Рішення № 102253096, 24.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7997/20Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування розрахунків плати за проїзд та постанов,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування розрахунків плати за проїзд та постанов, а саме просить визнати протиправними та скасувати:

розрахунок плати за проїзд №039559 від 24.07.2020; розрахунок плати за проїзд №039560 від 24.07.2020;

постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №187115 від 21.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн;

постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №187116 від 21.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн;

постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №187117 від 21.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу прийняті в порушення Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, Закону України "Про автомобільний транспорт", без встановлення всіх фактичних обставин справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області щодо визнання протиправними та скасування розрахунків Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 24.07.2020 №039560 та №039559 /а.с. 42/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 справу прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.02.2021 /а.с. 43-44/.

Заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідачів надала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що в діях відповідачів під час здійснення своїх владних управлінських функцій відсутні будь-які порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність державного органу з питань контролю на автомобільному транспорті. Оскаржувані постанови винесені обґрунтовано, за порушення, які фактично мали місце, та з дотриманням процедури, визначеної законодавством про автомобільний транспорт. У задоволенні адміністративного позову просила відмовити у повному обсязі /а.с.49-60/.

Протокольною ухвалою суду від 03.02.2021 відкладено підготовче засідання на 03.03.2021 за клопотанням представника позивача /а.с. 97/.

Протокольною ухвалою суду від 03.03.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 31.03.2021 для надання доказів /а.с. 102/.

23.03.2021 на виконання вимог суду позивачем подано письмові пояснення стосовно отримання повідомлень відповідачів про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт /а.с. 107-108/.

Протокольною ухвалою суду від 31.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.04.2021 /а.с. 115/.

Відповідно до довідки, складеної секретарем судового засідання, у зв`язку з перебуванням судді Канигіної Т.С. на лікарняному судове засідання, призначене на 28.04.2021, не відбулося /а.с. 121/.

Протокольною ухвалою суду від 16.06.2021 відкладено судове засідання на 21.07.2021 у зв`язку з неявкою позивача /а.с. 131/. Протокольною ухвалою суду від 21.07.2021 відкладено судове засідання на 03.08.2021 у зв`язку з неявкою позивача /а.с. 137/. Протокольною ухвалою суду від 03.08.2021 оголошено перерву до 26.08.2021 для виклику свідків /а.с. 144/. Протокольною ухвалою суду від 26.08.2021 оголошено перерву до 13.10.2021 для надання доказів /а.с. 156/. Протокольною ухвалою суду від 13.10.2021 відкладено розгляд справи до 03.11.2021 за клопотанням представника відповідачів /а.с. 165/.

Протокольною ухвалою суду від 03.11.2021 вирішено перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2020 укладено договір оренди транспортних засобів № 22/07 АТ між орендодавцем – ПП "Агро Традиції" та орендарем – ФОП ОСОБА_1 зі строком оренди 22.07.2020-24.07.2020, зокрема, щодо вантажного автомобіля MAN № НОМЕР_1 /а.с.18/ та складені акти приймання-передачі від 22.07.2020, від 24.07.2020 /а.с. 20, 21/.

Позивачем також надані: договір перевезення від 28.12.2019, наказ ПП "Агро Традиції" про прийняття водія ОСОБА_2 на роботу водієм 06.11.2019, трудовий договір між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (водієм) від 19.03.2019.

24.07.2020 уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу марки MAN д.р.н. НОМЕР_1 за місцем: 39 кілометр автодороги Н-31, MAN д.р.н. НОМЕР_2 за місцем: 35 кілометр автодороги Н-31, про що складено акти від 24.07.2020 №238901, №238902 /а.с. 63, 79/.

За результатами габаритно-вагового контролю Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області складено акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.07.2020 №039560 /а.с. 74/, № 039559 /а.с.81/.

Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 08.09.2020 №68127/33/24-20, у якому зазначено дату, час та місце розгляду справи (у приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області з 10:00 год. до 12:00 год. 14.09.2021, за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 155, каб. 124), надіслано Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області на адресу позивача /а.с. 65, 67/.

Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 14.09.2020 №69776/33-1/24-20, у якому зазначено дату, час та місце розгляду справи (у приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області з 10:00 до 12:00, 21.09.2020), надіслано Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області на адресу позивача /а.с. 64, 66/.

21.09.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №187115, якою до позивача на підставі абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу /а.с. 22/.

21.09.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №187116, якою до позивача на підставі абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу /а.с. 23/.

21.09.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №187117, якою до позивача на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" /а.с. 24/.

Не погодившись із прийняттям постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу №187115, №187116, №187117 від 21.09.2020, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-III).

Відповідно до положень статті 6 Закону №2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку №1567 встановлено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" №592 від 26.06.2015 утворені структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно Додатку 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.

Отже, Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській та у Полтавській області є територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, який уповноважений здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, зокрема, шляхом здійснення рейдових перевірок та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пунктами 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженими на те посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - уповноважені посадові особи) врегульовано Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України 24.04.2013 року № 254 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3.1 та пункту 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 254 при розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена розглядати справи про адміністративне правопорушення, зобов`язана дотримуватися вимог статті 38 Кодексу, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З вищевикладеного слідує, що на орган державного контролю має право проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу позивача направлено повідомлення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, згідно з яким розгляд справи відбудеться 14.09.2021 з 10:00 год. до 12:00 год. за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 155, каб. 124 /а.с. 65, 67/.

При цьому, 14.09.2021 ОСОБА_1 подано клопотання про перенесення розгляду справи, яке зареєстровано за вхідним номером №38719/0/22-20 /а.с. 77/.

З урахуванням клопотання на адресу позивача направлено повідомлення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, згідно з яким розгляд справи відбудеться 21.09.2021 з 10:00 год. до 12:00 год. за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 155, каб. 124 /а.с. 64, 66/.

За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 21.09.2021 начальником Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області винесені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №187115, №187116, №187117.

У письмових поясненнях від 23.03.2021 позивачем зазначено, що в період з 11.09.2020 по 20.09.2020 перебувала на лікарняному та не могла отримати поштовий конверт з повідомленням.

При цьому суд зазначає, що відповідно до пунктів 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

З такого правового регулювання слідує, що на відповідача покладено обов`язок лише щодо повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням та не встановлено обов`язку перевіряти факт отримання такого повідомлення, а також у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання відповідач може здійснювати розгляд справи про порушення без її участі.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Щодо суті порушень, встановлених відповідачем за оспорюваними постановами, суд зазначає наступне.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів), Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Таким чином, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Порядок № 879).

Згідно з підпунктами 3, 4, 5, 5-1 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки. Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов. Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції;

Відповідно до пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2020 уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортних засобів марки MAN д.р.н. НОМЕР_1 , що належить позивачу, за місцем: 39 кілометр автодороги Н-31 та MAN д.р.н. НОМЕР_2 , що належить позивачу, за місцем: 35 кілометр автодороги Н-31, про що складені акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.07.2020 №238901 /а.с.63/ та від 24.07.2020 № 238902 /а.с. 79/, а також акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно, від 24.07.2020 № 039560 /а.с. 74/ та від 24.07.2020 та № 039559 /а.с. 81/.

Відповідачем у відзиві зазначено, що здійснений документальний габаритно-ваговий контроль, а не в пунктах габаритно-вагового контролю.

Так, згідно з пунктом 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Стосовно визначення маси транспортного засобу під час здійснення документального габаритно-вагового контролю судом встановлено наступне.

Відповідно до абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, (далі – Правила № 363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 6.4 Правил №363 передбачено, що при навантаженні вантажу здійснюється його зважування або рахування місць (чи штук). Вантаж приймається без перевірки маси, якщо він поданий для перевезення у спеціальних кузовах чи контейнерах при наявності на них пломб Замовника. Крім того, він може бути прийнятий за масою, яку оповістив Замовник.

Згідно із пунктом 10.12 Правил №363 здача замовником і приймання перевізником вантажів, що перевозяться навалом, наливом або в контейнерах, передбачають визначення та запис маси вантажу в товарно-транспортній накладній.

Відповідно до пункту 11.3 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Згідно із пунктом 11.4 Правил №363 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Так, зі змісту товарно-транспортної накладної від 24.07.2020 № Р9153 вбачається наступне: автомобіль – MAN № НОМЕР_1 , автомобільний перевізник – ФОМ ОСОБА_1 , водій – ОСОБА_2 , маса брутто – 35 тон 660 кг, видаткова накладна від 24.07.2020 № 9153; вантаж – зерно кукурудзи /а.с.16/;

зі змісту товарно-транспортної накладної від 24.07.2020 №Р9150 вбачається наступне: автомобіль – MAN № НОМЕР_2 , автомобільний перевізник – ФОМ ОСОБА_1 , водій – ОСОБА_3 , маса брутто – 34 тон 420 кг, видаткова накладна від 24.07.2020 № 9150; вантаж – зерно кукурудзи /а.с.17/.

Отже, автомобільним перевізником є ФОМ ОСОБА_1 .

За доводами ФОМ ОСОБА_1 , було здійснено перевезення однорідного сипучого вантажу – зерна кукурудзи, у зв`язку з чим використання однієї товарно-транспортної накладної на весь день не заборонено законом. При цьому позивач посилається на приписи пункту 2.6 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Мінстату України і Мінтрансу України від 07.08.1996 № 228/253 (надалі – Інструкція № 228/253).

Проте посилання на зазначену позивачем Інструкцію № 228/253 є безпідставним, оскільки ця Інструкція втратила чинність 31.05.2006, а товарно-транспортна накладна оформлена 24.07.2020.

Позивач також посилається на лист Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв`язку від 21.04.2010 № 1802-04/09/19-10, у якому наведено: беручи до уваги лист Державного комітету статистики України від 13.10.2000 № 08-01-8/93 повідомлено, що Інструкція № 228/253 не є обов`язковою для виконання. Вона носить рекомендаційний характер до прийняття нового порядку організації обліку перевезення вантажів автомобільним транспортом. На сьогоднішній день відсутні нормативно-правові акти, що регулюють питання вказані у вашому запиті, у зв`язку з цим рекомендуємо вам з метою правильного заповнення первинної транспортної документації керуватись положеннями Інструкції № 228/253 до моменту прийняття інших рішень уповноваженими державними органами у даній сфері правовідносин.

При цьому наведений лист також носить рекомендаційний характер та не може бути беззаперечним доказом у підтвердження доводу позивача про правомірне використання однієї товарно-транспортної накладної на весь день.

Позивачем також надано копії подорожніх листів від 24.07.2020 №28 та № 29, у яких зазначено перевезення у два етапи: у подорожньому листі № 28 – 18,3 тонн та 17,36 тонн за ТТН від 24.07.2020 № 1953; у подорожньому листі № 29 – 17,5 тонн та 16,92 тонн за ТТН від 24.07.2020 № 9150.

Водночас, у графі вантажно-розвантажувальні операції у ТТН від 24.07.2020 № 9150 зазначено: "опломбовано А42620196, А42620197, А42620198, А42620199, А42620200".

Співставляючи зазначені документи (подорожні листи від 24.07.2020 №28, № 29, товарно-транспортні накладні від 24.07.2020 № 9150, № 9153), суд встановив розбіжності та неточності щодо поставок, зокрема: здійснено два перевезення за однією товарно-транспортною накладною № 9150 згідно з подорожнім листом № 29 або п`ять згідно з товарно-транспортною накладною № 9150; або взагалі 24.07.2020 здійснено п`ять та більше перевезень зерна кукурудзи за двома товарно-транспортними накладними № 9150, № 9153 та, відповідно, чотири за двома товарно-транспортними накладними № 9150, № 9153 згідно з подорожніми листами №28 та № 29.

Отже, наведені документи не є достовірними та достатніми доказами на підтвердження доводів позивача про дотримання нормативних вагових параметрів при здійсненні перевезення вантажу.

Інших документів на підтвердження доводів про дотримання нормативних вагових параметрів позивачем не надано.

Таким чином, позивачем не доведено правомірність здійснення перевезення вантажу без допущення перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Проте у цій справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з чим відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених позивачем.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 39816845), Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135), Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області (вул. Курчатова, 8, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Канигіна Т.С.