Ухвала суду № 102245049, 23.12.2021, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 184/667/19

Номер провадження 1-кп/184/23/21

23 грудня 2021 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Томаша В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Поліщук О.А.,

під час розгляду відкритому судовому засіданні в приміщенні суду об`єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12018040360000767 від 09.10.2018 року та №12019040360000123 від 14.02.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шолохове, Нікопольського р-ну, Дніпропетровської обл., громадянина України, освіта не повна середня, неодружений, не працює, на утримані неповнолітніх дітей не має, не маючого постійного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 20.03.2019 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України,-

за участю: прокурора – Бадова О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Петечко В.М., -

ВСТАНОВИВ:

Клопотання вмотивовано тим, що 22.03.2019 року та 24.04.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.1 ст.289 КК України за наступних обставин.

Так, 09.10.2018 року близько 06 години 00 хвилин ОСОБА_1 проходив біля будинку № 44 по вул. Першотравнева в м. Покров Дніпропетровської області, де, достовірно знаючи, що мопед марки «Delta ZS50F», належний ОСОБА_2 і який відповідно до пункту ЇЛО постанови КМУ № 1306 від 10.10.2001 «Про правила дорожнього руху» є двоколісним транспортним засобом, знаходиться на території вказаної адреси. Після чого у ОСОБА_1 виник злочинний намір, спрямований на незаконне, заволодіння вказаним транспортним засобом.

В цей же день та час. ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння мопедом марки «Delta ZS50F», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що ніхто не бачить його протиправних дій, через паркан, шляхом вільного доступу, потрапив до території домоволодіння АДРЕСА_2 , територія якого хоч і огороджена парканом однак не має запірного пристрою на хвіртці та інших ознак сховища, що належить ОСОБА_2 , де побачив двоколісний транспортний засіб, а саме мопед марки «Delta ZS50F» номер рами «№ НОМЕР_1 ».

З метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що ніхто не побачить його протиправних дій, діючи таємно, умисно, за допомогою фізичного зусилля викотив вказаний мопед з території домоволодіння АДРЕСА_2 , тим самим незаконно заволодів двоколісним транспортним засобом, а саме мопедом марки «Delta ZS50F» номер рами «№ НОМЕР_2 », вартість якого, згідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи № 21/12.2/31 від 31.01.2019 - 10 167 гривень 83 копійки (десять тисяч сто шістдесят сім гривень вісімдесят три копійки), чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 10167 гривень 83 копійки.

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись їм в подальшому на власний розсуд

Крім того, 13.02.2019 близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_1 проходив біля території домоволодіння АДРЕСА_3 , де у нього виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з гаражу розташованому на території вищевказаного домоволодіння, належного ОСОБА_3 .

В цей же день та час ОСОБА_1 , переконавшись, що ніхто не бачить його протиправних дій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, безперешкодно зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , яка не огороджена парканом де підійшовши до гаражу руками демонтував віконне скло гаражу та через утворений отвір протиправно проник до приміщення вказаного гаражу звідки таємно, умисно, повторно, з корисливих спонукань, викрав автомобільний причіп сірого кольору, марки «А», модель 26000000РЗ, повна маса 500 кг, маса без навантаження 150 кг, 1995 року випуску, (причіп на ресорах, колеса від автомобілю «Москвич»), вартість якого згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 21/12.2/146 від 12.04.2019, складає 4 692 грн. 81 коп.

Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 4 692 гривні 81 коп.

Відповідно до протоколу про затримання особи від 22.01.2021 року ОСОБА_1 було затримано на підставі ухвали суду від 03.08.2021 року про дозвіл на затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Зокрема, обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , прокурор посилається на те, що останній раніше не судимий, однак обвинувачується у вчиненні тяжкого та нетяжкого злочинів, ніде офіційно не працює, будь-яких соціальних чинників, які б стримували його у місті Покров Дніпропетровської області не має. Враховуючи викладене, існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та просили застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки має місце проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Наміру ухилятися від органу досудового розслідування та суду не має.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

З контексту ст. 177 КПК України випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При вирішення питання про застосування запобіжного заходу, суд здійснив оцінку обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачених ст. 178 КПК України, і приходить до наступних висновків.

Обставинами, що дають підстави підозрювати (обвинувачувати) ОСОБА_1 у вчиненні вказаних злочинів є наступні докази:

-допит потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 „ які повідомили про відомі їм обставини вчинення злочину відносно них;

-допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

-наявністю речового доказу;

-слідчий експеримент;

-повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 24.04.2019року та 22.03.2019 року;

- зізнавальні покази під час судового розгляду кримінального провадження.

Отже, з огляду на висновок Європейського суду з прав людини, який міститься у п. 175 рішення від 21.04.2011 року по справі «Нечипорук і Йонкало проти України», в органу досудового розслідування є факти та інформація про те, що ОСОБА_1 міг вчинити вказане кримінальне правопорушення, тобто підозра є обґрунтованою.

Оцінюючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя керується правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», у якій зазначено, що суворість покарання може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Приймаючи до уваги наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185, ч.1 ст.289 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 5 та до 6 років, а також доведеність суду, що з огляду на суворість ймовірного покарання у виді позбавлення волі, а також перебування в провадженні Нікопольського міськрайсуду ще 2 кримінальних проваджень №12019040360000181, 12019040360000112 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 ККУ, відсутність постійного місця роботи та постійних джерел доходів, міцних соціальних зв`язків, відсутність місця реєстрації, останній може переховуватись від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 у даних кримінальних провадженнях вже перебував з 05.12.2019 року по 18.03.2020 року та з 12.06.2020 року до 22.12.2021 року у розшуку, оскільки переховувався від органу досудового розслідування.

Приймаючи до уваги серйозність пред`явленого щодо ОСОБА_1 обвинувачення, наявність вищевказаних ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку щодо доцільності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 з метою забезпечення реалізації положень ст.177 КПК України.

Водночас, суд оцінюючи клопотання сторони захисту щодо застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту за адресою фактичного місця проживання, виходить з того, що суду не надано доказів щодо проживання останнього за адресою АДРЕСА_1 та відсутність згоди власника вказаного домоволодіння на відбування ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту за вищевказаною адресою та згоди на матеріальне утримання останнього.

Вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Таким чином, виходячи з положень КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать про наявність обґрунтованого обвинувачення та зазначених ризиків, а також, те що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувваченого, суд приходить до висновку, що відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з 22.12.2021 року по 19.02.2022 року включно, з визначенням застави, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 369-372 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме з 22 грудня 2021 року по 19 лютого 2022 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України. Розмір застави визначити у розмірі 49620 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок суду. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати за викликом суду; не відлучатися із м. Покров без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити строком на два місяці з моменту внесення застави.

В задоволенні клопотання захисника Петечко В.М. та обвинуваченого ОСОБА_1 про відмову прокурору в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Виконання даної ухвали покласти на ІТТ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області та Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань №4».

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш