Ухвала суду № 102228811, 20.12.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3985/18

1-кп/310/522/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Білоусової О.М.,

за участі секретаря судового засідання Зозулі В.Ю.,

прокурора Кривцун О.А.,

представника потерпілого Степченкова В.Д.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Полянчук С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні при розгляді матеріалів об`єднаного кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч.ч. 1, 2 ст. 364-1 КК України та ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 249 КК України, клопотання представника заявника ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" адвоката Демидко І.В. про скасування арешту та повернення власнику вилученого майна,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні представник заявника ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" адвоката Демидко І.В. заявила клопотання (письмове) про скасування арешту та повернення власнику вилученого майна (а.с. 192-197, т. 9). Клопотання зокрема обґрунтовує тим, що заявник не є обвинуваченим або потерпілим по вказаному кримінальному провадженню, проте речовим доказом в кримінальному провадженні визнано майно заявника. ТОВ "БАРК" на законних підставах, згідно акту здачі - приймання товару № 7 від 07.02.2018 отримало у власність товариства товар - тюльку у кількості 3850 кг., тобто стало його власником. Таким чином, арешт на це майно накладено необґрунтовано, та в такому арешті відпала потреба. Крім того, ухвала слідчого судді про обшук не містить підстав для вилучення цього майна. Просить клопотання задовльнити. Прокурор проти задоволення данного клопотання заперечувала. Зазначила, що тюлька в кількості 3190 кг. визнана постановою слідчого речовим доказом, розгляд даного кримінального провадження триває, докази судом на теперішній час не досліджено. Крім того, під час розгляду 01.03.2018 слідчим суддею клопотання слідчого про накладення арешту на дане майно був присутній представник власника майна ТОВ «Почерк» адвокат Полянчук С.О., яка не зазначала обставини на які посилається адвокат Демидко І.В. в своєму клопотанні, ухвала слідчого судді від 01.03.2018 була оскаржена в апеляційній інстанції. Ухвалою Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області від 02.05.2018 апеляційну скаргу представника власника майна директора ТОВ «Барк» ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01.03.2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018080130000358 від 7 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України залишено без змін. Просить в задоволенні клопотання відмовити. Представник потерпілого Степченков В.Д. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, з підстав зазначених прокурором. Потерпілий ОСОБА_1 , обвинувачений ОСОБА_3 просили вирішити клопотання на розсуд суду. Обвинувачений та його захисник підтримали клопотання, просили його задовольнити. Вислухавши учасників кримінального провадження, судом встановлено наступне. Ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайсуду від 01.03.2018 клопотання слідчого СВ Бердянського ГУНП від 08.02.2018 задоволено, накладено арешт на рибу тюлька у кількості 3190 кг. Та дві особини риби «Азовський калкан», які вилучено 07.02.2018 із забороною володіння, користування та розпорядження нею з метою збереження речових доказів. 02.05.2018 ухвалою Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області (справа № 310/764/18, провадження № 11-сс/778/316/18) апеляційну скаргу представника власника майна директора ТОВ «Барк» ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01.03.2018 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018080130000358 від 07.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України залишено без змін. Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Так, заявник посилається, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба та арешт накладено необґрунтовано. Разом з тим, суд зазначає, що питання щодо обґрунтованості арешту майна було предметом дослідження Колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області (справа № 310/764/18, провадження № 11-сс/778/316/18), за апеляційною скаргою представника власника майна директора ТОВ «Барк» ОСОБА_2 за результатом якого, ухвала слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01.03.2018 про арешт майна, залишена без змін. Зокрема з підстав зазначених заявником в данному клопотанні. Судовий розгляд об`єднаного кримінального провадження триває, докази по справі судом не досліджувалися на теперішній час. Зазначене майно визнано речовим доказом постановою слідчого та відповідно на нього накладено арешт ухвалою слідчого судді, з метою збереження речового доказу. Доводи заявника, щодо відсутності передбачених ст. 170 КПК України правових підстав для накладення арешту на майно, суд знаходить безпідставними, як і те, що в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба. Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, у тому числі, з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. З огляду на вищезазначене, підстав вважати та доказів, що в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба та арешт накладено необґрунтовано, на даний час судом не встановлено. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, обмеження майнових прав відповідно має тимчасовий характер і повинно бути негайно припинено, якщо у ході подальшого досудового розслідування або за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно є предметом, доказом злочину. На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 174 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника заявника ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" адвоката Демидко І.В. про скасування арешту та повернення власнику вилученого майна, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 23.12.2021 о 09.30 год.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.М. Білоусова