Рішення № 102272702, 21.12.2021, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/2122/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2021 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницькної області у складі:

головуючого – судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Басистої Т.В.,

справа № 677/2122/19,

сторони у справі:

позивач – акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

вимоги позову – стягнення заборгованості,

представник позивача – Панченко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

«І.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в ході судового розгляду позивач вимоги позову уточнив, просив стягнути з ОСОБА_1 3 % річних та інфляційні втрати за невиконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків.

Вимоги позову позивач обґрунтовував тим, що 26.09.2007 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 07-962/35-632-21.

Відповідно до умов Кредитного договору, Відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором та Додатком № 1 до нього - Графіком платежів.

Банк свої зобов`язання за Кредитним договором № 07-962/35-632-21 виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 43500 доларів США.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків від 14.02.2011 року по справі №1480/10 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості позовні вимоги Банку були задоволені та стягнуто в солідарному порядку ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість в сумі - 265157,02 гривень.

Оскільки рішення третейського суду виконане не було, позивач просить стягнути на підставі ст. 625 ЦК України з відповідача на його користь 3% річних та інфляційні витрати, які станом на 01.11.2019 складають: 23883,48 грн - заборгованість 3% та 78221,32 грн заборгованості інфляційних витрат.

14.06.2010 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», 09.08.2018 Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» перейменовано в акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк»).

10.09.2019 загальними зборами акціонерів акціонерного товариства «Альфа-Банк» (надалі -АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером AT «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію AT «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».

Згідно рішення №5/2019 єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 та Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк від 15.10.2019 було затверджено Передавальний акт, таким чином АТ «Альфа-Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк».

Зважаючи на казане АТ «Альфа-Банк» просить стягнути на його користь вказані суми з відповідача.

Відзив на позов відповідач до суду не подав.

«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»

Представник позивача надіслав до суду заяву, у якій вимоги позову підтримав, наполягав на їх задоволенні, справу просив розглянути у його відсутність, щодо винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач подав до суду заяву, у якій вимоги позову не визнав у зв`язку з їх безпідставністю та недоведеністю, справу просив розглянути у його відсутність. Крім того, у своїй заяві відповідачем викладені заперечення, які за своїм змістом є відзивом. Вказаний відзив не відповідає вимогам ст. 178 ЦПК України, а тому такий відзив не береться судом до уваги.

«ІІІ. Процесуальні дії у справі»

07.02.2020 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

10.12.2020 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»

26.09.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07-962/26-632-16, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 43500 доларів США, зі сплатою 11,5% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 20.09.2022.

На забезпечення кредитного договору укладено договір поруки №880/464-ПФО 144 від 26.09.2007, поручитель ОСОБА_2 .

Згідно п. п. 6.1., 6.2. Договору сторони погодили, що усі спори та розбіжності, що виникають між сторонами вирішуються шляхом консультацій та переговорів, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. У випадку неможливості розгляду спору вказаним суддею, спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості.

26.11.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 07-962/26-632-16, згідно якої сторони погодили встановлення нової процентної ставки за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних. Врешті умови договору залишилися без змін.

Як вбачається з рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.02.2011 року по справі №1480/10 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, позов банку – задоволено, стягнуто в солідарному порядку ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість в сумі 265157,02 гривень та 3075,99 гривень витрат пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного рішення Третейського суду, банк обґрунтовував свої вимоги тим, що 24.12.2007 року був укладений кредитний договір № 07-962/35-632-21, за яким Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» надано ОСОБА_1 кредит в розмірі 35000 доларів США зі сплатою за користування кредитом 11,5 % річних та з кінцевим терміном повернення кредиту до 20.12.2022 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 загальна заборгованість за кредитом № 07-962/35-632-21 становить 102104,81 гривень, з яких 23883,48 грн - заборгованість 3%, згідно ст. 625 ЦК України та 78221,32 грн заборгованості інфляційних витрат, згідно ст.625 ЦК.

Рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 за №5/2019, а також рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019, протокол №4/2019, затверджено Передавальний акт від 11.10.2019,відповідно до якого внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникло у АТ «Альфа Банк» з дати затвердження цього передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019.

Вказані обставини підтверджуються копією кредитного договору №07-962/26-632-16 від 26.09.2007; копією додаткової угоди про внесення змін до Договору Кредиту № 07-962/26-632-16 від 26.09.2007; розрахунком заборгованості ОСОБА_1 ; копією рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.02.2011 року по справі №1480/10; копією рішення єдиного акціонера акціонерного товариства «Укрсоцбанк» №5/2019 від 15.10.2019; копією протоколу №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019; копією передавального акту від 11.10.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 525, 526, 530 цього Кодексу, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про третейські суди» сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Згідно ст. 55 вказаного закону рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

«V. Оцінка суду»

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних, відповідно до статті 625 ЦК України, є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 918/631/19 (провадження № 12-42гс20) викладено висновок, що стаття 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду наголосила, що за змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Отже, правовідношення, в якому у зв`язку із винесенням Третейським судом рішення про задоволення позовних вимог банку у відповідача виникло зобов`язання сплатити банку заборгованість за кредитним договором, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Позивач, обґрунтовуючи вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат в порядку ст. 625 ЦК України, посилався на невиконання ОСОБА_1 рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.02.2011 року, яким з ОСОБА_1 ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за кредитним договором від 26.09.2007 № 07-962/35-632-21.

Разом з тим, позивачем не доведено, належними, достатніми та допустимими доказами укладення сторонами кредитного договору № 07-962/35-632-21 від 26.09.2007, та у зв`язку із невиконанням якого з відповідача на користь позивача, Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків, стягнуто заборгованість.

Долучена позивачем на підтвердження існування між сторонами кредитних відносин, невиконання зобов`язань за якими у подальшому стало підставою для звернення до Третейського суду та ухвалення рішення про стягнення заборгованості, копія кредитного договору №07-962/26-632-16 від 26.09.2007 є неналежним доказом та не може свідчити про підставність вимог позивача, оскільки кредитний договір №07-962/26-632-16 від 26.09.2007 не був предметом розгляду Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №1480/10 та ним не досліджувався. 14.02.2011 рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №07-962/26-632-16 від 26.09.2007 Третейським судом не приймалося. Крім того, позивач не посилався на цей договір у позові, як на підставу для його задоволення.

При розгляді справи №1480/10 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків досліджувався інший кредитний договір, а саме № 07-962/35-632-21 від 24.12.2007, у зв`язку із невиконанням умов якого з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнуто заборгованість у розмірі 265157,02 гривень.

Разом з тим, позивачем не заявлено вимоги про стягнення з ОСОБА_1 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків про стягнення заборгованості у розмірі 265157,02 гривень у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору № 07-962/35-632-21 від 24.12.2007. Вказаний договір не є предметом розгляду у цій справі.

Зважаючи на вказане, суд доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, за недоведеністю позовних вимог.

«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні позову відмовлено, а тому судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись 12, 76-81, 141, 264-265 ЦПК України, ст. 525, 526, 530, 552, 610, 611, 623, 625, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – акціонерне товариство «Альфа-Банк», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ: 23494714.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 24.12.2021.

Суддя Р. В. Вознюк