Ухвала суду № 102230448, 07.04.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32076/20

Провадження № 1-кс/761/7911/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року Шевченківській районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Циктіча В.М., за участю секретаря судового засідання Путрі Д.В., прокурора Коріня Б.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Олійника Є.В., розглянувши у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 120 201 051 000 000 40 від 03.07.2020, у якому

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, який має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою - АДРЕСА_2 , раніше судимий, обвинувачується у вчиненні, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

у с т а н о в и в :

У провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва Слободянюка П.Л. перебуває обвинувальний у кримінальному провадженні № 120 201 051 000 000 40 від 03.07.2020за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

У зв`язку з перебуванням судді Слободянюк П.Л. у відпустці, на підставі п. 20-5 Прикінцевих положень КПК України у провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва Циктіча В.М. надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Варяниці Р.О. у кримінальному провадженні № 120 201 051 000 000 40 від 03.07.2020про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор наполягав, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК, а саме ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. У зв`язку з цим державний обвинувач просив суд застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений підтвердив, що свідомо переховувався від суду, намагаючись уникнути застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до його підзахисного більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали, дійшов висновку про таке.

У силу ст. 331 КПК вирішення судом клопотання сторони кримінального провадження щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Під час досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК у разі вирішення питання застосування до особи запобіжного заходу має бути встановлено, чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Однак, враховуючи, що відповідно до Глави 28 КПК судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена поза розумним сумнівом вина особи у зазначених прокурором в обвинувальному акті злочинних діях, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії провадження виключається.

З наведеного витікає, що, вирішуючи питання доцільності застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Так, у рішенні «Вікс проти Сполученого королівства» ЄСПЛ зазначив, що особу може бути позбавлено права на свободу та особисту недоторканість лише при дотриманні пункту 1 статті 5 Конвенції, зокрема, за необхідності запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення (п. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції).

Отже, беручи до уваги практику Європейського Суду, суд дійшов висновку, що позбавлення особи волі не буде свавільним, якщо суд окрім додержання національного законодавства при застосуванні такого заходу забезпечення, враховуватиме особливості конкретної справи, оскільки у деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дає змогу гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості, характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання.

Так, «особливими випадками» відповідно до позицій ЄСПЛ є справи, у яких існують конкретні вказівки на справжні інтереси суспільства, які попри презумпцію невинуватості переважують правила поваги до особистої свободи та виправдовують тримання особи під вартою.

Таким чином, вирішуючи питання щодо реальності зазначених стороною обвинувачення ризиків непроцесуальної поведінки ОСОБА_1 , суд має керуватись наявністю підстав, які свідчать про необхідність подальшого ізолювання особи від суспільства з метою забезпечення інтересів невизначеного кола громадян.

Для цього суд має вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи.

Першою такою підставою ЄСПЛ визначив ймовірність не з`явлення обвинуваченого до суду, тобто прийняття останнім заходів, спрямованих на переховування від суду з метою уникнення покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих дій.

Відповідно до ст. 178 КПК суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості у вчиненні інкримінованого злочину є обов`язковою для оцінки судом обставин при вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Отже, оцінюючи реальність існування ризику переховування обвинуваченого від суду, суд не має права ігнорувати суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих дій.

Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, відповідальність за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі до 5 років, що свідчить про наявність обґрунтованого ризику вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від суду.

Крім того, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.03.2021 надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу останнього до суду з метою розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з переховуванням останнього від суду. Зазначеним судовим рішенням обвинуваченого оголошено у розшук.

Отже, зазначені вище обставини та факт переховування обвинуваченого від суду у період з листопада 2020 по теперішній час свідчить про те, що ризик переховування обвинуваченого від суду є реальним.

Оцінюючи вірогідність вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, був засуджений за вчинення злочину з метою власного збагачення, не має офіційного та стабільного джерела доходів, що свідчить про високу ймовірність вчинення обвинуваченим нового злочину.

Крім того, суд не може залишити поза увагою актуальність ризику здійснення незаконного впливу обвинувачених на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 КПК будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК суд має право визначити розмір застави до особи, обвинуваченого у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У зв`язку з цим, суд, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої він своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти суспільної безпеки, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, дійшов висновку про наявність факторів, які передбачені ч.1 ст. 194 КПК, що дає підстави для визнання доцільним застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 22, 177, 182, 183, 194, 291, 309, 314, 315 КПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Варяниці Р.О. - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою визначити по 05 червня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 ( сорок п`ять тисяч чотириста) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця перебування.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу суду до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником упродовж п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Суддя В.М. Циктіч