
Справа № 383/1072/21
Номер провадження 2/383/436/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2021 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої - судді Адаменко І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/1072/21 за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2021 року АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №б/н від 26.01.2017 року у розмірі 13387,77 грн., яка виникла станом на 07.10.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.01.2017 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А- Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у Анкеті -заяві.
AT "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Але відповідач, в порушення умов договору, не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та станом на 07.10.2021 року заборгованість відповідача перед банком становить 13387,77 грн., яка складається з наступного: 9473,11 грн. заборгованістьза кредитом; 3914,66 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом. На цій підставі позивач просить стягнути звідповідача на його користь вказану вище заборгованість та судові витрати.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2021 року, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду клопотання, в якому вказує, що відповідач погасив поточну заборгованість за договором в повному обсязі, на підставі цього просять відповідно п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України закрити провадження у справі та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (а.с.43).
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від відповідача до суду надійшла заява, в якій вона вказує, що задовольнила позов після його подачі до суду та нею погашено заборгованості за кредитним договором в повному обсязі в сумі 13387,77 грн.. Також просить розгляд справи провести за її відсутності (а.с.50). Відзиву на позов від відповідача також не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статей 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов`язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст.629 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що 26.01.2017 року між АТ «Акцент Банк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання 26.01.2017 р. відповідачем ОСОБА_1 . Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у А-Банку (а.с.6 зворот). При цьому вказана Анкета - заява не містить інформації про строк повернення позики відповідачем та строк дії договору.
На підтвердження факту отримання кредиту ОСОБА_1 позивачем також надано розрахунок заборгованості з яких вбачається, що остання сума погашення боргу відповідачем була здійснена 31.12.2020 року (а.с.5-6).
Але, суд встановив, що надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент Банк» послуг розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms/ в розділі «Умови та правила» не містять підпису відповідача про ознайомлення з ними (а.с.7-12).
Станом на 07.10.2021 рік відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 13387,77 грн., яка складається з наступного: - 9473,11 грн. заборгованість за кредитом; - 3914,66 заборгованість по відсоткам за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості та з якого вбачається, що остання сума погашення боргу відповідачем була здійснена 31.12.2021 року в сумі 495,00 грн. (а.с.5-6).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Устатті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - АТ «Акцент -Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому ці умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Судом встановлено, що АТ «Акцентбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. Відповідач станом на день подання позову не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що мало відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 07.10.2021 року складала 13387,77 грн.
Однак після пред`явлення даного позову до суду відповідач повністю погасила вказану заборгованість, що підтверджується квитанціями №2529-4347-1199-0665, №2529-4372-6850-0396 та №18965-1018403-52696 від 04.12.2021 року на загальну суму 13387,77 грн (а.с.39).
Відтак судом встановлено, що станом на час розгляду справи 23.12.2021 року відповідачка погасила заборгованість у повному обсязі за кредитним договором б/н від 26.01.2017 року, а тому вимоги позивача про стягнення цієї заборгованості в судовому порядку задоволенню не підлягають.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що відповідачем повністю погашено поточну заборгованість за договором та відсутності предмету спору.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Огічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20) та від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц (провадження №61-21649св19).
Зі змісту заяви вбачається, що позивач визнав сам факт існування спору між позивачем та відповідачем і при цьому подав заяву про стягнення судового збору з відповідача за пред`явлений позов.
З урахуванням встановлених обставин сплата відповідачем заборгованості за кредитним договором після пред"явлення позову до нього не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому суд не має визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі та відмовляє позивачу у цьому клопотанні.
Враховуючи викладені вище обставини, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Оскільки борг відповідачем задоволено позовні вимоги після подачі позову до суду, а позивач подав заяву про стягнення понесених ним судових витрат у виді судового збору з відповідача, тому судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі та на підставі ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягується сплачена позивачем при подачі позову до суду і документально підтверджена сума судового збору 2270,00 грн..
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 142, 247, 255, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 549, 610-612, 625, 1048,1049, 1054, 1055 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Акціонерному товариству «Акцент-Банк» в задоволені позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «АкцентБанк», код ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770, місцезнаходження: вул. Батумська, буд.11, м. Дніпро, поштовий індекс 49074.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по паспорту Серії НОМЕР_1 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області від 06.09.2011 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 28.12.2021 року.
Суддя І. М. Адаменко
Судове рішення № 102233991, Бобринецький районний суд Кіровоградської області було прийнято 23.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 383/1072/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: