Ухвала суду № 102249109, 28.12.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

28 грудня 2021 рокум. Ужгород№ 260/5297/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Гаврилка С.Є., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо розрахунку моєї пенсії протиправними; 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області провести мені перерахунок та виплату пенсії за віком з 11.09.2020 року з врахуванням страхового стажу та заробітної плати за серпень 2020 року та із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки з урахуванням раніше виплачених сум пенсії; 3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області на мою користь судові витрати; 4. Розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Після відкриття провадження у даній справі, судом встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.

Позовну заяву на підставі ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року після відкриття залишено без руху на підставі статті 171 частини 13 КАС України. Для усунення виявлених після відкриття провадження недоліків адміністративного позову позивачу необхідно надати суду мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Так, судом встановлено, що 11 вересня 2020 року позивачу було призначено пенсію за віком, позивач, в даній справі просить зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 11 вересня 2020 року, отже, про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися вже з вересня 2020 року.

20 грудня 2021 року позивачем на виконання вимог ухвали від 06 грудня 2021 року надано суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що з 11 вересня 2020 року позивачу було призначено пенсію за віком, однак фактичний розрахунок був вчинений 20 жовтня 2020 pоку. Разом з тим, позивач вказує, що встановити порушення своїх прав, він не мав можливості з об`єктивних причин, оскільки проживає у м. Вінниця і не міг здійснити поїздку в м. Ужгород для ознайомлення з пенсійною справою з огляду на карантинні обмеження через Covid-19. У отриманні вихідних даних електронною поштою відповідачем йому було відмовлено з причин конфіденційності персональних даних. Крім того, позивач вказує, що у липні 2021 року відповідачем з невідомих було зменшено розмір його пенсії. У зв`язку зі зменшенням виплат у липні 2021 року позивач звернувся у письмовій формі до відповідача щодо надання вхідних даних для перевірки розрахунків протоколу перерахунку пенсії від 16 червня 2021 року і виявив невідповідність калькуляцій через невірне застосування Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У зв`язку із чим, позивач вказує, що у відповідності до статті 122 КАС України він звернувся з даним позовом в межах шестимісячного строку.

Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 816/1630/17 і врахована судом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зокрема, просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку йому пенсії та зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком з 11 вересня 2020 року з врахуванням страхового стажу та заробітної плати за серпень 2020 року та із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 04 жовтня 2021 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 частиною 2 КАС України.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що у 2002 році йому була призначена довічна пенсія за вислугою років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати у різних галузях економіки України до 11 серпня 2020 року та сплачував страхові внески відповідно до діючого законодавства. 11 вересня 2020 року на підставі заяви позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач вказує, що у липні 2021 року він дізнався, що при обчислені розміру його пенсії відповідачем було встановило невірний розмір пенсії.

В заяві про поновлення пропущеного строку звернення з даним позовом, позивач зазначає, що з 11 вересня 2020 року йому було призначено пенсію за віком, однак фактичний розрахунок був вчинений 20 жовтня 2020 pоку. Разом з тим, позивач вказує, що встановити порушення своїх прав, він не мав можливості з об`єктивних причин, оскільки проживає у м. Вінниця і не міг здійснити поїздку в м. Ужгород для ознайомлення з пенсійною справою з огляду на карантинні обмеження через Covid-19. У отриманні вихідних даних електронною поштою йому було відмовлено відповідачем з причин конфіденційності персональних даних. Крім того, позивач вказує, що у липні 2021 року відповідачем з невідомих було зменшено розмір його пенсії. У зв`язку зі зменшенням виплат у липні 2021 року позивач звернувся у письмовій формі до відповідача щодо надання вхідних даних для перевірки розрахунків протоколу перерахунку пенсії від 16 червня 2021 року і виявив невідповідність калькуляцій через невірне застосування Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У зв`язку із чим, позивач вказує, що у відповідності до статті 122 КАС України він звернувся з даним позовом в межах шестимісячного строку.

З даного приводу необхідно вказати, що звернення позивачем в липні 2021 року до відповідача з заявою щодо надання протоколу перерахунку пенсії не змінює моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій щодо перерахунку пенсії.

Також суд відхиляє посилання позивача на запроваджені в Україні карантинні заходи, як передумови для продовження процесуальних строків звернення до суду. З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) законодавцем були продовжені, в тому числі строки, встановлені статтею 122 КАС України, на строк дії такого карантину.

Разом з тим, Законом України №731-IX від 18.06.2020 (який набрав чинності 17.07.2020) були внесені зміни, в тому числі, до КАС України, та пункт 3 Прикінцевих положень КАС України викладено в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення."

Таким чином, станом на дату звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду (04 жовтня 2021 року) діяла редакція КАС України, яка не передбачала безумовне продовження строків звернення до суду з огляду на запроваджені карантинні заходи, натомість зобов`язувала суд враховувати пов`язаність поважності причини пропуску таких з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Жодних доказів пов`язаності причини пропуску строків звернення до суду з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, позивач не надав. З огляду на що суд не може застосувати пункт 3 Прикінцевих положень КАС України та продовжити позивачу строки звернення до суду з цих причин.

Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

Вказане узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду з приводу порядку обрахунку строків звернення до суду, висловленою в постановах у справах №П/811/207/17 від 08 серпня 2019 року та №804/516/17 від 05 листопада 2019 року.

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що законодавцем пов`язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що норма 240 частини 1 пункту 8 КАС України є імперативною і у суду існує обов`язок, при встановленні судом факту пропуску строку звернення до адміністративного суду, залишити позовну заяву без розгляду.

У період з 20 грудня 2021 року по 24 грудня 2021 року головуючий суддя Гаврилко С.Є. перебував у відпустці. У відповідності до статті 73 Кодексу законів про працю України 25 грудня 2021 року - Різдво Христове – святковий день, з врахуванням статті 67 Кодексу законів про працю України 28 грудня 2021 року – перший робочий день.

Керуючись статтями 122, 236, 243, 248 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко