Ухвала суду № 10223636, 21.06.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 червня 2010 р. № 8/145 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Кота О.В. - головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_3

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.04.2010 р.

у справі№ 8/145

за позовомОСОБА_3

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Кафе "Гранат"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідача 1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5;

3. ОСОБА_6;

4. ОСОБА_7;

5. ОСОБА_8;

6. ОСОБА_9;

7. ОСОБА_10;

8. ОСОБА_11;

9. ОСОБА_12;

10. ОСОБА_13;

11. ОСОБА_14;

12. ОСОБА_15;

13. ОСОБА_16;

14. ОСОБА_17

про зобов'язання внести зміни до установчих документів, в с т а н о в и в:

Подана ОСОБА_3 касаційна скарга від 17.05.2010 р. (зареєстрована Вищим господарським судом України 21.06.2010 р. за № 591) підлягає поверненню в порядку ст. 1113 ГПК України з наступних підстав.

В силу ст. 110 ГПК України касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ГПК України касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, касаційна скарга ОСОБА_3 від 17.05.2010 р. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2010 р. у справі №8/145 була надіслана до господарського суду Чернігівської області 19.05.2010 р. (згідно з описом вкладення у цінний лист).

Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_3 подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 міститься клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги.

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що оскаржувану постанову отримано ним 19.04.2010 р. Заявлене клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги скаржник мотивує тим, що останній день подання скарги рахується у місячний термін з дня її отримання і припадає на 19.05.2010 р.

Проте, скаржником не підтверджено відповідними доказами щодо дати отримання оскаржуваної постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2010 р.

Разом з тим, із заявленого клопотання не вбачається обставин, які перешкоджали позивачу звернутися з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2010 р. у справі № 8/145 у строк, передбачений ст.110 ГПК України, тобто у місячний строк з дня набрання оскаржуваною постановою законної сили.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оскаржувачем не доведені обставини щодо поважності причини звернення до суду касаційної інстанції з пропуском встановленого для касаційного оскарження процесуального строку як необхідну складову підстави відповідної вимоги щодо відновлення цього строку. Водночас, колегія суддів не вбачає інших обставин.

Врахувавши положення ст.ст. 43, 53 ГПК України, не визнавши причини пропуску встановленого законом процесуального строку для подання касаційної скарги поважними, колегія суддів відмовляє в задоволенні поданого клопотання про відновлення цього строку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Крім того, згідно з вимогами ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.

Відділенням Державного казначейства у Печерському районі міста Києва листом-повідомленням від 09.02.2007 р. № 6-1-08/1191 доведені до відома платників реквізити для зарахування державного мита, що справляється відповідно до вимог чинного законодавства при зверненні до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, а саме: одержувач: УДК у Печерському районі м. Києва; код за ЄДРПОУ: 26077922; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві; код банку: 820019; номер рахунку: 31113095700007.

Додана до касаційної скарги квитанція № 1002\з59 від 19.05.2010 р. зазначеним вимогам не відповідає, оскільки у ній вказано іншого одержувача, а саме ПАТ КБ "Правекс-Банк", та інші реквізити одержувача.

Крім того, у зазначеній квитанції вказано призначення платежу "За розрахунково-касове обслуговування при прийомі готівкових платежів та переказів".

Водночас колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що згідно з п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ставку державного мита з позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.), а ставку державного мита з позовних заяв немайнового характеру - в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,00 грн.).

Згідно з підпунктом "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Разом з тим, вищезазначена квитанція № 1002\з59 від 19.05.2010 р., надана скаржником, свідчить про сплату коштів у розмірі 10,00 грн., що не відповідає вказаним приписам.

Таким чином, зазначена квитанція не може бути належним доказом сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 110, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2010 р. у справі № 8/145.

Касаційну скаргу ОСОБА_3 повернути заявнику.

Згідно зі ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 р. ухвала Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Кот

Судді А.М. Демидова

С.Р. Шевчук