Рішення № 102259744, 23.12.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/3039/21

Провадження № 2/553/1393/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.12.2021 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Сіомашко В.Р.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом адвоката ЛУЧКО Тетяни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ЛИЧУК Тарас Володимировича, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року до суду надійшла позовна заява адвокат Лучко Т.І. в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ "Вердикт Капітал" про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню. В обґрунтування позовних вимог вказує, що в ОСОБА_2 з 2015 року проживає в м. Полтаві як тимчасово переміщена особа. 23.10.2021 року через програму "Дія" дізнався про те, що зареєстрований в реєстрі боржників. Через реєстр виконавчих проваджень отримав електронні витяги постанови про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Олійника О.І. та встановив, що підставою його відкриття став виконавчий напис № 7838, виданий приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., про стягнення коштів на користь ТОВ "Вердикт Капітал" в сумі 80032 грн. 21 коп. Фактично, приватний нотаріус Личук Т.В. склав виконавчий напис № 7838 від 13.04.2021 року лише на підставі документів, наданих ТОВ "Вердикт Капітал", тобто без належних документальних доказів про безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Нотаріус не встановив чи дійсно на момент видачі виконавчого напису існує безспірна заборгованість саме у такому розмірі, який зазначений у виконавчому написі, чи не має невирішених по суті спорів щодо заборгованості та її розміру. Також приватний нотаріус видав виконавчий напис після закінчення строку звернення по стягненню заборгованості по кредитному договору, не повідомив позивача про звернення до нього з заявою про вчинення виконавчого напису, що створило ситуацію, коли він не міг заперечувати проти незаконно нарахованих сум.

Просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича № 7838, виданий 13.04.2021 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь-Товариства обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" в сумі 80032 грн. 21 коп., стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.

Ухвалою судді від 12.11.2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків. Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Лучко Т.І. про витребування доказів

23.11.2021 року від представника ОСОБА_2 адвоката Лучко Т.І. на виконання вимог, викладених в ухвалі від 12.11.2021 року, до суду надійшла заява про усунення недоліків з клопотанням про витребування доказів у приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Т.В., а також у приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Олійника О.І.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 25.11.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з цим, вказаною ухвалою частково задоволене клопотання представника позивача адвоката Лучко Т.І. – витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Олійника О.І. належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 66991629, з примусового виконання виконавчого напису № 7838 від 13.04.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості. В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.

На виконання вищевказаної ухвали 07.12.2021 року (та повторно 14.12.2021 року) до суду надійшли документи від приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Олійника О.І.

Відповідач ТОВ "Вердикт Капітал" отримав ухвалу про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї 06.12.2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відзив на позовну заяву у строки, встановлені в ухвалі про відкриття провадження, та станом на час судового розгляду справи не подав, у зв`язку з чим справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Треті особи пояснення щодо позову не подали.

Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, від представника позивача адвоката Лучко Т.І. до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі позивача ОСОБА_2 , інші особи про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.10.2014 року між Акціонерним товариством "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 490926155, на підставі якого позивач отримав кредитні кошти в сумі 23357 грн. 96 коп., встановлено процентну ставку за користування кредитом 39,9 % річних та дату остаточного повернення кредиту – 29.10.2019 року.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір № 490926155 від 28.10.2014 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 не є таким, що посвідчений нотаріально.

13 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківського області Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 7838, яким запропоновано стягнути на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованість, що виникла за кредитним договором № 490926155 від 28.10.2014 року з усіма додатками та додатковими угодами, який укладений між Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (правонаступник ТОВ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА") та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Правонаступником усіх прав та обов`язків АТ "Альфа-Банк" за кредитним договором є ТОВ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" на підставі Договору № 2019-1АБ/ВЕСТА про відступлення прав вимоги від 28.01.2019, правонаступником якого є ТОВ "Вердикт Капітал" на підставі Договору відступлення права вимоги № 29-01/19/2 від 29.01.2019 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2019 року по 05.04.2021 року, сума заборгованості складає 79382 грн. 21 коп., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 21111 грн. 96 коп., сума заборгованості за відсотками та комісією складає 58270 грн. 25 коп. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України "Про нотаріат" стягнуто плату із Стягувача в розмірі 1500 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню, – 80882 грн. 21 коп.

30.09.2021 року представник ТОВ "Вердикт Капітал" подав приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Олійнику О.І. заяву про примусове виконання виконавчого напису № 7838, вчиненого 13.04.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківського області Личуком Т.В. про звернення стягнення стосовно громадянина ОСОБА_2 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості за кредитним договором, на підставі якої відкрите виконавче провадження № 66991629.

Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Олійника О.І. від 01.10.2021 року за заявою стягувача ТОВ "Вердикт Капітал" відкрито виконавче провадження ВП № 66991629 з примусового виконання виконавчого напису № 7838, виданого 13.04.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківського області Личуком Т.В., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 80032 грн. 21 коп.

Також, згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Олійника О.І. від 01.10.2021 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження визначено для боржника ОСОБА_2 розмір мінімальних витрат 500 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Олійника О.І. від 01.10.2021 року про стягнення з боржника основної винагороди стягнуто з боржника ОСОБА_2 основну винагороду у сумі 8003 грн. 22 коп.

Згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Олійника О.І. від 22.10.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , що отримує дохід від особи, якою є ТОВ "ТЕХДОР".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на те, що виконавчий напис вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусом.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як передбачено в п. п. 3.1, 3.2 Глави 16 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до п. 2-2 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" № 2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк. При цьому, необхідно враховувати, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Таким чином, слід встановити, чи банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Таким чином, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевірці підлягає не лише додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі перевірці підлягають також і доводи боржника в повному обсязі, установлення та зазначення чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду № 6-887цс-17 від 05.07.2017 року та № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в тому числі в частині, доповнення Переліку новим розділом "2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 24 листопада 2017 року № 92.

Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України "Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.

Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.

Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов`язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Таким чином, вчиняючи 13 квітня 2021 року виконавчий напис № 7838, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківського області Личук Т.В. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23.

Подібні висновки викладені у постановах Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 та Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Отже, приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківського області Личуком Т.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, - вже не чинні.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

У ч. 1 ст. 88Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Матеріали справи не містять відомостей про направлення відповідачем ТОВ "Вердикт Капітал" на адресу позивача як боржника повідомлення про заборгованість за кредитним договором та, відповідно, даних про отримання позивачем відповідного повідомлення.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).

В ході судового розгляду відповідачем не подано відзив на позов, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження безпідставності позовних вимог, в тому числі не надано доказів того, що ТОВ "Вердикт Капітал" є правонаступником ПАТ "Альфа-Банк", з яким позивачем по справі ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 490926155 від 28.10.2014 року й заборгованість за яким була предметом стягнення на підставі виконавчого напису, доказів набуття права вимоги саме у обсязі сум, які є предметом виконавчого напису, що оскаржується у вказаному провадженні, направлення повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень боржнику, а також доказів надання приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківського області Личуку Т.В. усіх документів, передбачених чинним законодавством для видачі виконавчого напису, в тому числі таких документів, що об`єктивно підтверджують безспірність заборгованості позивача.

Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір № 490926155, укладений 28.10.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Альфа-Банк", та не є таким, що посвідчений нотаріально.

Згідно з умовами вказаного договору (п. 2.1 - 2.3), Банк надає позичальнику кредит, а Позичальник приймає Кредит на наступних умовах: Сума кредиту, валюта Кредиту – 23357 грн. 96 коп. процентна ставка за користування кредитом 39,9 % річних. Тип процентної ставки – фіксована. Дата остаточного повернення Кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків 29.10.2019 року.

При цьому, в п. 2.8 кредитного договору обумовлено, що комісійна винагорода Банку: - за управління кредитними грошовими коштами, без ПДВ - 0.0% від суми Кредиту. У випадку якщо згідно умовами цього пункту у будь-якому періоді користування Кредитом передбачена сплата Комісійної винагороди за управління кредитними грошовими коштами, сплата такої винагороди здійснюється Позичальником щомісячно, протягом відповідного періоду користування Кредитом, що визначений цим пунктом, не пізніше 29 числа кожного місяця періоду, що передбачає сплату Позичальником комісії, що передбачена цим пунктом. Зазначена в цьому підпункті комісійна винагорода за останній місяць відповідного періоду користування Кредитом, що передбачає сплату комісії, що передбачена цим пунктом, сплачується в повному обсязі, не зважаючи на фактичну кількість днів користування Позичальником Кредитом в останньому місяці відповідного періоду користування Кредитом. В будь-якому випадку сплата Позичальником комісійної винагороди за управління кредитними грошовими коштами за останній місяць користування Позичальником кредитом здійснюється не пізніше дати остаточного повернення Кредиту за цим Договором; - за виконання операцій переказу коштів за допомогою програмно - технічного комплексу самообслуговування (надалі - ПТКС) агентів Банку, без ПДВ становить 1,8% від суми переказу, без ПДВ. Комісійна винагорода, що вказана в цьому підпункті, сплачується Позичальником кожного разу під час здійснення будь-яких платежів за цим Договором із використанням ПТКС; - за прийняття готівкових коштів з перерахунком для зарахування па Рахунок в касах Банку, що сплачується у випадку, якщо сума платежу становить до 1500 грн. (включно) - 35 грн.; Комісійна винагорода, що вказана в цьому підпункті сплачується Позичальником за здійснення розрахункового-обслуговування Позичальника в операційних касах Банку; - за переказ коштів за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування ПАТ "Альфа-Банк" (банкомат з функцією cash-in), що сплачується у випадку, якщо сума платежу становить до 1500 грн. (включно) - 10 грн.

Зміст оспорюваного виконавчого напису № 7838 від 13.04.2021 року свідчить про те, що його предметом є прострочена заборгованість за сумою кредиту та заборгованості за відсотками та комісією, яка утворилась за період з 29.01.2019 року по 05.04.2021 року у розмірі 79382 грн. 21 коп.

Тобто згідно оскаржуваного виконавчого напису заборгованість з процентів стягнута за період після 29.10.2019 року, яка є датою остаточного повернення кредиту.

Звертаючи стягнення на заборгованість з процентів та комісії в сумі 58270 грн. 25 коп., нотаріус не розмежував, яка частина суми є процентами, а яка – комісією.

Відповідно, встановлені судом обставини та досліджені докази у своїй сукупності не дають підстави стверджувати про те, що заборгованість, яка стягнута з ОСОБА_2 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківського області Личука Т.В. від 28.10.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 7838, має характер безспірної, що є однією з основних умов для її стягнення в такому порядку.

Враховуючи встановлені по справі обставини, аналізуючи наявні у справі докази та вищенаведені вимоги закону, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати, які складаються з судового збору за подання позовної заяви в сумі 908 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 275-279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов адвоката ЛУЧКО Тетяни Іванівни (місцезнаходження – м. Полтава, вул. Європейська, 18-а) в інтересах ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (місцезнаходження – м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-б, код ЄДРПОУ - 36799749), треті особи - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ЛИЧУК Тарас Володимировича (місцезнаходження – м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця Євгена, 433, кім. 28-29), приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович (місцезнаходження – Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 43-Г), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 13.04.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківського області Личуком Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 7838, про звернення стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості за кредитним договором № 490926155 від 28.10.2014 року, укладеним з ПАТ "Альфа-Банк", за період з 29.01.2019 року по 05.04.2021 року у розмірі 79382 грн. 21 коп., що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 21111 грн. 96 коп., суми заборгованості за відсотками та комісіями - 58270 грн. 25 коп., а також плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1500 грн., а всього коштів в розмірі 80882 грн. 21 коп., - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 28.12.2021 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЄ. В. Парахіна