Рішення № 10225351, 01.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 р. Справа № 19/60

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Плюс Банк" вул.Галицька, 7, м.Івано-Франківськ,76019

до відповідача Приватного підприємства фірми "Спіка" вул.Національної гвардії,14, м. Івано-Франківськ,76014

про стягнення заборгованості в сумі 3926, 26 дол.США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 31214,16 грн. згідно кредитного договору № 509 від 23.01.07.

Представники:

Від позивача: представник Новосад С.В., (довіреність № 07.3.3/11-8-3 від 11.01.10.)

Від відповідача: не з"явилися.

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Плюс Банк" звернулося в суд із позовом до Приватного підприємства фірми "Спіка" про стягнення заборгованості в сумі 3926, 26 дол.США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 31214,16 грн. згідно кредитного договору № 509 від 23.01.07. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо сплати суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Представник позивача 03.06.10. подав заяву вх.№4508 від 03.06.10. про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 2348,70 дол.США, що в гривневому еквіваленті 18672,40 грн. - заборгованості по кредиту та 1577,56 дол.США, що в гривневому еквіваленті 12541,76 грн. прострочених процентів за користування кредитом.

Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 15.06.10 вих.№11718, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 15522027, яке вручено18.06.10.

На день розгляду справи в судове засідання 01.07.10. письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.          

З огляду на те, що ухвалами суду явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, документи подані учасниками процесу та зібрані судом, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги , давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

23.01.07. між сторонами даного спору укладено кредитний договір № 509, згідно якого позивач зобов"язався надати відповідачу кредит в сумі 46080 дол.США, а відповідач в свою чергу - повертати отримані грошові кошти рівними частинами 26 числа кожного місяця дії договору відповідно до графіків погашення кредиту, які затверджені додатковими угодами до 26.01.13.

Відповідно до п.4.2 даного договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 12 % річних. В разі прострочення повернення кредиту позичальник у порядку та строки, що визначені цим договором сплачує банку проценти за підвищеною ставкою в розмірі 22% річних. При цьому проценти за вказаною ставкою нараховуються з першого дня прострочки по день повернення кредиту. Додатковими угодами до укладеного договору №509 від 23.01.07. №3 від 18.06.08. встановлено процентну ставку 15% річних та №4 від 09.10.08. - 16 % річних.

Згідно п.4.3. договору №509 від 23.01.07. проценти нараховуються з дня видачі кредиту по день повернення кредиту, які приймаються за один день. Сума процентів за користування кредитом, нараховується банком 26 числа кожного календарного місяця і на дату остаточного погашення кредиту.

Сплата процентів здійснюється позичальником у валюті наданого кредиту, згідно з графіками передбаченими додатками до договору та додаткових угод до даного договору, щомісяця, не пізніше 26 числа кожного календарного місяця та на дату повернення кредиту, шляхом безготівкового переказу коштів на процентний рахунок в банку.

На виконання умов договору позивач на підставі Протоколу засідання Кредитного комітету №661 від 15.01.07. , згідно з ордером-розпорядженням про видачу кредиту №01 від 25.01.07., надав відповідачу кредит в сумі 46080,00 дол.США.

Як вбачається із розрахунку заборгованості та банківської виписки з особового рахунку відповідача за період з 23.01.07. по 23.04.10., долучених позивачем до матеріалів справи, в порушення договірних зобов"язань відповідач заборгованість по кредиту не погасив, проценти за його використання не повернув, строки щодо сплати процентів та повернення кредиту порушив, внаслідок чого станом на день винесення рішення судом, існує заборгованість в сумі 31214,16 грн.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем станом на 24.03.10. належним чином умови кредитного договору не виконані, доказів погашення кредиту та процентів за його користування суду не подано, доводів позивача не спростовано.

За таких обставин, зважаючи на невиконання відповідачем договірних зобов"язань, суд, прийшов до висновку, що вимоги позивача обгрунтовані та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст.509, 526, 530, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Плюс Банк" до Приватного підприємства фірми "Спіка" про стягнення заборгованості сумі 3926, 26 дол.США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 31214,16 грн., згідно кредитного договору №509 від 23.01.07. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "Спіка" вул.Національної гвардії,14, м. Івано-Франківськ,76014 (код 23926102) на користь Публічного акціонерного товариства "Плюс Банк" вул.Галицька, 7, м.Івано-Франківськ,76019 (код 19390819) -2348,70 дол.США, що в гривневому еквіваленті - 18672,40 (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят дві гривні сорок копійок) - заборгованості по кредиту та 1577,56 дол.США, що в гривневому еквіваленті 12541,76 (дванадцять тисяч п"ятсот сорок одну гривню сімдесят шість копійок) - заборгованості по процентах, а також 312,14 (триста дванадцять гривень чотирнадцять копійок) витрат по сплаті державного мита та 236,00 ( двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 05.07.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 05.07.10