Рішення № 102260011, 28.12.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6470/21

Провадження № 2/219/2534/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Азямової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до суду, згідно якого просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на її користь в порядку спадкування нараховану, але не виплачену пенсію її сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 46 904 гр. 40 коп.

В обґрунтування позову вказує, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті її сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 13.05.2020 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про спадщину за законом, спадщина складається з грошової суми недоотриманої пенсії в розмірі 187 202 гр. 56 коп., яка належала за життя спадкодавцю ОСОБА_2 . Відповідач повинен був видати позивачу недотриману пенсію спадкодавця, яка належала їй за життя і увійшла до складу спадщини після її сестри на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом у повному обсязі, але позивач отримала спадщину у вигляді недоотриманої пенсії лише в сумі 140 298 гр. 16 коп., а решту спадщини у сумі 46 904 гр. 40 коп. відповідач не виплатив, у зв`язку з чим позивач була змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Від позивача до суду надійшла заява, згідно якої вона просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Не погоджуючись із заявленими вимогами 12 листопада 2021 року до суду надійшов відзив, який мотивований тим, що статтею 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Зазначає також, що відповідно до статті 52 Закону України № 1058 сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, які повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми у вищевказаний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Водночас, реалізація права, зокрема, на пенсійне забезпечення, осіб, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду України на тимчасово неконтрольованій території Донецької і Луганської областей, здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Зазначеними нормативно - правовими актами передбачено, що отримати пенсію на контрольованій українською владою території зазначені особи можуть за умови реєстрації їх як внутрішньо переміщених осіб. Переведення пенсійних виплат здійснюється у спрощеному порядку за матеріалами електронних пенсійних справ. Вищезазначеними актами законодавства не визначено строки виплати пенсій внутрішньо переміщених осіб за минулий час. Такий порядок передбачений лише статтею 46 Закону № 1058, відповідно до якої за минулий час без обмеження будь - яким строком виплачуються нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. В інших випадках нараховані суми виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Вказує, що при нарахуванні недоотриманої пенсії за минулий час померлого пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб органи Пенсійного фонду України застосовують норми пункту 1 статті 46 Закону України № 1058. ОСОБА_1 у жовтні місяці 2019 року звернулась до Управління із заявою про виплату недотриманої пенсії сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Пенсійні виплати за період з 01.03.2016 року по 30.09.2019 року, нараховані у сумі 187 202 гр. 56 коп. Розмір недоотриманих сум пенсійних виплат розраховано відповідно до вимог частини першої статті 46 Закону, а саме з 19.10.2017 року по 30.09.2019 року у сумі 140 298 гр. 16 коп. Пенсія за період з 01.03.2016 року по 18.09.2017 року у сумі 46 904,40 грн. не була сплачена у зв`язку з відсутністю підстав згідно пункту 1 статті 46 Закону України № 1058, у зв`язку з чим відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи чинних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 , виданого 04 листопада 2019 року Олександрівським районним у м. Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 461.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 травня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 645, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, є спадкоємцем майна сестри ОСОБА_2 , 1940 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з грошової суми недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , на підставі відповіді Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28.12.2019 року за № 32428/07, вартість спадкового майна – 187 202 гр. 56 коп. (а.с.10).

На виконання запиту суду приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу направлена копія спадкової справи за № 142/2019 на майно ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в матеріалах якої міститься заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 ; інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) номер довідки 58250979 від 09.11.2019 року, відповідно до якої у Спадковому реєстрі інформація відсутня; витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 58251023 від 09.11.2019 року, відповідно до якого в спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справа № 65028440, де спадкодавцем є ОСОБА_2 ; інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 58251036 від 09.11.2019 року, відповідно до якої у Спадковому реєстрі інформація відсутня; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 461 від 04 листопада 2019 року; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 24.06.2016 року № 1442030214 ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ; свідоцтво про народження ОСОБА_3 ; свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_5 »; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17 жовтня 2016 року № 564 ОСОБА_1 , зареєстроване місце: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 ; свідоцтво про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 ; свідоцтво про одруження серії НОМЕР_5 , згідно якого ОСОБА_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , після одруження дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_8 »; лист Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області від 28.12.2019 року № 32428/07 про наявність недоодержаної пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 30.09.2019 рік в розмірі 187 202 гривні 56 копійок; заява ОСОБА_9 та ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 ; рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя справа № 331/4874/19 від 01.11.2019 року про встановлення факту смерті, яким встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 ; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану номер витягу 00026326759 від 13 травня 2020 року, відповідно до якого у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформація щодо актового с запису про смерть відсутня; інформаційна довідка з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) номер витягу 41826013 від 13.05.2020 року; інформація з Єдиного реєстру боржників від 13.05.2020 року, в Єдиному реєстрі боржників інформація відносно ОСОБА_2 відсутня; свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.05.2012 року на майно померлої ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 ; витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі номер 60163758 від 13.05.2020 року, відповідно до якого в спадковому реєстрі зареєстровано свідоцтво про право на спадщину № 65816754 від 13.05.2020 року.

У відзиві на позовну заяву, який наданий до суду Головним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області вказано, що ОСОБА_1 у жовтні 2019 року звернулась до Управління із заявою про виплату недотриманої пенсії сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Пенсійні виплати за період з 01.03.2016 року по 30.09.2019 року нараховані у сумі 187 202 гр. 56 коп. Розмір недоотриманих сум пенсійних виплат розраховано відповідно до вимог частини першої статті 46 Закону, а саме з 19.10.2017 року по 30.09.2019 року у сумі 140 298 гр. 16 коп. Пенсія за період з 01.03.2016 року по 18.09.2017 року у сумі 46 904,40 грн. не була сплачена у зв`язку з відсутністю вини пенсійного в неотриманні пенсійних виплат у даному періоді.

Згідно відповіді Бахмутсько – Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 616571/Л-03/08-0574/21 від 13.04.2021 року ОСОБА_1 разовим дорученням була виплачена недоотримана пенсія згідно частини 1 статті 46 Закону України № 1058 за три роки до дня звернення за період з 19.10.2017 року по 30.09.2019 року в сумі 140 298, 16 грн (а.с.12).

Отже, борг відповідача перед позивачем за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.05.2020 року складає 46 904 гр. 40 коп. (187 202 гр. 56 коп. – 140 298 гр. 16 коп.).

Виплатити в добровільному порядку зазначену заборгованість відповідач відмовляється, оскільки вважає, що його вина в неотриманні пенсійних виплат у даному періоді відсутня, що підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на її користь неодержану ОСОБА_2 за життя пенсію, яка після її смерті увійшла до спадкового майна, про що приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С. 13.05.2020 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

Тобто правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного Кодексу України про спадкування.

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень статей 1216, 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Отже, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач, прийнявши спадщину, має право на виплату відповідної суми.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач отримала частину недоотриманої пенсії після смерті своєї сестри в сумі 140 298 гр. 16 коп., що не заперечувалось жодною із сторін у справі, але загальна сума недоотриманої пенсії відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом складає 187 202 гр. 56 коп., тобто недоотримана частина пенсії складає 46 904 гр. 40 коп. Разом з тим, Управління відмовляє позивачеві у виплаті цих коштів як спадкоємцю, що також зазначено у поданому ними відзиві на позовну заяву.

Відповідно до положень статті 46 Закону № України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми не отриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Отже, норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини, що регулюються нормами ст. 1227 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За наведених норм матеріального права, правові підстави для обмеження виплати недоотриманої спадкодавцем пенсії за період три роки до дня звернення спадкоємця за отриманням пенсії відповідно до ст.46 наведеного Закону у відповідача були відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 травня 2020 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 645, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С., є спадкоємцем майна сестри ОСОБА_2 , 1940 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з грошової суми недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , на підставі відповіді Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28.12.2019 року за № 32428/07, вартість спадкового майна – 187 202 гр. 56 коп. (а.с.10).

Сума недоотриманих коштів у розмірі 46 904 гр. 40 коп. встановлена свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13 травня 2020 року, зареєстрованим в реєстрі за № 645, яке є правовстановлюючим документом, що офіційно і безперечно підтверджує наявність права власності на майно, що переходить у спадок. Зазначене свідоцтво є чинним та недійсним не визнано. Діючим законодавством України не передбачено права пенсійних органів на перегляд свідоцтв про право на спадщину, в тому числі і щодо застосування до таких свідоцтв положень ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи представником позивача обґрунтовано та доведені ті обставини, на які він посилався як на підстави вимог позивача, про стягнення з відповідача недоотриманої пенсії в порядку спадкування в розмірі 46 904 гр. 40 коп.

З огляду на викладене, суд вважає обмеження виплати недоотриманої пенсії строком три роки необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними вище нормами матеріального права, згідно яких сума пенсії, що належала пенсіонерові, але не була ним одержана за життя, передається членам його сім`ї у повному обсязі, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, та підлягає стягненню сума в розмірі 46 904 гр. 40 коп., яка ґрунтується на нормах ст. 1227 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У зв`язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім судові витрати пропорційно розміру задоволенню позовних вимог зі сплати судового збору в сумі 908 гр. 00 коп. (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 76, 81, 89,141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1227 ЦК України, ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл.Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ) суму недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була нею отримана за життя, в сумі 46 904 (сорок шість тисяч дев`ятсот чотири) грн. 40 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл.Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ) суму сплаченого судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.М. Лапченко 28.12.2021