухвалено рішення яким задоволені позовні вимоги ПАТ « Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №55/07ф від 26.02.2007 року у сумі 138 457,39 доларів США , заборгованість за прострочення по відсотках у сумі 10 649,25 доларів США , штраф за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 926,75 доларів США, штраф за несвоєчасне повернення відсотків у сумі 2 129,85 доларів США, а також 1730 гривень судових витрат, а всього на суму ( з урахуванням еквіваленту вартості національної валюти на день винесення рішення ) на суму 1 173 386, 96 гривень.

На підставі вищевказаного рішення судом 24.05.2012 року було видано виконавчий лист.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.10.2017 року була задоволена заява ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та виданий дублікат виконавчого листа №1512/2-1371/11 і поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

За змістом ухвали суду згідно відповіді Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 09.11.2016 року №15249 виконавчий лист №1512/2-1371/11 за період з 2012 по 2016 роки не виконання не надходив, а поважністю причини пропуску строку було встановлено запровадження з 21.11.2014 року у ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» ( скорочена назва «ВіЕйБі Банк» ) тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб у тимчасову адміністрацію.

28.11.2019 року між ПАТ « ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги №212009, відповідно до якого Банк відступив право вимоги по заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.06.2021 року здійснена заміна стягувача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на правонаступника ТОВ « Вердикт Капітал» по виконанню виконавчого листа № 1512/2-1371/11 по справі за позовом ПАТ « Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 .

За результатами пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованої системі виконавчого провадження від 15.06.2021 року на виконанні органів ДВС знаходиться виконавче провадження №62441604 по стягненню на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» ( правонаступник ТОВ « Вердикт Капітал» ) з ОСОБА_1 заборгованості по виконавчому листу №520/15220/18 виданого 25.03.2019 року по стягненню заборгованості за кредитним договором №55/07ф від 26.02.2007 року за період з 21.01.2009 року по 30.04.2009 року у загальної сумі 112 946,46 грн.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

У статті 129-1 Конституції України закріплено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, – і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (див. рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України»).

За змістом положень ч.2 ст. 368 ЦПК ( в редакції що діяла на момент набрання законної сили рішення у справі 2-806/11 ) за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Суд, який видав виконавчий лист про стягнення аліментів, має право за поданням державного виконавця у разі встановлення кількох місць роботи чи отримання доходів боржника видати дублікат виконавчого листа ( ч.1 ст. 370 ЦПК в редакції що діяла на момент набрання законної сили рішення у справі 2-806/11).

Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК в редакції, чинній з 15.12.2017, визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Порядок виконання рішення суду визначається окрім ЦПК також Законом України « Про виконавче провадження».

У пункті 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (набрав чинності 05.10.2016) зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Відповідно до положень частин першої та другої статті 12 названого Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття. Згідно з частиною четвертою цієї статті строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду ,визначеної у постанові від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/126 « Законодавство України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката рішення з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача його дубліката не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат рішення має повністю відтворювати втрачене рішення, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність рішення у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката рішення є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або поновлення за рішенням суду».

Таким чином для видачі дублікату виконавчого листа суд повинен з`ясувати факт втрати оригіналу виконавчого документу та факт звернення стягувача або виконавця із відповідною заявою у строки визначені законодавством для виконання відповідного рішення суду.

У даному випадку зазначені обставини неможливо встановити виходячи із заяви та матеріалів наданих заявником, враховуючи наявність факту, що за даними виконавчими листами не були відкриті жодного виконавчого провадження у період з 2012 по 2021 роки , а тому відсутні докази втрати виконавчих документів , як оригіналів так і дублікатів, а крім того само по собі невиконання рішення і відсутність у стягувача оригіналів виконавчого документа без встановлення вищевказаних обставин та доведеності суду про поважність порушення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, не може бути автоматичною підставою для видачі дублікату рішення та поновлення строку на пред`явлення його до виконання.

Судом було запропоновано представнику заявника надати докази того, коли конкретно було здійснено передача «кредитного портфелю» за кредитним договором №55/07ф від 26.02.2007 року для з`ясування моменту , коли заявнику стало відомо про відсутність оригіналу та дублікату вказаних виконавчих листів, однак до судового засідання таких документів не було надано що унеможливлює суду встановити поважність пропуску строку.

Право на «справедливий суд» визначає не лише презумпцію « обов`язковості рішення» а і рівність всіх учасників судового процесу , як складову права на «справедливий суд», в тому числі і на те що судом будуть з`ясовані всі обставини та визначені законом підстави для продовження або поновлення порушених процесуальних строків.

В даному випадку, у відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а тому саме стягувач як учасник процесу ( враховуючи що виконання рішення суду є частиною процесу ) повинен довести суду факт втрати виконавчого документу та наявність поважності підстав для поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Керуючись ст.433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа № 1512/2-1371/11 по справі за позовом ПАТ « Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором для звернення до виконання рішення Київського районного суду від 10.05.2012 року – відмовити.

Повна ухвала суду буде виготовлена протягом п`яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції, або безпосередньо до апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня складення.

Повна ухала складена судом 23.11.2021 року.

Суддя Луняченко В. О.