Рішення № 102222685, 24.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2021 р. справа № 300/7047/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також –позивач) 09.11.2021 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також – відповідач) про визнання протиправною відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії (14.05.2020) відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернулася до пенсійного органу з заявою про проведення нарахування та виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій як працівнику освіти. Однак Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 22.07.2021 №5609-5747С-02/8-0900/21 відмовило позивачу нарахувати та виплатити вказану грошову допомогу з тих підстав, що переліком закладів і установ освіти, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років не передбачено право на призначення пенсії за вислугу років вчителя текстилю позашкільного закладу, а тому відповідач не має підстав для нарахування грошової допомоги. Для зарахування до спецстажу періоду на посаді керівника художньої студії Ковельського будинку вчителя необхідне документальне підтвердження, що відноситься до позашкільного навчального закладу. На переконання позивача, дії відповідача щодо відмови у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій є протиправними, оскільки дотримані всі вимоги встановлені законодавством для здійснення такого призначення. У зв`язку з цим, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.12.2021. Так, у даному відзиві №0900-0803-8/47588 від 14.12.2021 відповідач щодо задоволення позову заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити з урахуванням тієї обставини, що для зарахування до спецстажу періоду роботи на посаді керівника художньої студії Ковельського будинку вчителя необхідно документальне підтвердження, що Ковельський будинок вчителя відноситься до позашкільного навчального закладу про що позивачу наголошувалось у відповідях на звернення. Період роботи на посаді вчителя по текстилю Галицької дитячої художньо-ремісничої школи не може бути зараховано до стажу за вислугу років, оскільки посада вчителя позашкільного навчального закладу не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Оскільки, стаж роботи за вислугу років становить 28 років 5 місяців 3 дні, то законних підстав для виплати 10 пенсій не має. Також зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду (а.с.41-46).

На виконання вимог ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 відповідач надіслав на адресу суду розрахунок стажу позивача (а.с.49-50).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши і оцінивши подані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Галицькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком.

Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1980 позивач, серед іншого, з 01.06.1989 по 10.06.1992 працювала керівником художньої студії Ковельського будинку вчителя; з 15.09.1997 по 22.08.2000 – вчитель по текстилю Галицької дитячої художньо-ремісничої школи (а.с.18,20).

Відповідач листом за №5609-5747/С-02/8-0900/21 від 22.07.2021 відмовив у призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, оскільки для зарахування до спецстажу періоду роботи на посаді керівника художньої студії Ковельського будинку вчителя необхідне документальне підтвердження, що останній відноситься до позашкільного навчального закладу. А період роботи вчителя по текстилю Галицької дитячої художньо-ремісничої школи не може бути зарахований до стажу за вислугу років, оскільки посада вчителя позашкільного навчального закладу не передбачена переліком закладів і установ, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (із внесеними змінами та доповненнями) (а.с.25-26).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до статті 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років”.

Згідно з пункту 5 вказаного Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (35 років для чоловіків) роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” будь-якого іншого виду пенсії.

Згідно матеріалів справи встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 43 роки 5 місяців, що також підтверджується розрахунком на призначення пенсії (а.с.50).

Щодо доводів представника відповідача про те, що в позашкільних навчальних закладах посади вчителя не передбачені, то суд вказує на таке.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про освіту” невід`ємними складниками системи освіти є, зокрема, позашкільна освіта, спеціалізована освіта.

Метою позашкільної освіти є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності. Здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім`єю, громадськими об`єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особами. Державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, іншими юридичними і фізичними особами, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників (частини 1, 3, 4 статті 14 ЗУ “Про освіту”).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про позашкільну освіту" структуру позашкільної освіти становлять: позашкільні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час, до числа яких належать: загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації; гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об`єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації; клуби та об`єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов`язана із функціонуванням позашкільної освіти.

Згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 №1397 робота на посаді викладача в музичній школі давала право на пенсію за вислугу років.

У відповідності до статті 12 Закону України “Про позашкільну освіту”, Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433, до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хереографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Частиною 4 статті 21 Закону України "Про позашкільну освіту" визначено право педагогічних працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Згідно з пунктом 3 розділу VІІІ “Прикінцеві положення” Закону України "Про позашкільну освіту" до приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, в позашкільних навчальних закладах право на пенсію за вислугу років мають право громадяни, які працювали на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідувачі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Втім, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000р. №963 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників до яких віднесено, зокрема, посади викладача позашкільного навчального закладу.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права ("Brumarescu v. Romania" № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку ("Judgment in the Case of Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova" № 45701/99).

З огляду на проаналізовані норми законодавства, суд дійшов висновку, що вчителі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право на отримання пенсії за вислугу років. Отже, стаж роботи вчителя по текстилю Галицької дитячої художньо-ремісничої школи має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, висвітленою в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №442/456/17 (876/5312/17) від 30.01.2019.

Як слідує з наявного в матеріалах справи розрахунку на призначення пенсії страховий стаж позивача є достатнім для отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

При цьому, суд звертає увагу на помилковість доводів представника відповідача щодо неможливості зарахування періоду роботи на посадах вчителя текстилю та керівника художньої студії позашкільних навчальних закладів до спеціального стажу.

Твердження відповідача, що обставини віднесення Ковельського будинку вчителя до позашкільного навчального закладу документально не підтверджені є безпідставними.

Відповідно до приписів ст.48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», «трудова книжка» є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеним нормам відповідає і п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637), згідно з яким, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається зі змісту норм п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за її відсутності або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання або архівними установами, що також визначено і Порядком №637.

Як зазначає позивач в своєму листі від 07.03.2021, в період з 01.06.1989 по 10.06.1992 працювала керівником художньої студії Будинку вчителя (позашкільного закладу). Однак, останній припинив свою діяльність ще у 2000 році, тому неможливо надати будь-які підтверджуючі документи, в тому числі Статут, про приналежність Ковельського будинку вчителя до позашкільного навчального закладу (а.с.29).

Періоди трудового стажу зазначеного у наданій позивачем до суду трудовій книжці відповідачем не заперечується.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів того, що Ковельський будинок вчителя, в якому працювала позивач не віднесений до закладів позашкільної освіти, хоча в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України він зобов`язаний доводити правомірність своїх дій.

Виходячи з приписів наведених норм, посада керівника художньої студії Ковельського будинку вчителя відносяться до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, передбачених Переліком №909 та Переліком №963.

Відтак, відмова відповідача у призначенні такої грошової допомоги та її виплати позивачу є протиправною.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, згідно з квитанцією за №ПН2294397 від 09.11.2021, підтвердила сплату судового збору на суму 908,00 гривень, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 908,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день призначення пенсії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Главач І.А.