Ухвала суду № 102256884, 24.12.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2-з/359/230/2021

Справа №359/13053/21

УХВАЛА

Іменем України

24 грудня 2021 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавський В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці грудня 2021 року ОСОБА_1 , діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з вказаною заявою, яку обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . У встановлений шестимісячний строк ОСОБА_2 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом. Разом з цим, нотаріус повідомив, що на час відкриття спадщини у ОСОБА_3 відсутнє будь-яке майно. У зв`язку з тим, що 24 квітня 2019 року на підставі договору дарування ОСОБА_3 відчужила ОСОБА_4 все своє майно, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 0,25 га, на якій розташований вказаний житловий будинок. ОСОБА_2 вважає, що договори дарування житлового будинку та земельної ділянки були укладені ОСОБА_3 помилково, під тиском ОСОБА_4 . На даний час ОСОБА_4 має намір продати житловий будинок та земельну ділянку, про що розмістила оголошення в місцевій газеті «Вісті». У зв`язку з цим, виникла необхідність у накладенні арешту на житловий будинок загальною площею 109,5 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 , а також заборонити ОСОБА_4 та іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження житлового будинку.

За правилами ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Тому, розгляд заяви про забезпечення позову проводиться судом без виклику учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з п.1 та п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 07 лютого 2014 року також роз`яснив, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову, наприклад накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії, заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.

За правилами ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Встановлено, що ОСОБА_2 має намір пред`явити до Бориспільського міськрайонного суду позов про визнання недійсним договору дарування житлового будинку від 24 квітня 2019 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Пєшою Т.М., як такого, що вчинений під впливом насильства та помилки.

Згідно з умовами договору дарування від 24 квітня 2019 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_4 житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №291892039 від 16 грудня 2021 року вбачається, що ОСОБА_4 є власником житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 та у встановлений шестимісячний строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_4 як одноособовий власник вищевказаного житлового будинку має можливість вільно розпорядитися спірним нерухомим майном, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

Встановлено, що ОСОБА_4 вчиняє дії, спрямовані на відчуження вказаного нерухомого майна, зокрема розмістила оголошення про продаж житлового будинку АДРЕСА_1 в газеті «Вісті».

У такому випадку ОСОБА_2 буде змушений додатково оспорювати договори про відчуження спірного нерухомого майна, що, в свою чергу, ускладнить ефективний захист його порушених прав.

Крім цього, обраний заявником вид забезпечення позову у повній мірі відповідає позовним вимогам майбутнього позову та є співмірним.

Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

На переконання суду в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині встановлення заборони ОСОБА_4 та іншим особам вчиняти будь-які дії зі спірним нерухомим майном, належить відмовити.

Оскільки такі вимоги у повній мірі охоплюються вимогою про накладення арешту та виключають можливість вчинення будь-яких дій щодо розпорядження вказаним майном.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 та ч.2 ст.149, п.1 та п.2 ч.1, ст.150, п.2 ч.1 ст.152, ч.5 ст.153, ч.1, п.3 ч.1 ст.353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1818354432208).

Позивач (стягувач): ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач (боржник): ОСОБА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає негайному виконанню.

Ухвала має силу виконавчого документа.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський