Ухвала суду № 102229932, 14.12.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 185/9698/21

Провадження № 1-кс/185/1987/21

14 грудня 2021 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шаповалова І.С., за участі секретаря Величко А.О., з участю прокурора - Підшивайло М.В., слідчого Козелецького Б.О., захисника – адвоката Євдокимової Ю.В., в присутності підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання захисника – адвоката Євдокимової Ю.В., подане в інтересах підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну запобіжного заходу,-

В С Т А Н О В И В:

Відомості про кримінальне правопорушення, в якому 22 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041370000973 від 21.11.2021 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року, було задоволено клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Козелецького Б.О., погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Підшивайло М.В., про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19 січня 2022 року до 11 години 45 хвилин.

13 грудня 2021 року від захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Євдокимової Ю.В. надійшло клопотання, яким вона просить змінити запобіжний захід, обґрунтовуючи подане клопотання тим, що підозрюваний є особою раніше не судимою, має міцні соціальні зв`язки, батька похилого віку, має намір співпрацювати з органом досудового розслідування, не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування, має молодий вік внаслідок чого його перебування у місцях позбавлення волі може сформувати у нього асоціальну поведінку.

Вивчивши клопотання та матеріали додані до клопотання щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та у сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, заслухавши учасників розгляду, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до статті 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При зверненні до слідчого судді вимоги ч. 3 ст. 201 КПК підозрюваним дотримано.

У відповідності зі ст. 177 КПК України , підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Під час постановлення ухвали слідчого судді було перевірено відповідність запобіжного заходу вимогам статей 177, ч. 4 ст. 194 КПК України, зокрема, наявність ризиків, а також, на виконання вимог ст.178 КПК України, досліджувалися дані про особу підозрюваного, зокрема, прийнято до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, які викладені у повідомленні про підозру, наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,3 частини 1 статті 177 КПК України, враховано, що на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога підозрюваний не перебуває, вчинив тяжкі злочини, за один з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років тощо.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу слідчим суддею, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді.

Зміна запобіжного заходу передбачає появу після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а встановлює наявність нових обставин, які можуть впливати на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування від дня постановлення відповідної ухвали.

Такий висновок опосередковано підтверджується і приписами ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

У зв`язку з цим реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом. Інститут зміни запобіжного заходу пов`язаний з виникненням нових обставин, які впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам кримінального провадження.

Як слідує із змісту поданого клопотання про зміну запобіжного заходу, заявник не посилається на обставини, які б стосувалися обґрунтованості підозри. Тому слідчий суддя під час розгляду клопотання адвоката Євдокимової Ю.В. обмежується лише обставинами, які зазначені в клопотанні, та можуть бути підставою для зміни визначеного ОСОБА_1 запобіжного заходу.

При розгляді вказаного клопотання захист посилається на такі обставини:

- втрата актуальності ризику переховування від слідства і суду внаслідок належної процесуальної поведінки і наявності у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків;

- втрата актуальності ризику впливу ОСОБА_1 на свідків, інших підозрюваних чи інших учасників провадження внаслідок наміру співпраці з органом досудового розслідування;

- наявність у ОСОБА_1 батька – особи похилого віку, який має хронічне захворювання кардіологічного профілю, в зв`язку з чим він потребує стороннього догляду та участі в тому числі підозрюваного у витратах на його лікування.

Для забезпечення повноти розгляду клопотання слідчий суддя досліджує обставини, на які посилається захисник, з огляду на їх актуальну спроможність вплинути на зміну запобіжного заходу.

Сам по собі факт наявності у ОСОБА_1 батька – особи пенсійного віку, 1963 року народження, який має хронічне захворювання кардіологічного профілю, в зв`язку з чим він потребує стороннього догляду та участі в тому числі підозрюваного у витратах на його лікування не був відомий слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте він не не може бути самостійною підставою для зміни умов обраного щодо нього запобіжного заходу.

Однак під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041370000973 від 21.11.2021 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України, про зміну запобіжного заходу, слідчому судді наведено та належними та допустими доказами, що з урахуванням часу, який пройшов з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_1 змінив своє ставлення до кримінального правопорушення, що йому інкримінується, щиро розкаюється у скоєному, висловив намір щодо співпраці зі слідством, що в сукупності з обставинами встановленими під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу щодо необхідності участі підозрюваного у витратах на лікування свого батька та здійснення догляду за ним, нівелює той ступінь ризиків, передбачених п. 1,2,3 частини 1 статті 177 КПК України, унеможливлення яких було метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Стаття 6 Конвенції в цілому гарантує обвинуваченому не пасивну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в якому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту (див. рішення Rowe and Davis v. the United Kingdom [GC], заява № 28901/95, п. 60, ЄСПЛ 2000-II).

В межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, що інкримінується підозрюваному – порушень його процесуальної поведінки не встановлено.

Окрім того, слідчим суддею враховується кількість слідчих та процесуальних дій (одна слідча дія), які були проведені з підозрюваним під час його тримання під вартою.

Перевіряючи доводи клопотання, в тому числі і щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, слідчий суддя зобов`язаний: перевірити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; оцінити наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК; оцінити в сукупності обставини, зазначені законодавцем в ч.1 ст. 178 КПК; виконати всі дії при розгляді клопотання, передбачені ст.193 КПК; встановити доведеність неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів (п.3 ч.1 ст.194 КПК).

З метою забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність, що гарантується ст. 5 ЄКПЛ, доцільно застосовувати (враховувати) правову позицію ЄСПЛ, яка викладена в рішенні ЄСПЛ «Навальний проти Росії (№ 2)» (Navalnuyy v. Russia №2) , № 43734/14, від 09 квітня 2019 року при оцінці пропорційності інкримінованого особі кримінального правопорушення відносно запобіжного заходу про застосування якого просить сторона обвинувачення.

Важливим моментом в контексті оцінки доводів щодо застосування запобіжного заходу є й питання оцінки співвідношення між собою тяжкості інкримінованого особі кримінального правопорушення з оцінкою міцності соціальних зв`язків підозрюваного, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «W. проти Швеи?царіі?» (від 26 січня 1993 року, серія А, № 254-А, пункт 33) - ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такии? и?ого незначнии? ступінь, якии? не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, и?ого моральні переконання, маи?новии? стан і зв`язки з державою, в якіи? він зазнає судового переслідування, а також контакти підозрюваного.

КПК України пов`язує можливість забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливлення ризиків кримінального провадження запобіжним заходом.

Умови домашнього арешту, як одного із видів запобіжних заходів, визначених ст.176 КПК України, визначається з урахуванням різних критеріїв, закріплених ст. 178 КПК України.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_1 на даному етапі кримінального провадження не встановлено, підозрюваний зможе виконувати покладені на нього під час обрання іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, обов`язки.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку про доцільність та можливість задоволення клопотання та заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Враховуючи вказані обставини слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді, з покладенням на підозрюваного передбачених у ч.5 ст.194 КПК України низки обов`язків.

Оскільки розглядом клопотання не встановлено обставин, які пов`язані з подальшим триманням під вартою підозрюваного, слідчий суддя, на виконання вимог ч. 3 ст.ст. 202, 206 КПК України, приходить до висновку про необхідність його негайного звільнення з –під варти.

Строк дії ухвали встановити в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 201 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника – адвоката Євдокимової Ю.В., подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну запобіжного заходу - задовольнити.

Змінити, застосований ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2021 року до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з – під варти негайно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час;

-заборонити покидати квартиру АДРЕСА_1 цілодобово;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-докласти зусиль до пошуку роботи;

-утриматись від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали до 21 січня 2022 року.

Зобов`язати орган Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому.

Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домашнього арешту покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває справа.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя І.С. Шаповалова