Рішення № 102272243, 28.12.2021, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" грудня 2021 р. Справа № 608/1666/21

Номер провадження2-а/608/34/2021

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Квятковської Л. Й.

з участю секретаря Маришевої Г.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в якому вказав, що поліцейським сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 4 (м. Заліщики) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Сенишином Арсеном Ігоровичем неправомірно винесено постанову про адміністративне правопорушення від 27.05.2021 серії БАБ №046547 за ч. 1 ст.122 та ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. 27.05.2021 він приїхав до аптеки по вул. Степана Бандери в м. Заліщики. Автомобіль він запаркував біля аптеки у дозволеному місці на узбіччі дороги. Жодних порушень ПДР він не вчиняв, жодних заборонних знаків щодо заборони зупинки автомобілів не було. Через деякий час, коли він вже вийшов з аптеки, до автомобіля підійшли працівники поліції, які запитали чий це автомобіль. Він відповів, що це його автомобіль. На це працівники поліції повідомили його, що паркуватись на даній ділянці дороги не можна. На запитання, чим заборонено зупинення автомобіля інспектор повідомив, що заборонних знаків немає, але зупинка ніби-то утруднює рух інших автомобілів. Позивач категорично не погодився і візуально показав інспектору вільний проїзд попри автомобіль. Дискусія стосовно правомірності зупинки автомобіля тривала деякий час. Під час цієї дискусії він на прохання інспектора пред`явив інспектору документи на право керування. Інспектор переписав з пред`явлених документів якісь дані та продовжував спілкуватись. В кінці дискусії інспектор сказав, що буде розглянуто питання про притягнення його до адміністративної відповідальності і якщо буде прийнято рішення про накладення стягнення, то постанова надійде поштою. Після цього інспектори сіли у свій службовий автомобіль і поїхали у невідомому напрямку. Після даної події жодних листів від поліції до нього не надходило, жодних постанов про притягнення до відповідальності не надсилалось та жодним іншим способом не вручалось. Однак, більш як через два місяці, а саме 02.08.2021 на його електронну скриньку надійшов лист з Приватбанку, в якому повідомлено: «згідно з постановою виконавчої служби ...банк змушений заблокувати рахунок». З метою з`ясувати, що трапилось, він подав до виконавчої служби заяву від 03.08.2021 з проханням надати копії документів, на підставі яких арештовано рахунок. У відповідь на зазначену заяву йому надіслано: супровідний лист від 05.08.2021 №218558/21.12.27/9; постанову про виконавче провадження від 28.07.2021 серії ВП №66302835; постанову про адміністративне стягнення від 27.05.2021 серії БАБ №046547. Відповідно до даних документів, підставою для відкриття відносно нього виконавчого провадження стала саме оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення від 27.05.2021 серії БАБ №046547. Як з`ясувалось далі, підставою для винесення цієї постанови стало спілкування з працівниками поліції, яке відбувалося 27.05.2021. При цьому, у постанові з незрозумілих причин інспектор чомусь написав недостовірну інформацію, ніби-то він відмовився від отримання постанови. Водночас, на місці зупинки автомобіля інспектори не повідомляли про її наявність та для вручення не пропонували. Крім цього, на місці зупинки автомобіля про розгляді адміністративної справи його не повідомляв, не сповіщав про дату, час, розгляду, про особу, яка буде розглядати, не повідомляв про права тощо. ОСОБА_1 зупинився у дозволеному місці біля аптеки, де не було жодних заборонних знаків для зупинки. При цьому, біля його автомобіля був можливий роз`їзд будь-яких транспортних засобів. У цьому місці міг проїхати навіть великоваговий вантажний автомобіль. Водночас, під час спілкування з працівниками поліції через ділянку між його автомобілем і бордюром проїхали близько 10 інших автомобілів. Це свідчить про те, що інспектором вказано у постанові неправдиву інформацію щодо не можливості роз`їзду або об`їзду його транспортного засобу. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП і, як наслідок, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності у даній частині винесена протиправно та підлягає скасуванню. Крім того, в оскаржуваній постанові вказується, що ОСОБА_1 «при вимушеній зупинці не увімкнув аварійну світлову сигналізацію», хоча під час зупинки інспектори взагалі не повідомляли про неувімкнення аварійної світлової сигналізації. Про наявність цього ймовірного порушення він довідався аж при отримання оскаржуваної постанови з відділу виконавчої служби. Позивач вказує, що не здійснював жодних «вимушених» зупинок. Його транспортний засіб був справний, жодної небезпеки не було, жодного вантажу він не перевозив, його стан був задовільним. Тобто не було жодних ознак «вимушеної» зупинки. Це додатково підкреслює відсутність факту здійснення ним «вимушеної» зупинки. Як зазначалось, він здійснив звичайну зупинку, у дозволеному місці, на якому не було жодних заборонних знаків, попри його автомобіль був можливий і об`їзд, і роз`їзд. А тому його зупинка не була «вимушеною» і він не зобов`язаний був вмикати аварійну світлову сигналізацію. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст.122 КУпАП і, як наслідок, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності у даній частині винесена протиправно та підлягає скасуванню. Оскаржувана постанова винесена ніби-то 27.05.2021. Водночас, як зазначалось вище, інспектори на місці зупинки не повідомляли про винесення постанови, постанову на місці зупинки не оголошували та не пропонували йому її отримати. Просить поновити строк оскарження постанови як пропущений з поважних причин; визнати протиправною та скасувати постанову від 27.05.2021 серії БАБ №046547 про накладення адміністративного стягнення, винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 4 (м. Заліщики) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Сенишином Арсеном Ігоровичем, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст122 КУпАП і накладене на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.; стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві та надав суду любительські знімки на яких зображено місце події та зазначив розташування його транспортного засобу в період складання протоколу про вчинення ним правопорушення та безперешкоднний рух транспортних засобів на даній ділянці дороги, що підтверджує про відсутність з його боку складу адмінправопорушення. Сам факт сплати штрафу не може бути підтвердженням про вчинення ним адміністративного правопорушення,а це було вимушеним кроком,оскільки були заблоковані його банківські рахунки.

Від відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській областінадійшов відзив на позов, з якого вбачається, що відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. До відзиву додані документи, зокрема фото світлина. У відзиві на позов, зокрема вказується, що поліцейським СРПП ВП № 4 (м. Заліщики) ГУНП в Тернопільській області Сенишином Арсеном Ігоровичем було виявлено дане порушення правил дорожнього руху та винесено на позивача постанову серії БАБ № 046547 від 27.05.2021 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, ч. 2 122 КУпАП, та накладено на позивача штраф в розмірі 510 грн. Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження позивач ОСОБА_1 сплатив штраф від 04.08.2021 р. згідно постанови від 27.05.2021р. серії БАБ № 046547 у подвійному розмірі, виконавче провадження № 66302835 завершено згідно п. 9 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». Оскільки оскаржувана постанова сплачена, можна вважати, що позивач визнав протиправність своїх дій та вважати даний позов безпідставним, тому просять в його задоволенні відмовити.

Позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, в якій вказав, що разом з відзивом відповідачем долучено до справи фото з місця події, на якому чітко видно проїзд, яким могли проїжджати інші автомобілі. Біля його автомобіля був можливий роз`їзд будь-яких транспортних засобів. У цьому місці міг проїхати навіть великоваговий вантажний автомобіль. Водночас, під час спілкування з працівниками поліції через ділянку між автомобілем і бордюром проїхали близько 10 інших автомобілів. Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не надано. Щодо сплати штрафу, то як вже зазначалось, виконавчою службою було відкрите виконавче провадження і заблоковано банківські рахунки. Тому для розблокування рахунків у нього не було іншого виходу, аніж сплатити штраф і оскаржувати його у встановленому порядку. При цьому Верховний суд у постанові від 22.07.2019 у справі №757/2757/16-а зазначив, що підпис на постанові у справі про адміністративне правопорушення та сплата штрафу не означає згоду позивача з тим, що він вчинив адміністративне правопорушення. Просить врахувати зазначену відповідь на відзив при розгляді адміністративного позову про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких мотивів.

Поліцейським сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 4 (м. Заліщики) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Сенишином Арсеном Ігоровичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення від 27.05.2021 серії БАБ №046547 за ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

В постанові вказується, що ОСОБА_1 27 травня 2021 року о 10 годині 33 хвилин в м. Заліщики по вулиці С. Бандери, керуючи транспортним засобом BMW 320 д. н. з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу в місці, що унеможливлює зустрічний роз`їзд або об`їзд, чим порушив п. 15.9 Правил дорожнього руху України. Крім цього, при вимушеній зупинці не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9. 9 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП складом даного адміністративного правопорушення є перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Частиною 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення. Таким чином, аналіз ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить, що протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом того, що особою вчинено певне діяння, яке може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Так, згідно вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів суд має підстави для висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані вищенаведені вимоги закону і не були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 15.9 (ж) Правил дорожнього руху України зупинка забороняється у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився.

Матеріалами справи, зокрема, фото світлиною не підтверджується факт зупинки транспортного засобу позивачем у місці, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився. З наданої відповідачем світлини не можливо довести, що саме автомобіль позивача здійснив зупинку в місці, де буде неможливий зустрічний роз`їзд, не видно державних номерних знаків та незрозуміло, який автомобіль належить позивачу.

Судом встановлено, що на місці зупинки автомобіля про розгляді адміністративної справи позивача ОСОБА_1 ніхто не повідомляв, не сповіщав про дату, час, розгляду, про особу, яка буде розглядати, не повідомляв про права позивача тощо. Щодо цих питань відповідач пояснень не надав.

Жодних відео доказів проведення розгляду справи відповідно до встановленої процедури відповідач не долучив, хоча суд витребовував ці докази ухвалою.

Відповідно до п. 9.9 (а) Правил дорожнього руху України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі. Вимушена зупинка - це припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

Згідно з п. п. 15.14 ПДР «У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не здійснював «вимушених» зупинок. Транспортний засіб був справний, жодної небезпеки не було, жодного вантажу він не перевозив, його стан був задовільним, він після розмови з поліцейськими міг поїхати. Тобто не було жодних ознак «вимушеної» зупинки, тому він не зобов`язаний був вмикати аварійну світлову сигналізацію.

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження позивач ОСОБА_1 сплатив штраф від 04.08.2021 р. згідно постанови від 27.05.2021р. серії БАБ № 046547 у подвійному розмірі, виконавче провадження № 66302835 завершено згідно п. 9 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Щодо сплати штрафу позивачем, то виконавчою службою було відкрите виконавче провадження і заблоковано банківські рахунки ОСОБА_1 . Тому для розблокування рахунків у нього не було іншого виходу, аніж сплатити штраф і оскаржувати його у встановленому порядку. Верховний Суд у постанові від 22.07.2019 у справі №757/2757/16-а зазначив, що підпис на постанові у справі про адміністративне правопорушення та сплата штрафу не означає згоду позивача з тим, що він вчинив адміністративне правопорушення.

У відзиві відповідач просив заслухати в якості свідка поліцейського СРПП ВП №4 (м. Заліщики) в Тернопільській області капрала поліції ОСОБА_2 . Суд неодноразово просив представника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області забезпечити явку в судове засідання вказаного свідка, проте останній в судові засідання не з`являвся.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Водночас відповідно до позиції Верховного суду «Для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови». (Постанова Верховного суду від 31.01.2020 у справі №755/7433/19 та інші). Оскаржувана постанова винесена 27.05.2021. Водночас, як зазначалось вище, інспектори на місці зупинки не повідомляли про винесення постанови, постанову на місці зупинки не оголошували та не пропонували її отримати. 02.08.2021 на електронну адресу позивача надійшов лист з Приватбанку, в якому повідомлено: «згідно з постановою виконавчої служби ... банк змушений заблокувати рахунок». Після цього ОСОБА_1 подав до виконавчої служби заяву від 03.08.2021 з проханням надати інформацію про наявність відкритих відносно нього проваджень. У відповідь на зазначено заяву йому надіслано оскаржувану постанову про адміністративне стягнення від 27.05.2021 серії БАБ №046547. Про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 довідався 05.08.2021 при отриманні з виконавчої служби листа з копією оскаржуваної постанови. Отже, з урахуванням дати листа виконавчої служби, 10-денний строк права на оскарження від 05.08.2021 припадає на 15.08.2021. Тому слід поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

З урахуванням наведеного, позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень, доданою фото світлиною не підтверджується факт зупинки ОСОБА_1 в місці, де буде неможливий роз`їзд та виїзд, відповідачем не надано належних доказів вчинення правопорушень позивачем, тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 122, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з

позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про

скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.05.2021

серії БАБ №046547.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 27.05.2021 серії БАБ №046547 про накладення адміністративного стягнення, винесену Поліцейським сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 4 (м. Заліщики) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Сенишином Арсеном Ігоровичем, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 122 КУпАП, і накладене на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській област, код за ЄДРПОУ 40108720, сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Рішення набрало законної сили "___" ______ 2022 р.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи №608/1666/21.

Суддя: Л. Й. Квятковська

Копію рішення видано "____"____202__р.

Секретар: