Рішення № 102268751, 23.12.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/4240/21

2/337/2114/2021

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021р. Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

за участю секретаря - Бойко Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі Районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, який діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2021р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом,який в подальшому вчтонив та мотивував тим, що на обліку у Службі (управлінні) у справах дітей ЗМР як такі, що опинились в складних життєвих обставинах, перебувають малолітні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дітей ОСОБА_3 веде асоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, поводиться агресивно, не працює, в центрі зайнятості на обліку не перебуває, належних умов для розвитку та виховання дітей не створює, квартира знаходиться в антисанітарному стані, необхідні речі та продукти харчування відсутні. В січня 2021р. діти за заявою матері були тимчасово поміщені до КЗ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР і з цього часу перебувають на державному забезпеченні. Але за цей час мати дітей жодних дій з метою покращення житлових умов не вчинила, з заявами про повернення дітей не зверталась, продовжує вести аморальний спосіб життя. Місце знаходження батька дітей ОСОБА_4 невідомо, участі у виховання дітей він не приймає. 15.07.2021р. на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації ЗМР по Хортицькому району було прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітніх дітей.

Просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з неї аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу).

Також проситиь позбавити ОСОБА_4 батьківських парв щодо малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з нього аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу).

Ухвалою суду від 29.07.2021р. відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 20.09.2021р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не прибула за невідомими суду причинами, про місце, день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, відзиву на позов або зустрічного позову не подала.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, згідно наявної інформації тримається під вартою в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» у зв`язку з судовим розглядом кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення.

15.11.2021р. надійшли письмові пояснення відповідача ОСОБА_4 , згідно з якими він позов до себе не визнав та зазначив, що він є біологічним батьком обох доньок. З 18.10.2017р. він знаходиться під вартою за певним кримінальним провадженням, у зв`язку з чим не може належним чином виконувати батьківські обов`язки. Однак наміру ухилятись від виконання батьківських обов`язків, від виховання та утримання доньок він не мав та не має. На його прохання допомогу у вихованні і та утриманні доньок надає його сестра ОСОБА_6 . При цьому, за можливості він підтримував через сестру з дітьми зв`язок, спілкувався телефоном. Йому відомо, що діти в реабілітаційному центрі через те, що їх мати ОСОБА_7 не забезпечила належні умови для їх проживання. Просить не позбавляти його батьківських прав.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Суд встановив, що батьками малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Батьками малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Відомості про батька внесені відповідно до ст.135 СК України (за вказівкою матері).

Згідно наказів Служби (управління) у справах дітей ЗМР від 30.10.2020р. малолітні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взяті на облік як діти, що опинились в складних життєвих обставинах.

З 28.01.2021р. по теперішній час малолітні діти перебувають в КЗ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР на повному державному забезпеченні. Батьки дітей до центру не звертались, дітей не відвідували, їх розвитком на цікавились.

Згідно з Актами обстеження умов проживання, складеними спеціалістами відділу по Хортицькому району Служби (управління) у справах дітей ЗМР 15.10.2020р., 02.04.2021р. за адресою: АДРЕСА_1 разом, де проживають малолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , умови проживання незадовільні, кімната знаходиться в гуртожитку, кухня та санвузол спільні, кімната в антисанітарному стані, потребує косметичного ремонту, відсутня побутова техніка, є один диван та шафа, однак речі та одяг розкидані по підлозі, продукти харчування та засоби особистої гігієни відсутні.

Згідно з заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 25.11.2013р., яке набрало законної сили 06.12.2013р., ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавлена батьківських прав відносно доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідачка ОСОБА_3 з 13.02.2018р. по т.ч. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на будь-яке житло за відповідачкою ОСОБА_3 не зареєстровано.

Відповідач ОСОБА_4 з 18.03.2003р. по т.ч. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане житло належить йому та ОСОБА_10 на праві спільної часткової власності - по 1/2 частині кожному.

Відповідач ОСОБА_4 з жовтня 2017р по т.ч. тримається під вартою в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» у зв`язку з розглядом в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з листом УСЗН по Хортицькому району ЗМР від 23.10.2021р. ОСОБА_3 перебувала на обліку в Управлінні як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з 01.10.22019р. по 31.03.2020р. На теперішній час ОСОБА_3 а ОСОБА_4 на обліку в Управлінні не перебувають, жодних видів державної соціальної допомоги не отримують.

Відносно відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в органах ДВС на даний час перебувають декілька виконавчих проваджень, в т.ч. щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Згідно з листом ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 29.10.2021р. ОСОБА_4 до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувалась, протягом 2021р. була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, ч.1 ст.175-1 КУпАП, ч.1 ст.178 КУпАП.

За інформацією ГУ ДПС в Запорізькій області від 14.12.2021р. відомості про джерела доходів ОСОБА_4 за період з 01.01.2020р. по 30.09.2021р. в базі даних відсутні, відносно ОСОБА_3 маються відомості про доходи у вигляді соціальних виплат з УСЗН по Хортицькому району ЗМР за період з 01.01.2020р. по 31.03.2021р., за подальший період відомості відсутні.

За інформацією КЗ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР від 27.10.2021р. під час бесіди з малолітніми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з`ясовано, що повертатись до мами вони не бажають, хочуть жити з тіткою, в центрі дітям подобається.

Згідно з висновком органу опіки та піклування в особі районної адміністрації ЗМР по Хортицькому району №21.01/01-22/592 від 27.07.2021р. ним визнано доцільним позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав щодо малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_4 . Останній є біологічним батьком ОСОБА_12 та ОСОБА_2 . Однак батьком останньої в свідоцтві про її народження він не записаний. До жовтня 2017р. брат проживав разом з дітьми та їх матір`ю, займався їх вихованням. Після того, як його арештували, діти залишились з матір`ю ОСОБА_13 . З часом вона припинила займатись вихованням дітей, їх доглядом та розвитком. Вона часто вживала алкогольні напої, співмешкала з іншими чоловіками, поводилась агресивно, ніде офіційно не працювала, підробляла на ринку, грошей ніколи не вистачало, діти залишилась голодними, необхідного одягу та речей не було. Вона на прохання брата намагалась їм допомогти, привозила одяг, взуття, продукти харчування, ліки, давала ОСОБА_14 гроші. Але цього було недостатньо. Жодних заходів для створення належних умов для розвитку ОСОБА_3 дітям н створила. В січні 2021р. вона дізналась, що діти були поміщені до реабілітаційного центру, де знаходяться по теперішній час. Вона іноді відвідує їх там. Фізичний та психічний стан дітей значно покращився за час їх перебування в центрі. ОСОБА_4 іноді спілкується з дітьми по її мобільному телефону, виявляє за них турботу, але через перебування під вартою не може належним чином виконувати батьківські обов`язки. Зараз вона особисто має намір вирішити питання про призначення її опікуном малолітніх племінниць.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що працює юрисконсультом КЗ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР. З січня 2021р. в центрі знаходяться малолітні ОСОБА_16 та ОСОБА_7 . Діти поступили до центру дуже в занедбаному стані, мали різноманітні хвороби, були голодними, неохайними, не організованими. За цей час їх вилікували, діти займаються в різноманітних кружках, розвиваються фізично та інтелектуально, ОСОБА_17 має гарний потенціал, проявляє інтерес до навчання та творчості, ОСОБА_18 поки неслухняна, непосидюча, погано налагоджує контакт, але з ними працюють вихователі та психолог. Мати та батько жодного разу дітей не відвідувала, з жодних питань до центру не звертались. При спілкуванні з дівчатами вони не виявляють жодного бажання повернутись до матері. Зі слів старшої ОСОБА_19 - вони завжди були голодними, сусідка давала їм їжу та гроші, мати казала, що здасть їх в дитячий будинок, вона уходила з дома вночі, пила алкоголь з друзями, їх батько когось вбив та мабуть зараз в тюрмі.

Свідок ОСОБА_20 пояснила, що вона є спеціалістом центру соціальних служб. В жовтні 2020р. надійшло повідомлення зі Служби у справах дітей про неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 . Разом із спеціалістами Служби вона виходила за місцем мешкання ОСОБА_3 та її неповнолітніх доньок. Умови проживання були жахливими. В кімнаті одне спальне місце, безлад, речі розкидані, усюди недопалки від цигарок, продуктів харчування не було. Матері було надано рекомендації щодо усунення неналежних умов проживання дітей. Однак в подальшому з її боку жодних дій для цього вчинено не було. В січні 2021р. їй було запропоновано помістити дітей до реабілітаційного центру і вона погодилась, казала про те, що прийме захоли для налагодження свого життя. Але цього вчинено не було. Вони неодноразово намагались потрапити до неї, але за місцем проживання двері їм ніхто не відчинив. ОСОБА_3 погано йде на контакт, телефон вимкнула, продовжує вести антисоціальний спосіб життя, вживає алкогольні напої, ніде не працює, місце її фактичного проживання невідомо.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

При цьому, відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу (ч.4 ст.164 СК України).

Ст.171 СК України закріплює, що дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає необхідним позов органу опіки та піклування задовольнити частково.

Ухвалюючи рішення, суд виходить з того, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За змістом п.2 ч.1 ст.164 СК України підставою для позбавлення батьківських прав є не лише невиконання батьками обов`язків щодо виховання дитини, а саме факт ухилення батьків від виконання цих обов`язків.

Ухилення від виконання обов`язків слід розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) особи, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборна сила, події тощо).

Як зазначено в п.16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України), тому вона підлягає застосуванню лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, лише при наявності вини в діях батьків, з урахуванням ставлення дітей до них, а також тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі №760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі №638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі №461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц.

Так, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідачка ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню, розвитку та утриманню малолітніх доньок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , веде антисоціальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, офіційно ніде не працює і жодних джерел доходів не має, належних житлових та інших побутових умов для проживання малолітніх доньок не створила, необхідного харчування не забезпечувала, розвитком, навчанням, станом здоров`я дітей не займається. З січня 2021р. діти фактично перебувають на повному державному забезпеченні в реабілітаційному центрі. При цьому, ОСОБА_3 дітей в центрі не відвідувала, з заявами про їх повернення не зверталась.

Вказані обставини підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами - поясненнями свідків та письмовими доказами, які суд вважає належними, допустимими та достатніми для ухвалення відповідного рішення.

При цьому, суд повністю погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, оскільки він складений на підставі ретельно з`ясованих та перевірених умов проживання та виховання малолітніх дітей, є достатньо обґрунтованим і узгоджується з фактично встановленими судом обставинами.

Так, сукупність вказаних обставин, на думку суду, свідчить про те, що ОСОБА_3 як матір свідомо не виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання малолітніх доньок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Також суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ст.180 СК України на батьків покладений обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Враховуючи вищевикладене, а також відповідно до ст.182 СК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки ОСОБА_3 аліменти на утримання двох малолітніх доньок в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дітей.

Також суд враховує, що відповідачка ОСОБА_3 обґрунтованого заперечення проти позову не подала, в судове засідання не прибула і жодним чином позовні вимоги не спростувала.

На підставі вищевикладеного, з метою якнайкращого забезпечення інтересів малолітніх дітей, їх захисту, позов органу опіки та піклування в особі РА ЗМР по Хортицькому району до ОСОБА_3 слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 908,00грн. за позовні вимоги немайнового характеру про позбавлення батьківських прав та 908,00грн за позовні вимоги майнового характеру про стягнення аліментів, усього 1316,00грн..

В той же час, оцінивши фактичні обставини справи та наявні докази, суд не знаходить підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_1 та стягнення з нього у зв`язку з цим аліментів на її утримання, оскільки судом достовірно встановлено, що він протягом тривалого часу - понад чотири роки тримається під вартою в слідчому ізоляторі за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, що сприймається судом як поважна (незалежна від нього, об`єктивна) причина неналежного виконання батьківських обов`язків.

Жодних доказів тому, що відповідач ОСОБА_4 має реальну можливість виконувати батьківські обов`язки, але свідомо їх ігнорує, позивач суду не подав і відповідно свої позовні вимоги не довів.

Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_1 є формальним, зробленим без з`ясування та перевірки усіх суттєвих обставин (заінтересовані особи не опитувались, запити на отримання інформації спеціалістами до відповідних установ не направлялись, обстеження житлових умов за місцем проживання відповідача ОСОБА_4 не здійснювалось, думка дитини щодо спілкування з батьком не з`ясовувалась), тому в цій частині суд не приймає його до уваги.

Фактично місце знаходження відповідача ОСОБА_4 було встановлено під час судового провадження цієї цивільної справи, останній надав суду письмові пояснення, згідно з якими повністю заперечує проти позбавлення його батьківських прав, вказує на те, що він не може належним чином їх виконувати у зв`язку з триманням під вартою, що суд знаходить слушним.

У зв`язку з цим в задоволенні позову органу опіки та піклування в особі РА ЗМР по Хортицькому району до ОСОБА_4 слід відмовити повністю.

Керуючись ст.7,19,141,150,155,164,166,171,180-182 Сімейного кодексу України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Органу опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району - задовольнити частково.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавити батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь особи чи установи, на утриманні яких будуть знаходитись малолітні діти, аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.07.2021р. і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106), судовий збір в сумі 1816,00грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок).

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.12.2021р.

Суддя Н.А.Мурашова

23.12.2021