Ухвала суду № 102236546, 28.12.2021, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/608/21

Провадження 1-кп/329/133/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року смт Чернігівка Запорізької області

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого-судді Покопцевой Д.О.,

при секретарі - Синяк Л.П.,

за участю прокурора - Диба Є.О.,

захисника – Вараниця О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Чернігівка Запорізької області клопотання прокурора у кримінальному провадженні з обвинувачення

ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, стосовно якого обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів, посилаючись на наявність тих же ризиків, на підставі яких обвинуваченому обрано цей запобіжний захід, тобто передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник заперечують проти задоволення клопотання, просять обрати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, позаяк прокурором зазначені ризики не доведені. Обвинувачений додав, що не буде перешкоджати проведенню судового розгляду, і хоче побути з хворою матір`ю та допомагати їй по господарству взимку.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді Пологівського районного суду Запорізької області від 18.02.2021 року обвинуваченому обрано запобіжний захід, який в подальшому продовжувався Чернігівським районним судом Запорізької області і спливає 14 січня 2022р.

Суд, перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК, встановив, що наявні ризики не відпали і продовжують існувати, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

Згідно із ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту або з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

До спливу строку, продовженого ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 17.11.2021р. обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою неможливо завершити судовий розгляд кримінального провадження.

Враховуючи вимоги ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, суд приходить до висновку, що ризики, щонайменше передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали, не змінилися та продовжують існувати на теперішній час.

Так, злочини, що інкримінуються ОСОБА_1 , згідно ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, дані злочини є умисними корисливими злочинами, а тому суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, суворість та невідворотність покарання, може переховуватися від суду.

Крім того, суд, виходячи з відомостей, зазначених в обвинувальному акті, враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 до обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ніде не працював, не має постійного джерела доходу, не одружений, утриманців не має, проживав не за місцем реєстрації, отже, не має стійких соціальних зв`язків, а тому є достатні підстави вважати, що останній, з метою ухилення від покарання за вчинені кримінальні правопорушення, може безперешкодно переховуватися від суду, що є достатнім обґрунтуванням ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 в силу ст.89 КК України не судимий, не має постійного джерела доходів, а тому є достатні підстави вважати, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжує існувати.

Пунктом 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

За вказаних обставин суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, тому підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м`який, суд не вбачає.

Документів стосовно стану здоров`я матері обвинуваченого суду не надано.

Вік і стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 також не є перешкодою для його тримання під вартою.

Таким чином, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 на даному етапі не встановлено та обвинуваченим і його захисником не доведено.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Визначаючи розмір застави, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, майновий та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_1 , інші дані про його особу, а також ризики, передбачені п. 1 і п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність встановлення застави в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68100 гривень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 333 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, тобто до 25 лютого 2022р.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень 00 копійок, які підлягають внесенню на рахунок №UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу: ТУ ДСА в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу має бути вказано: вид платежу, ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому розглядається справа.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, направити захиснику та прокурору до відома, ДУ «Вільнянська установа виконання покарань №11» Міністерства юстиції України – для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Чернігівський районний суд Запорізької області впродовж 7 днів з дня проголошення.

Суддя: Д.О. Покопцева