Ухвала суду № 102228188, 16.11.2021, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.11.2021

Справа № 497/538/2021

Провадження № 1-м/497/2/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2021 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

за участю: прокурора Дундер Е.В.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Болград клопотання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) України про приведення у відповідність з законодавством України вироку суду Російської Федерації стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Утконосівка Ізмаїльського району Одеської області, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні дитину 2003р. народження, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , вид.19.01.2011р. Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області,

– що засуджений вироком Коченевського районного суду Новосибірської області Російської Федерації від 15.08.2017р. із змінами, внесеними апеляційною ухвалою Новосибірського обласного суду від 11.04.2018р. та вироком цього ж суду від 24.11.2017р. з урахуванням постанови Дзержинського районного суду м.Новосибірська від 08.11.2018р. до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років 3 місяці за ст.ст.158ч.4п.п.«а,б» (чотири епізоди); 158ч.4п.«а» (три епізоди); 30ч.3,158ч.4п.п.«а,б»(два епізоди); 30ч.3, 158ч.4п.«а»; 30ч.3,161ч.3п.п.«а,б»; 162ч.4п.п.«а,б»; 161ч.3п.п.«а,б»; 162ч.4п.«б»; а також за ст.313 ч.2 КК Російської Федерації,

– та який станом на теперішній час відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія №14 ГУФСВП Росії у Новосибирській області», строк відбуття покарання – до 05.04.2024р.,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2021р. з ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11.10.2021р. до Болградського районного суду Одеської області після закінчення апеляційного провадження надійшло для нового судового розгляду клопотання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) України про приведення у відповідність з законодавством України вироку Коченевського районного суду Новосибірської області (РФ) від 11.04.2018р. та вироком цього ж суду від 24.11.2017р. з урахуванням постанови Джержинського районного суду міста Новосибірськ від 08.11.2018р. відносно засудженого ОСОБА_1 , громадянина України – для подальшого відбування засудженим покарання за вказаним вироком на території України.

Відповідно до вимог ч.3ст.609 КПК України, Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України, звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 610 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України. Останнє відоме місце проживання гр. ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 03.11.2021р. призначено вищевказане клопотання призначено до розгляду на 16.11.2021р.

В ході розгляду клопотання судом з`ясовано наступне.

Згідно клопотання представника заявника – Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 26.03.2021р., 15.02.2021р. Наказом Міністерства Юстиції України №543/5 ухвалено рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 .

Клопотання мотивовано тим, що вироком Коченевського районного суду Новосибірської області Російської Федерації від 15.08.2017р. із змінами, внесеними апеляційною ухвалою Новосибірського обласного суду від 11.04.2018р. та вироком цього ж суду від 24.11.2017р. з урахуванням постанови Дзержинського районного суду міста Новосибірська від 08.11.2018р. ОСОБА_1 є засудженим до покарання у виді 9 років 3 місяці позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених: ст.ст.158ч.4п.п.«а,б» (чотири епізоди); 158ч.4п.«а» (три епізоди); 30ч.3,158ч.4п.п.«а,б»(два епізоди); 30ч.3, 158ч.4п.«а»; 30ч.3,161ч.3п.п.«а,б»; 162ч.4п.п.«а,б»; 161ч.3п.п.«а,б»; 162ч.4п.«б»; а також за ст.313 ч.2 КК Російської Федерації. На даний час ОСОБА_1 відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія №14 ГУФСВП Росії у Новосибірській області», кінець відбуття строку покарання – 05.04.2024 року.

Крім того, відповідно до вироку Коченевського районного суду Новосибірської області Російської Федерації від 15.08.2017р. із змінами, внесеними апеляційною ухвалою Новосибірського обласного суду від 11.04.2018р. та вироком цього ж суду від 24.11.2017р. ОСОБА_1 має відшкодувати у солідарному порядку збитки, спричинені злочинами, - на загальну суму 13.291.916,60 російських рублів, та, згідно довідки бухгалтерії ФКУ «Виправна колонія №14 ГУФСВП Росії по Новосибірській області» від 24.04.2019р. та 21.09.2020р., з засудженого ОСОБА_1 відбувалися часткові стягнення, та залишок заборгованості становить 13.290.916,60 російських рублів.

Засуджений про дату судового засідання не повідомлявся, оскільки перебуває в місцях позбавлення волі на території Російської Федерації.

Представник Міністерства юстиції України просив розглянути клопотання за його відсутністю; його присутність при розгляді клопотання не є обов`язковою відповідно до ст.610 КПК України.

З клопотання заявника та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 є засудженим вироком Коченевського районного суду Новосибірської області Російської Федерації від 15.08.2017р. із змінами, внесеними апеляційною ухвалою Новосибірського обласного суду від 11.04.2018р. та вироком цього ж суду від 24.11.2017р. з урахуванням постанови Дзержинського районного суду міста Новосибірська від 08.11.2018р. ОСОБА_1 до покарання у виді 9 років 3 місяці позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених:

- ст.ст.158ч.4п.п.«а,б» – чотири епізоди (крадіжка, вчинена організованою групою, в особливо великому розмірі),

- ст.158ч.4п.«а» – три епізоди (крадіжка, вчинена з незаконним проникненням в приміщення, у великому розмірі, організованою групою);

- ст.ст.30ч.3, 158ч.4п.п.«а,б» – два епізоди (замах на крадіжку, вчинений з незаконним проникненням в приміщення, організованою групою, у особливо великому розмірі),

- ст.ст.30ч.3, 158ч.4п.«а» (замах на крадіжку, вчинений з незаконним проникненням в приміщення, організованою групою, у великому розмірі);

- ст.ст.30ч.3, 161ч.3п.п.«а,б» (замах на грабіж, вчинений з незаконним проникненням в приміщення, із застосуванням насильства, не небезпечного для життя та здоров`я, організованою групою, у особливо великому розмірі);

- ст.162ч.4п.п.«а,б» (розбій, вчинений із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я, з незаконним проникненням у житло, організованою групою, в особливо великому розмірі);

- ст.161ч.3п.п.«а,б» (грабіж, вчинений з незаконним проникненням в приміщення, із застосуванням насильства, безпечним для життя чи здоров`я, організованою групою, у особливо великому розмірі);

- ст.162ч.4п.«б» (розбій, небезпечний для життя та здоров`я, з незаконним проникненням у приміщення);

- а також ст.313ч.2 (втеча з-під варти, вчинена особою, що перебуває на попередньому ув`язненні, групою осіб, за попередньою змовою) КК Російської Федерації, що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

У судовому засіданні прокурор вважає, що клопотання Міністерства юстиції України задовольнити підлягає задоволенню, оскільки можливе приведення вироку суду Російської Федерації стосовно ОСОБА_1 у відповідність законодавству України, та вважає, що ОСОБА_1 слід вважати засудженим: за ст.185ч.3 – до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років; за ст.185ч.5 – до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років; за ст.ст.15,185ч.3 – до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; за ст.ст.15,185ч.5 – до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років; за ст.ст.15,186ч.3 – до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; за ст.ст.15,186ч.5 – до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років; за ст.186ч.3 – до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років; за ст.186ч.5 – до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років; за 187ч.3 – до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років; за 187ч.4 – до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років; та за ст.393ч.1 КК України – до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років 3 (три) місяці. Щодо цивільного позову – прокурор вважає його таким, що підлягає задоволенню в розмірі 1 / 2 частини суми, що стягнуто з засудженого, оскільки ця сума була стягнута солідарно.

Вислухавши думку прокурора, який вважав клопотання таким, що підлягає задоволенню, дослідивши клопотання Міністерства юстиції України та матеріали, долучені до нього, суд дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1ст.610 КПК України, клопотання Міністерства Юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора. Передача засуджених для відбування покарання, з однієї держави до іншої, регулюється Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року та ст. 606 КПК України. Крім того, згідно ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, яка набрала чинності для України з 01 січня 1996 року, передбачено можливість передачі особи, засудженої на території однієї держави, на територію іншої держави, відповідно до положень цієї Конвенції, для відбування призначеного їй покарання (стаття 2) шляхом продовження виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10 або визнання вироку з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і, таким чином, заміни міри покарання, призначеної в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 цієї Конвенції.

Як вбачається зі змісту вироку Коченевського районного суду Новосибірської області Російської Федерації від 15.08.2017р. із змінами, внесеними апеляційною ухвалою Новосибірського обласного суду від 11.04.2018р. та вироком цього ж суду від 24.11.2017р. з урахуванням постанови Дзержинського районного суду м.Новосибірська від 08.11.2018р., ОСОБА_1 був визнаний винним та притягнутий до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі строком на 9 років 3 місяці за ст.ст.158ч.4п.п.«а,б» (чотири епізоди); 158ч.4п.«а» (три епізоди); 30ч.3,158ч.4п.п.«а,б» (два епізоди); 30ч.3,158ч.4п.«а»; 30ч.3,161ч.3п.п.«а,б»; 162ч.4п.п.«а,б»; 161ч.3п.п.«а,б»; 162ч.4п.«б»; а також за ст.313 ч.2 КК Російської Федерації, що за кваліфікацією діянь відповідає ст.ст.185ч.3 і 5; 15,185ч.ч.3 і 5; 15,186ч.ч.3 і 5; 186ч.ч.3 і 5; 187ч.ч.3 і 4 та 393ч.1 КК України.

Вирок стосовно ОСОБА_1 набрав законної сили, ОСОБА_1 наразі відбуває покарання станом на теперішній час у ФКУ «Виправна колонія №14 ГУФСВП Росії у Новосибирській області», строк відбуття покарання йому визначений до 05.04.2024р. Згідно довідки начальника ФКУ «Виправна колонія №14» від 24.04.2019р. з уточненням часу тримання під вартою засудженого ОСОБА_1 , згідно якої станом на 24.04.2019р. невідбута частина покарання засудженим становила 4роки 11 місяців та 12 днів (т.1, а.с.221).

Крім того, вироком Коченевського районного суду Новосибірської області Російської Федерації від 15.08.2017р. із змінами, внесеними апеляційною ухвалою Новосибірського обласного суду від 11.04.2018р. з ОСОБА_1 у солідарному порядку стягнуто збитки, завдані злочинами, – на загальну суму 13.291.916,60 російських рублів, та, згідно довідки бухгалтерії ФКУ «Виправна колонія №14 ГУФСВП Росії по Новосибірській області» від 24.04.2019р. та 21.09.2020р., з засудженого ОСОБА_1 відбувалися часткові стягнення, та залишок заборгованості становить 13.290.916,60 російських рублів.

Матеріали, додані до подання, містять заяву самого засудженого ОСОБА_1 про переведення його для продовження відбування покарання на територію України, а також його ж заяву про те, що він визнає за ним заборгованість в розмірі 13789187руб.96коп., та зобов`язується погасити її сам (т.1, а.с.222,223).

Відповідно до ч.1 ст.7 Кримінального Кодексу України, громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. При цьому суд України не вправі ревізувати висновки суду іншої держави щодо встановлених ним фактичних обставин справи.

Відповідно до вимог ч.3ст.609 КПК України, Міністерство юстиції України в разі ухвалення рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України, звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України. Згідно ч.1ст.610 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України. Останнє відоме місце проживання гр. ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1 .

Засуджений ОСОБА_1 має бажання невідбуту міру покарання в подальшому відбувати в Україні, що підтверджується його письмовою заявою, доданою до Клопотання.

Відповідно до вимог ч.4 ст.610 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання.

Крім того, відповідно до діючого законодавства України, крадіжка, вчинена організованою групою, в особливо великому розмірі – кваліфікується за ст.185ч.3 КК України; крадіжка, вчинена з незаконним проникненням в приміщення, у великому розмірі, організованою групою – кваліфікується за ст.185ч.5 КК України; замах на крадіжку, вчинений з незаконним проникненням в приміщення, організованою групою, у особливо великому розмірі – кваліфікується за ст.ст.15,185ч.3 КК України; замах на крадіжку, вчинений з незаконним проникненням в приміщення, організованою групою, у великому розмірі – кваліфікується за ст.ст.15,185ч.5 КК України; замах на грабіж, вчинений з незаконним проникненням до приміщення, з застосуванням насильства, не небезпечного для життя та здоров`я, організованою групою, у особливо великому розмірі – кваліфікується за ст.ст.15,186ч.3 КК України; розбій, вчинений з застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я, з незаконним проникненням у житло, організованою групою, в особливо великому розмірі, - кваліфікується за ст.187ч.3 КК України; грабіж, вчинений з незаконним проникненням до приміщення, з застосуванням насильства, безпечним для життя чи здоров`я, організованою групою, в особливо великому розмірі - кваліфікується за ст.187ч.5 КК України;

- розбій, небезпечний для життя та здоров`я, з незаконним проникненням у приміщення - кваліфікується за ст.187ч.5 КК України; а також втеча з-під варти, вчинена особою, що перебуває на попередньому ув`язненні, групою осіб, за попередньою змовою, - кваліфікується за ст.393ч.2 КК України.

За вказаних обставин, беручи до уваги дотримання визначених статтею 3 Конвенції про передачу засуджених осіб, умов передачі громадянина України ОСОБА_1 для відбування покарання в Україну, судом встановлено, що відбування ним покарання в Україні відповідає вимогам статті 10 Конвенції, оскільки за своїм характером та тривалістю покарання не буде більш суворим, ніж міра покарання, призначена у державі ухвалення вироку, і не перевищуватиме максимальних строків позбавлення волі, передбачених законодавством України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вирок Коченевського районного суду Новосибірської області Російської Федерації від 15.08.2017р. із змінами, внесеними апеляційною ухвалою Новосибірського обласного суду від 11.04.2018р. та вироком цього ж суду від 24.11.2017р. з урахуванням постанови Дзержинського районного суду м.Новосибірська від 08.11.2018р., ОСОБА_1 відносно ОСОБА_1 підлягає приведенню у відповідність до законодавства України. Таким чином, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід вважати засудженим за ст.ст.185ч.3 і 5; 15,185ч.ч.3 і 5; 15,186ч.ч.3 і 5; 186ч.ч.3 і 5; 187ч.ч.3 і 4 та 393ч.2 КК України – до покарання, у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років 3 (три) місяці.

А також, враховуючи, що покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена у державі ухвалення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку, суд не встановлює додаткове покарання, у виді конфіскації майна, що передбачено частинами 5 статей 185,186 та 187 КК України. Визначення судом виду кримінально-виконавчої установи, в якій засудженому належить відбувати покарання, діючим законодавством України не передбачено.

Крім того, відповідно до ч.6ст.610 КПК України, При розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клопотання. Оскільки, як було зазначено вище, ОСОБА_1 своєю розпискою визнав, що саме з нього підлягає стягнення шкоди, завданої злочинами в розмірі, що визначив суд за виключенням суми, що з засудженого вже стягнута, - суд не вважає, у такому випадку, можливим погодитися з прокурором щодо стягнення з ОСОБА_1 шкоди лише в розмірі 1 / 2 частини від того, що визначив суд, оскільки засуджений керувався власними міркуваннями з цього приводу, мотиви яких не викладені в його заяві, проте суд має врахувати його думку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9-12 Конвенції "Про передачу засуджених осіб" 1983 року, ст.ст.369, 372, 392, 610 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) України про приведення у відповідність з законодавством України вироку суду Російської Федерації відносно засудженого ОСОБА_1 .

Привести у відповідність з законодавством України вирок Коченевського районного суду Новосибірської області Російської Федерації від 15.08.2017р. із змінами, внесеними апеляційною ухвалою Новосибірського обласного суду від 11.04.2018р. та вирок цього ж суду від 24.11.2017р. з урахуванням постанови Дзержинського районного суду м.Новосибірська від 08.11.2018р. відносно ОСОБА_1 , засудженого за ст.ст.158ч.4п.п.«а,б» (чотири епізоди); 158ч.4п.«а» (три епізоди); 30ч.3,158ч.4п.п.«а,б»(два епізоди); 30ч.3, 158ч.4п.«а»; 30ч.3,161ч.3п.п.«а,б»; 162ч.4п.п.«а,б»; 161ч.3п.п.«а,б»; 162ч.4п.«б»; а також за ст.313ч.2 Кримінального кодексу Російської Федерації.

Визначити, що відповідальність за злочини, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнаний винним вироком Коченевського районного суду Новосибірської області Російської Федерації від 15.08.2017р. із змінами, внесеними апеляційною ухвалою Новосибірського обласного суду від 11.04.2018р. та вироком цього ж суду від 24.11.2017р. з урахуванням постанови Дзержинського районного суду м.Новосибірська від 08.11.2018р., передбачена:

- за вчинення чотирьох епізодів злочину, кваліфікованого ст.158ч.4п.п.«а,б» КК РФ – статтею 185ч.3 КК України;

- за вчинення трьох епізодів злочину, кваліфікованого ст.158ч.4п.«а» КК РФ – статтею185ч.5 КК України;

- за вчинення двох епізодів злочину, кваліфікованого ст.ст.30ч.3, 158ч.4п.п.«а,б» – статтями 15,185ч.3 КК України;

- за вчинення злочину, кваліфікованого ст.ст.30ч.3, 158ч.4п.«а» – статтями 15,185ч.ч.3і5 КК України;

- за вчинення злочину, кваліфікованого ст.ст.30ч.3, 161ч.3п.п.«а,б» – статтями 15,186ч.ч.3і5 КК України;

- за вчинення злочину, кваліфікованого ст.162ч.4п.п.«а,б» – статтею 187ч.4 КК України;

- за вчинення злочину, кваліфікованого ст.161ч.3п.п.«а,б» – статтею 186ч.ч.3і5 КК України;

- за вчинення злочину, кваліфікованого ст.162ч.4п.«б» КК РФ – статтею 187ч.3 КК України;

- за вчинення злочину, кваліфікованого ст.313ч.2 КК РФ – статтею 393ч.1 КК України.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст.ст.185ч.3 і 5; 15,185ч.ч.3 і 5; 15,186ч.ч.3 і 5; 186ч.ч.3 і 5; 187ч.ч.3 і 4 та 393ч.2 КК України, з застосуванням ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно – до покарання, у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , відповідно до обставин справи та вироку Коченевського районного суду Новосибірської області Російської Федерації від 15.08.2017р. із змінами, внесеними апеляційною ухвалою Новосибірського обласного суду від 11.04.2018р. та вироку цього ж суду від 24.11.2017р. з урахуванням постанови Дзержинського районного суду м.Новосибірська від 08.11.2018р., – рахувати з 15.08.2017р. з врахуванням часу тримання його під вартою з 28.12.2014р. до 17.04.2017р. та з 27.04.2017р. до 14.08.2017р., та з 24.11.2017 – до 05 квітня 2024 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 – у виді тримання під вартою – залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 відповідно до ч.6ст.610 КПК України в рахунок відшкодування шкоди, завданої злочином на користь потерпілих: Красноярського відділення №8646, НСКБ «Лівобережний», та ВАТ «КрайінвестБанк» –13290916 (тринадцять мільйонів двісті дев`яносто тисяч дев`ятсот шістнадцять) російських рублів та 60коп. в перерахунку на національну грошову одиницю України гривню, за офіційним курсом Національного банку України на дату відповідного погашення боргу.

Копію ухвали суду вручити прокурору та направити до Міністерства юстиції України для подальшого інформування держави винесення вироку та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні для організації та фактичного виконання судового рішення.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором – до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Кравцова