Ухвала суду № 102249717, 23.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

23 грудня 2021 року м. Київ 320/426/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши заяву про забезпечення позову подану Приватним акціонерним товариством «Київський картонно-паперовий комбінат» в межах адміністративної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат» (код: 05509659, адреса: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 130) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (код: 43141377, адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження про анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 30.10.2020 №972;

- зобов`язати відповідача видалити запис про анулювання ліцензії позивача на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №10370414202000727 від 23.03.2020 з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

22.12.2021 року судом отримано заяву позивача про забезпечення позову, у якій останній просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Київській області № 972 від 30.10.2020 про анулювання ліцензії № 10370414202000727 від 23.03.2020 на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду справи № 320/426/21.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач зазначає, що у своїй господарській діяльності використовує пальне виключно для потреб власного споживання, а саме: для заправки автонавантажувачів, які працюють на складах готової продукції; для заправки власного автомобільного транспорту, а також для інших господарських цілей у власній діяльності.

Позивач вказує на те, що автонавантажувачі, які працюють на складах готової продукції, виконують важливу функцію у господарській діяльності підприємства, оскільки забезпечують переміщення, розвантаження та складання готової продукції, яка виготовляється в безперервному циклі виробництва. При цьому, як стверджує позивач, автонавантажувач – це складський транспорт, який не може заправлятись на автозаправних станціях, оскільки не має права виїхати за територію підприємства.

Так, позивач у поданій заяві про забезпечення позову зазначає, що постачальники пального почали відмовляти позивачеві у продажу пального через відсутність в останнього ліцензії на зберігання пального, що підтверджується роздруківками листування по електронній пошті.

Крім цього, позивачем наголошено на змінах в роботі програмного забезпечення Державної податкової служби з приймання та обробки "Акцизної накладної", а саме на повідомленні ДПС України від 13.09.2021 (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/501285.html) за пунктом 4 якого у разі складання акцизної накладної на суб`єкта господарювання – не платника акцизного податку, за виключенням підприємствам, установам та організацій, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету та підприємств, установ та організацій системи державного резерву, у якого відсутня ліцензія на зберігання пального, у її реєстрації буде відмовлено.

Відтак, наведені вище обставини, у т.ч. щодо неможливості продажу постачальниками пального позивачеві внаслідок змін у відповідному програмному забезпеченні щодо приймання та обробки акцизних накладних, а також відсутності в реєстрі ліцензії позивача на зберігання пального, перешкоджають нормальній господарській діяльності позивача та можуть призвести до завданню йому збитків.

Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Зазначений перелік способів забезпечення позову є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

У свою чергу, відповідно до вимог пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку, про недоведеність заявником існування визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Київській області № 972 від 30.10.2020 про анулювання ліцензії № 10370414202000727 від 23.03.2020 на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду справи № 320/426/21.

Так, позивачем у якості доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, надано суду зокрема довідку від 15.12.2021 №20-15552 за підписом директора ПрАТ "Київський КПК" про кількість автонавантажувачів, які працюють на пальному на складах позивача, дизельних тепловозів, що знаходяться в експлуатації позивача та їх середні витрати пального.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем не надано до суду будь-яких доказів, які б свідчили про ту обставину, що автонавантажувачі, які працюють на складах готової продукції, позбавлені технічної можливості здійснити пересування за територію підприємства та зокрема доказів відсутності запасів пального у позивача.

Власне, у згаданій довідці від 15.12.2021 №20-15552 не вказано про неможливість зазначених автонавантажувачів здійснити виїзд за територію ПрАТ "Київський КПК", оскільки такий може здійснюватися у виняткових випадках за письмовим розпорядженням керівництва з оформленням відповідних документів.

Крім цього, суд наголошує на тому, що позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження перебування в експлуатації та використанні у власній господарській діяльності вказаної ним техніки, а саме 51 одиниці автонавантажувачів та 2 дизельних тепловозів.

Відтак, посилання заявника на ту обставину, що невжиття судом заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання рішення суду не підтверджені належними доказами.

З огляду на викладене заява про забезпечення позову Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.