Рішення № 102257530, 17.11.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13505/20

Провадження № 2/369/1225/21

РІШЕННЯ

Іменем України

17.11.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді – Волчко А.Я.,

при секретарі – Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ФЛЬФА-БАНК", третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Арсенал Лайф", про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.09.2019 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк», що надалі іменується «Банк, Кредитор», в особі Голови Правління Михайльо Вікторії Вікторівни, підтвердило, що приймає пропозицію ОСОБА_1 , що надалі іменується «Позичальник». на укладення Угоди про надання кредиту №591058045, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - Кредитний договір, Угода). Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб. Згідно чого: УМОВИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ: Тип кредиту - «Кредит готівкою»; Сума кредиту - 29 875,00 грн.; Процентна ставка - 18,99 % річних; Тип ставки - фіксована; Строк кредиту - 30 місяців.

Згідно п.1 Акцепту під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором.

За ці послуги встановлюється комісійна винагорода для Банка, а саме: (а) за надання Кредиту 0.00% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті на укладення Угоди без ПДВ; (б) за обслуговування Кредиту 2.75 % від суми Кредиту , зазначеної в цьому Акцепті без ПДВ.

Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки на рахунки в Банку сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід`ємною частиною Договору. Вони вказані на сайті Банку: www.alfabank.com.ua. Згідно п.2 Акцепту дата повернення Кредиту - 20.03.2022року. Рахунок для сплати заборгованості за Угодою МиА833003460000029095591058045 у Банку (далі - „Рахунок” ).

Кредит надається Позичальнику для: власних потреб. Розмір - 25 000 грн. 00 коп., спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий Позичальнику в АТ «БАНК ФОРВАРД», МФО: 380418; оплати страхового платежу в розмірі 4 875 грн. 00 коп., згідно з умовами Договору добровільного страхування життя Позичальника №006.591058045.111 від 20.09.2019 року.

Спосіб оплати - переказ коштів на рахунок ТДВ «СК» Арсенал Лайф» № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Альфа Банк»;

Згідно Акцепту всі відносини між Позичальником та Банком, що не врегульовані цією Угодою, регулюються Договором. Договір визначає всі інші істотні умови надання та користування Кредитом, додатково до тих, що вказані в Угоді. Його діюча редакція розміщена за адресою www.alfabank.com.ua. Угода є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до Акцепту угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання Банком Акцепту та надання Кредиту відповідно до умов Угоди та Договору.

Позивач вважала що при укладанні вищевказаного Кредитного договору порушені її права як споживача, згідно з нормами ЗУ «Про захист прав споживачів, ЗУ «Про банки і банківську діяльність» у зв`язку з чим нею у досудовому порядку неодноразово направлялись листи про припинення порушень з боку відповідача, проте, такі вимоги були залишені без задоволення, а тому позивач змушена була звернутись до суду.

Позивач зазначила що вона не мала часу прочитати кредитний договір, а й не могла це зробити фізично, так як текст дуже дрібний.

При укладенні Кредитного договору через не належну інформованість з боку Відповідача та необізнаність позивач не могла у повному обсязі оцінити умови договору кредиту на предмет їх вигідності так як не було належним чином детально роз`яснено працівниками банку їх умови.

Отже, недотримання та невиконання Відповідачем імперативних вимог Закону, встановлених ст. 11 З У «Про захист прав споживачів» та ст. 9 З У «Про споживче кредитування» є підставою згідно ст. 215 ЦК України, для визнання даного кредитного

Договору недійсним, в зв`язку з недотриманням Банком вимог Закону, щодо істотних умов договору, які є необхідними для його укладення.

Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміну витрат, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Даний кредитний договір був типовим і як позивачу пояснили в банку, що якщо вона не погоджується на послуги з добровільного страхування, кредит не отримає. Хоча вона начебто повідомлена про те, що Кредит би отримала і без укладення Договору страхування, але насправді через дрібний шрифт тексту Заяви, швидкоплинність (всі пояснення робилися працівниками Банку поспіхом та абияк процедури розгляду Пропозиції та її підписання стали на заваді адекватному, виваженому прийняттю позивачем рішення при підписанні цієї Пропозиції.

Тому позивач просила суд визнати недійсним Кредитний договір №591058045 від 20.09.2019 року.

Відповідачем було подано до суду пояснення, згідно якого представник відповідача просив відмовити у вимогах позову в повному обсязі.

Позивач в позовній заяві просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у вимогах позову просив відмовити в повному обсязі.

Третя особа про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 20.09.2019 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 , була укладена Угода про надання кредиту №591058045, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - Кредитний договір, Угода). Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб.

Згідно п.1 Акцепту під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором.

Згідно Акцепту всі відносини між Позичальником та Банком, що не врегульовані цією Угодою, регулюються Договором. Договір визначає всі інші істотні умови надання та користування Кредитом, додатково до тих, що вказані в Угоді. Його діюча редакція розміщена за адресою www.alfabank.com.ua. Угода є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до Акцепту угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання Банком Акцепту та надання Кредиту відповідно до умов Угоди та Договору.

Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції станом на 20.09.2019 року) передбачає що це Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

В своїй позовні заяві позивач зазначає про порушення відповідачем ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Разом з тим вже станом на 10.06.2017 року Закон України «Про захист прав споживачів» був в зовсім іншій редакції, ніж та на яку посилається позивач в свої позовній заяві.

Станом на момент укладання спірного договору (20.09.2019) Законом України що визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, є Закон України «Про споживче кредитування».

Відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.

Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Із матеріалів справи вбачається що позивачем ОСОБА_1 20.09.2019 року було підписано паспорт споживчого кредиту, договір добровільного страхування життя позичальника АТ «Альфа-Банк» № 006.591058045.111, анкету-заяву, умови споживчого кредиту та графік погашення кредиту.

Із матеріалів справи вбачається що в підписаному позивачем паспорті споживчого кредиту міститься інформація про Інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про:

1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ;

2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо);

3) суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту;

4) тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України;

5) види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться;

6) орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.

Таким чином судом не було встановлено порушення з боку відповідача вимог законів України «Про захист прав споживачів» та «Споживче кредитування».

Стаття 20 Закону України «Про споживче кредитування» чітко визначає, що укладення договору про споживчий кредит може бути пов`язано з необхідністю отримання споживачем додаткових чи супутніх послуг кредитодавця або третіх осіб (ч. 1 ст. 20).

До договорів про надання додаткових чи супутніх послуг, зокрема, належить договір страхування та інші договори, що укладаються для забезпечення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит (п. 3 ч. 2 ст. 20 ЗУ «Про споживче кредитування »).

Споживач має право укласти договір про надання додаткових чи супутніх послуг з обраною ним третьою особою, включеною до переліку тих, які відповідають вимогам кредитодавця (за наявності такого переліку), крім випадків, коли відповідну послугу може надати лише кредитодавець. Перелік третіх осіб, які відповідають вимогам кредитодавця, розміщується на офіційному веб-сайті кредитодавця або на інформаційних стендах, доступ до яких є вільним для споживачів, у всіх приміщеннях кредитодавця, включаючи філії та відділення, що здійснюють споживче кредитування, (ч. З ст. 20 ЗУ «Про споживче кредитування»).

Згідно статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦК України).

Відповідно до статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання позивача на незаконність стягнення банком супутніх платежів (плати за обслуговування кредиту) суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не заявлені вимоги щодо визнання недійсним окремої частини кредитного договору. Враховуючи що позивач просить визнати недійсним кредитний договір №591058045 від 20.09.2019 року, суд керуючись статтею 217 ЦК України приходить до висновку про безпідставність таких вимог.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у вимогах позову.

Відповідно до ст. 15, 16, 217 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про споживче кредитування» та керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 95, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ФЛЬФА-БАНК", третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Арсенал Лайф", про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору – відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя: А.Я. Волчко