Рішення № 102223552, 24.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 р. № 400/12371/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні, з особливостями провадження у справах, передбачених ст.287 КАС України, адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Космонавтів, 61, м.Миколаїв,54056,

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєва Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в знятті арешту з майна боржника, накладеного постановою Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції; зобов`язання відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з майна боржника та вилучити записпро обтяження за №11103869 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що позивачка після смерті своєї матері не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вище зазначено майно, так як при перевірці нотаріусом наявності обтяжень чи арештів було за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було встановлено, що постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ Москаленко О.О. від 18.04.2011 накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2 . Позивач звернулась до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєва Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про винесення постанови про зняття арешту, однак їй було відмовлено у зняті, оскільки виконавче провадження закінчено. Позивач не має можливості оформити спадщину за законом та розпорядитись своїм майном, що наносить їй матеріальні збитки і чинить моральний та психологічний дискомфорт. Просить позовні вимоги задовольнити та скасувати арешт.

Ухвалою суду від 10.12.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених ст.287 КАС України, призначено судове засідання на 14.12.2021 року.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти вимог позивача. Відповідач вказав, що підстави для зняття державним виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини визначені Законом України «Про виконавче провадження», вважає, що він діяв у спосіб, в межах повноважень та в порядку передбаченому Законом, тому відсутні підстави для скасування арешту нерухомого майна.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи суд встановив таке.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є матір`ю позивачки.

27.07.2021 в Спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справ, спадкодавець ОСОБА_2 (арк.спр.8).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухомого майна, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на все нерухоме майно ОСОБА_2 накладений арешт. Підставами для обтяження вказано постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеними Державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ Шелегей Т.В. від 03.02.2016, постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ Москаленко О.О. від 18.04.2011 (а.с.9-10). На даний час відомості про арешт нерухомого майна перенесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

09.11.2021 позивач звернулася до відповідача щодо вирішення питання про зняття арешту майна та оголошення заборони на його відчуження.

12.11.2021відповідач на заяву позивача надав відповідь, та повідомив, що підстав для зняття арешту на даний час не має. (арк.спр.7-8).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В період з 1999 року по червень 2016 року був чинним Закон України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV.

Станом на теперішній час спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошенню, заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Проведення Опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону: повернення виконавчого документа стягувану - згідно із статтею 47 цього Закону: повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Суд зазначає, що існування арешту майна ОСОБА_2 при визнанні відповідачем факту завершення всіх виконавчих проваджень відносно позивача порушує мету застосування відповідної процедури. Так, наразі, механізм забезпечення виконання рішення існує, проте провадження в рамках якого його було застосовано завершено, що суперечить приписам Закону України « Про виконавче провадження» № 606-ХІVта Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» 1404-VІІІ чітко визначено перелік підстав для зняття самостійно державним виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Як вже зазначалось вище ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є матір`ю позивачки. 27.07.2021 в Спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справ, спадкодавець ОСОБА_2 .

Таким чином, на майно позивача у 2011 році накладений арешт у виконавчому провадженні, на даний момент особа, щодо якої провадились виконавчі дії померла, але відомості про наявність такого арешту містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна і не дають змоги позивачу оформити успадковане майно.

У зв`язку із відсутністю жодних документів виконавчого провадження та спливом значного терміну часу, права позивача підлягають судовому захисту у зв`язку із неможливістю їх захисту в інший спосіб іншими органами.

Відповідно до ст. 57 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606- IV та ст. 56 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-УІІІ, арешт майна коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

В даному випадку, на думку суду, неможливо завершити виконавче провадження, оскільки відсутня виконавча справа, та відсутні відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо того, що ОСОБА_2 належить будь яке нерухоме майно, оскільки обмеження було накладено на власність ОСОБА_3 (а.с. 9), а не боржника.

Таким чином, при внесенні до реєстру відомостей про обмеження права за частковим співпадінням за №11103869 державний реєстратор допустив помилку, яка стала наслідком помилки в діях державного виконавця.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витраті підлягають розподілу відповідно до ч.1 ст.139 КАС України. У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 271, 287 КАС України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056 34993225) задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо відмови в знятті арешту з майна боржника, накладеного постановою Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції та зобов`язати Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056 34993225) зняти арешт з майна боржника та вилучити запис про обтяження за №11103869 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Згідно з ч.6 ст.287 КАС України рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення повного тексту рішення.

Суддя О.М. Мельник