Ухвала суду № 102262513, 28.12.2021, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1351/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.2021 смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Каліберди В.А.,

при секретарі Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справі за позовною заявою заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – фермерське господарство «ВЕЕТ» про визнання незаконними та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Краснокутського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовною заявою заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – фермерське господарство «ВЕЕТ» про визнання незаконними та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

В судове засідання представник позивача повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 та третьої особи ФГ «ВЕЕТ» в зв`язку з повторною неявкою представника позивача в судове засідання заявила клопотання про залишення позову заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури про визнання незаконними та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки без розгляду, на підтвердження чого надала суду клопотання.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській областів судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

Суд, заслухавши думку представника відповідача Слончак В.В. та третьої особи, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позовні вимоги заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури підлягають залишенню без розгляду на підставі слідуючого.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин першої, третьої статті 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц, від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в заяві про зміну предмету позову (в порядку ч.3 ст.49 ЦПК України) зазначив адресу місцезнаходження: вул. 1 Травня №63, м. Дергачі, Харківська область, а тому судові повістки про виклик представника позивача направлялися саме на дану адресу (а.с.79, т.2).

Відповідно до п.1 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Однак, представник позивача в судове засідання, яке було призначене на 21.04.2021 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить явочний лист (а.с.196, т.2), однак надав суду заяву про відкладення розгляду справи з проханням надати йому час для ознайомлення з матеріалами справи, в зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 01.06.2021 та надано прокурору можливість ознайомитися з матеріалами справи, якою він не скористався (а.с.199, т.2).

В судове засідання, призначене на 01.06.2021, представник позивача не з`явився, при цьому про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки (а.с.208, т.2) та знову надав суду заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з зайнятістю в інших судових засіданнях (а.с.209, т.2).

В відкрите судове засідання, призначене на 05.07.2021 року, представник позивача не з`явився, хоча був викликаний своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про отримання судової повістки (а.с.215, т.2), однак надав суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці.

В судове засідання, призначене на 02.12.2021, представник позивача не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить явочний лист (а.с.4, т.3), однак надав суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судове засідання, призначене на 28.12.2021, представник позивача не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки (а.с.17, т.3), причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутність до суду не надходило.

Таким чином, представнику позивача було відомо про судові засідання, однак представник позивача до суду повторно не з`явився і заяви про розгляд справи у його відсутності не подавав.

Відповідно до частин першої та другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.

Оскільки належним чином повідомлений представник позивача в судове засідання, призначене на 28.12.2021, повторно не з`явився, не повідомив про причини неявки, а причини неявки в судові засідання, призначені на 21.04.2021, 01.06.2021, 05.07.2021, 02.12.2021, зазначені в заявах про відкладення розгляду справи, не є поважними, при цьому заява про розгляд справи за відсутності представника позивача до суду не надійшла, суд приходить до висновку про залишення позовних вимог заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України,

суд –

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача Слончак В.В. та третьої особи ФГ "ВЕЕТ" по цивільній справі за позовом заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – фермерське господарство «ВЕЕТ» про визнання незаконними та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки про залишення без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – фермерське господарство «ВЕЕТ» про визнання незаконними та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки- залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу заступнику керівника Дергачівської місцевої прокуратури право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Каліберда В.А.