Ухвала суду № 102262773, 24.12.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/796/21

Провадження № 2-с/629/125/21

УХВАЛА

про повернення заяви про скасування судового наказу

24.12.2021 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Цендра Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по цивільній справі за заявою Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення, управління багатоквартирними будинками, вивозу твердих побутових відходів та витрат по сплаті судового збору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2021 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області із заявою в якій просила скасувати судовий наказ, оскільки їй стало відомо про існування судового наказу на початку грудня 2021 року, коли її рахунок, який відкритий у відділенні №ТВБВ №10020/0514 філії ХОУАТ «Ощадбанк» був арештований на підставі постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 29.11.2021 року. 14.12.2021 року державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Лопашовою Н.О. було надано копію постанови про арешт коштів боржника. Після чого за допомогою пошукової системи на сайті Судової влади України знайшла судовий наказ. Ознайомившись із судовим наказом, вважає, що підстави для задоволення вимоги стягувача є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, оскільки даний судовий наказ вона не отримувала рекомендованим відправленням, між сторонами наявний спір про право, заявник звернувся поза межами строку позовної давності. Також в заяві про скасування судового наказу просила про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Дослідивши подану заяву про скасування судового наказу, справу № 629/796/21, судом встановлене наступне.

02.03.2021 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області видано судовий наказ по справі № 629/796/21 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення, управління багатоквартирними будинками, вивозу твердих побутових відходів та витрат по сплаті судового збору (а.с.30)

02.03.2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судом було направлено копії судового наказу та заяви про видачу судового наказу з доданими матеріалами на адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 31 справа № 629/796/21).

17.03.2021 року на адресу суду повернулося зворотнє повідомлення в якому є відмітка про те, що 13.03.2021 року отримано пакет документів, який направлявся адресатам: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32)

Відповідно до ч.1ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В заяві про скасування судового наказу заявник зазначила, що їй стало відомо про існування судового наказу тільки на початку грудня 2021 року, однак із матеріалів цивільної справи вбачається, що судовий наказ було вручено 13.03.2021 року, а із заявою про скасування судового наказу до суду вона звернулася лише 22.12.2021року, тобто після спливу строку, передбаченого ч. 1 ст. 170 ЦПК України.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску процесуального строку для подання заяви про скасування судового наказу, суд у кожному конкретному випадку оцінює сукупність обставин на свій розсуд.

Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, які беруть участь у справі.

У пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» (заява №32053/13) указано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Ryabykh v. Russia», заява № 52854/99, § 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі (справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) підстави для поновлення строків для оскарження, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (справа «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).

Згідно ч.ч. 1, 4 ст.169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч.6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення

На виконання вимог ст. 169 ЦПК України суд після видачі судового наказу 02.03.2021 року за вих.№ 28/53 надіслав його копії та копії заяв стягувача з копіями доданих до неї документів боржникам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

З матеріалів справи вбачається, що конверт був направлений судом 02.03.2021 року та під час доставки був вручений 13.03.2021 року, про, що міститься відповідна відмітка на зворотному повідомленні.

Відповідно до ч. 2 ст.171ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З огляду на викладене, судом встановлено, що заяву про скасування судового наказу подано після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 ЦПК України, при цьому підстави для поновлення строку відсутні, оскільки заявником не надано суду переконливих доказів поважності його пропуску, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання ОСОБА_1 заяви про скасування судового наказу, натомість матеріали справи містять підтвердження про отримання судового наказу 13.03.2021 р., у зв`язку з чим суд повертає заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Керуючись ст.ст.170, 171 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У поновленні ОСОБА_1 строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу - відмовити

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по цивільній справі за заявою Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення, управління багатоквартирними будинками, вивозу твердих побутових відходів та витрат по сплаті судового збору- повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталія ЦЕНДРА