Рішення № 102216837, 17.12.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2021 р. Справа № 911/1597/20

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря"

про стягнення 39 357,35 грн

представники сторін не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.06.2021 до канцелярії Господарського суду Київської області Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" (далі - ТОВ «Агробізнес-Інвест»/позивач) надіслало позовну заяву до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (далі - СТОВ «Зоря»/відповідач) про стягнення 39 357,35 грн, з яких: 19 007,89 грн пені, 17 401,88 грн штрафу, 850,75 грн інфляційних втрат та 2 057,00 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами порушення відповідачем взятого на себе за договором поставки № 10/05-101 зобов`язання своєчасного проведення розрахунків за отриманий товар.

Господарський суд Київської області ухвалою від 02.06.2020 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в справі № 911/157/20, призначив підготовче засідання на 03.07.2020.

02.07.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області СТОВ "Зоря" надіслало відзив на позовну заяву, відповідно до якого просило, зокрема відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу, а також задовольнити клопотання про витребування оригіналів доказів, відповідно до змісту якого просило витребувати в позивача оригінал договору № 10/05-101 від 10.05.2016 з усіма специфікаціями та іншими документами, які укладались сторонами в період його дії.

У підготовчому засіданні 03.07.2020 представником відповідача було уточнено вказане клопотання про витребування оригіналів доказів, відповідно до якого він просив витребувати оригінал договору № 10/05-101 від 10.05.2016.

Господарський суд Київської області ухвалою від 03.07.2020 у справі № 911/1597/20, занесеною до протоколу судового засідання від 03.07.2020, оголосив перерву до 10.07.2020, задовольнив клопотання відповідача про витребування оригіналу договору № 10/05-101 від 10.05.2016 та витребував у ТОВ «Агробізнес-Інвест» оригінал означеного договору.

10.07.2020 на електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Господарський суд Київської області ухвалою від 10.07.2020 в цій справі відклав підготовче засідання на 24.07.2020.

16.07.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

Господарський суд Київської області ухвалою від 24.07.2020 у справі № 911/1597/20, занесеною до протоколу судового засідання від 24.07.2020, оголосив перерву до 31.07.2020.

31.07.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про призначення в справі № 911/1597/20 судової технічної експертизи документів.

Господарський суд Київської області ухвалою від 31.07.2020 задовольнив клопотання СТОВ «Зоря» про призначення судової експертизи, призначив у справі № 911/1597/20 судову технічну експертизу документів, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, поставив на вирішення експертизи питання, витрати за проведення судової експертизи поклав на СТОВ «Зоря» та зупинив провадження в означеній справі.

04.08.2020 Господарський суд Київської області разом з супровідним листом надіслав матеріали справи № 911/1597/20 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

28.09.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про направлення клопотання експертів та рахунку, відповідно до якого також просив погодити строк проведення експертизи в строк понад 90 календарних днів, разом з клопотання експертів про надання дозволу на вирізання фрагментів паперу у досліджуваному документі на кожному аркуші без пошкодження тексту та реквізитів документу; досліджуваних документів та порівняльні зразки документів у відокремленому від матеріалів справи вигляді.

Господарський суд Київської області ухвалою від 29.09.2020 поновив провадження в справі № 911/1597/20, зокрема, надав дозвіл експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на вирізання фрагментів паперу в досліджуваному документі на кожному аркуші, без пошкодження тексту та реквізитів документа, направив відповідачу оригінал рахунку на оплату судової технічної експертизи документів № 2158 від 16.09.2020 та зупинив провадження в цій справі.

29.09.2020 Господарський суд Київської області разом з супровідним листом надіслав матеріали справи № 911/1597/20 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

19.10.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали означеної справи та висновок експертів за результатами проведення судової технічної експертизи документів.

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.11.2021 поновив провадження в справі № 911/1597/20, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, призначив підготовче засідання на 26.11.2021.

26.11.2021 на електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено.

До того ж 26.11.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення.

У підготовчому засіданні 26.11.2021 представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволено судом.

Господарський суд Київської області ухвалою від 26.11.2021 в означеній справі, зокрема, відклав підготовче засідання на 03.12.2021.

03.12.2021 на електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, відповідно до якої останній просив розглядати справу без участі представника ТОВ "Агробізнес-Інвест" та зазначив, що мирову угоду укладати не бажає, позов підтримує в повному обсязі та не заперечує щодо переходу до розгляду справи по суті.

Поряд з тим, 03.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких останній просив, зокрема відмовити в задоволенні позову повністю.

Господарський суд Київської області ухвалою від 03.12.2021 закрив підготовче провадження в справі № 911/1597/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.12.2021.

17.12.2021 на електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, оскільки останній перебуває у відрядженні та поряд з тим відсутня можливість направити іншого представника для участі в судовому засіданні.

17.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про стягнення витрат на проведення судової експертизи.

У судове засідання 17.12.2021 представники сторін не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, після виходу з нарадчої кімнати суд

УСТАНОВИВ:

За доводами позивача, 10.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробізнес-Інвест» як продавцем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря" як покупцем, було укладено договір поставки № 10/05-101 (далі - договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого сторони погодили, що продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю (поставити) товар (добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення, засоби захисту рослин), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 1.2., 1.4., 2.1., 2.2., 2.5., 5.1., 5.2., 5.3.,7.1. означеного договору найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі покупцю) визначені у специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Ціна за одиницю виміру товару та його загальна ціна, яку має сплатити покупець, визначається специфікаціями (додатками) до цього договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті самого договору (розділ 2). Продавець має право достроково виконати свої зобов`язання щодо поставки товару.

Факт поставки та передачі товару від продавця до покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передавання) повноважними представниками сторін. З моменту підписання сторонами накладних до покупця переходить право власності на товар та ризики його випадкового знищення або пошкодження.

Ціна товару (в т.ч. ціна за одиницю товару) вказується сторонами в специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна товару включає вартість неповоротної тари, упаковки та витрати на доставку товару до місця його передачі покупцю (базис поставки). Сплати ціни товару здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити в специфікації грошовий еквівалент ціни товару в іноземній - у доларах США.

Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок продавця. Банківські реквізити сторін для здійснення взаєморозрахунків вказані в договорі.

Термін оплати: оплата товару проводиться в терміни, які вказані в специфікаціях до даного договору.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 2% на місяць від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Сторони домовились, що згідно п. 6 ст. 232 ГКУ позовна давність до вимог про сплату (стягнення) штрафних санкцій (пені), нарахованих відповідно до умов цього договору, становить три роки. Нарахування та плата штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим договором, не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Копія вказаного вище договору наявна в матеріалах справи.

Як зауважив в обґрунтування заявлених вимог позивач, ним 02.08.2019 поставлено відповідачу мінеральне добриво на загальну суму 1 743,84 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної № 521 від 02.08.2019.

Надалі, 09.08.2019 позивач поставив відповідачу мінеральне добриво та засоби захисту рослин на загальну суму 93 019,56 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладної №№ 522, 525 від 09.08.2019.

До того ж, в підтвердження обставин проведення відповідної господарської операції між сторонами, позивачем до позовної заяви додано копію підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків.

Втім, як зауважив позивач, відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов`язання за договором та вартість отриманого товару оплатив несвоєчасно, на підтвердження чого надав копію платіжного доручення № 1616 від 06.05.2020.

З огляду викладеного позивач просить стягнути з СТОВ "Зоря" 19 007,89 грн пені, 17 401,88 грн штрафу, 850,75 грн інфляційних втрат та 2 057,00 грн 3% річних.

Заперечуючи проти вказаних вимог, відповідач зауважив, що:

- специфікації з визначенням істотних умов до вказаного договору поставки сторонами не укладались, а тому є підстави вважати, строк дії договору скінчився 10.05.2017, отже, зазначені поставки було здійснено поза межами договору на який посилається позивач;

- підписуючи акт звіряння розрахунків за період з січня 2016 по березень 2020 року без посилання на будь-який договір, сторони здійснили звірку контрагентів за певний період, тоді як період звіряння було визначено в акті більш ніж чотири місяці до укладення договору.

На підтвердження викладеного відповідачем надано копії платіжного доручення № 207 від 08.12.2017, видаткових накладних № 423 від 31.05.2017 та № 715 від 29.09.2017.

На спростування доводів відповідача, позивачем зазначено, що факт поставки товару фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передавання) відповідно до п. 1.4. договору поставки, тоді як з наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних вбачається, що вони підписані та скріплені печатками сторін.

До того ж, позивачем зазначено, що в матеріалах справи наявна копія платіжного доручення № 1616 від 06.05.2020 з призначенням платежі «ЗЗР згідно нак№521 від 02.08.19р. №522,525 від 09.08.19», що також підтверджує несвоєчасне виконання відповідачем умов договору поставки та оскільки відповідачем не сплачено пеню та штраф договір зберігає свою чинність.

В розрізі викладеного відповідач зазначив, що вказаний договір поставки не є належним доказом, оскільки він не є єдиним та цілісним документом, СТОВ «Зоря» умови такого договору не погоджувало, тому він не підтверджує право позивача стягувати з відповідача заявлені штрафні санкції.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.

Приписами статтей 73, 74, 76, 86 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В розрізі зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати що:

- надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання про їх прийнятність, суд виходить з критеріїв їх належності, допустимості, достовірності та достатності, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені належними доказами;

- обов`язок доказування треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, як наслідок повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів;

- належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання;

- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Господарський суд Київської області ухвалою від 31.07.2020 у справі № 911/1597/20, зокрема, поставив на вирішення судової експертизи такі питання:

«- чи виготовлені фрагмент договору поставки № 10/05-101 від 10.05.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря", який міститься на першій та другій сторінці першого аркушу договору поставки № 10/05-101 від 10.05.2016 (а.с. 89) та фрагмент договору поставки № 10/05-101 від 10.05.2016, який міститься на третій та четвертій сторінці другого аркушу договору поставки № 10/05-101 від 10.05.2016 (а.с. 90) у різний час?

- який з фрагментів договору поставки № 10/05-101 від 10.05.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря", а саме: перша та друга сторінка першого аркушу договору поставки № 10/05-101 від 10.05.2016 (а.с. 89) або третя та четверта сторінка другого аркушу договору поставки № 10/05-101 від 10.05.2016 (а.с. 90), виготовлено раніше?

- яка різниця в часі між виготовленими фрагментами договору поставки № 10/05-101 від 10.05.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря", а саме: перша та друга сторінка першого аркушу договору поставки № 10/05-101 від 10.05.2016 (а.с. 89) або третя та четверта сторінка другого аркушу договору поставки № 10/05-101 від 10.05.2016 (а.с. 90)?

- чи мають спільну родову (групову) належність перший та другий аркуші договору поставки № 10/05-101 від 10.05.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря" (а.с. 89-90)?».

Відповідно до наданого на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 31.07.2020 у справі № 911/1597/20 висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 20449/20-33/20450/20-34 від 24.09.2021, судовим експертом вказано наступне:

- друкований текст наданого договору поставки № 10/05-101, датованого 10.05.2016, укладеного між ТОВ «Агробізнес-Інвест» та СТОВ «Зоря» на двох його аркушах виконаний неодночасно, оскільки текст 1-го аркуша (1-2 сторінки) - а.с. 89 та друкований текст 2-го аркуша (3-4 сторінки) - а.с. 90 цього документа виконані на різних за типом знакосинтезуючих пристроях (текст з обох сторін 1-го аркуша виконаний за допомогою знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку на відміну від тексту з обох сторін 2го аркуша документа, який виконаний за допомогою знакосинтезуючого пристрою зі струминною технологією друку);

- відповісти на питання який з фрагментів договору поставки № 10/05-101, датованого 10.05.2016, укладеного між ТОВ «Агробізнес-Інвест» та СТОВ «Зоря» виконаний раніше, а саме текст 1-го його аркушу (1-2 сторінки), - а.с. 89 та друкований текст 2-го аркуша (3-4 сторінки) - а.с. 90 та яка різниця у часі між їх виконанням не виявляється можливим з причин того, що неможливо порівняти час виготовлення друкованого тексту на двох аркушах, оскільки неможливо встановити час виконання друкованого тексту 1-го аркушу (1-2 сторінки);

- перший та другий аркуші договору поставки № 10/05-101, датованого 10.05.2016, укладеного між ТОВ «Агробізнес-Інвест» та СТОВ «Зоря» (а.с. 89-90) відрізняються за вивченими властивостями, тобто мають різну родову (групову) належність.

За таких обставин, враховуючи вищевказані, надані судовими експертами, висновки, суд дійшов висновку, що в договір поставки № 10/05-101 від 10.05.2016 вносились зміни шляхом заміни аркушів такого договору, що своєю чергою суперечить положенням ч. 3 ст. 203 ЦК України, оскільки було відсутнє волевиявлення СТОВ «Зоря» на укладення вказаного договору і, відповідно, прийняття та оплату поставленого товару.

Водночас позивачем не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів на спростування вказаних вище обставин.

Поряд з тим відповідно до статей 173, 181, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів, вчинення сторонами дій, пов`язаних із передачею однією особою іншій у власність товару, підтвердженням чого є документи, які оформлюють рух товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні та довіреність), свідчить про виникнення між сторонами цивільно-правових відносин купівлі-продажу, незалежно від підстави виникнення у продавця (постачальника) обов`язку по передачі товару: будь-то - виконання умов двосторонньо підписаного договору, чи низка разових поставок, оформлених видатковими накладними та довіреностями на прийняття товару.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів 02.08.2019 та 09.08.2019 відбулась поставка мінеральних добрив та засобів захисту рослин на загальну суму 94 765,40 грн. Відповідні обставини сторонами не заперечуються.

З огляду наведеного, підписання 02.08.2019 та 09.08.2019 ТОВ «Агробізнес-Інвест» та СТОВ «Зоря» вказаних видаткових накладних, що є первинними обліковими документами та фіксують найменування, кількість, ціну товару, тобто містять всі істотні умови договору, свідчить про виникнення договірних відносини та відповідно майново-господарських зобов`язань між сторонами саме на підставі відповідних видаткових накладних.

До того ж, до дій, що свідчать про визнання особою свого боргу, належить, зокрема підписання уповноваженою на це особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірки взаєморозрахунків підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Отже, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що підписання уповноваженими представниками сторін акта звірки взаєморозрахунків у якому зазначено розмір заборгованості, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчило про визнання відповідачем боргу в розмірі 94 763,40 грн станом на 31.03.2020.

Відповідно до приписів ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, підписання відповідачем видаткових накладних № 521 від 02.08.2019, №№ 522, 525 від 09.08.2019 без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості переданого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує для СТОВ «Зоря» обов`язок оплатити його вартість у повному обсязі, у порядку ст. 692 ЦК України, з моменту прийняття такого товару, тобто не пізніше 03.08.2019 та 10.08.2019 відповідно.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Як слідує з наданої позивачем копії платіжного доручення № 161 відповідач оплатив поставлений товар 06.06.2020.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати вартості поставленого товару позивач, просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 19 007,89 грн пені, нарахованої:

- з 03.08.2019 по 05.05.2020 на 1 743,84 грн заборгованості за видатковою накладною № № 521 від 02.08.2019;

- з 10.08.2019 по 05.05.2020 на 93 019,56 грн заборгованості сукупно за видатковими накладними №№ 522, 525 від 09.08.2019,

та 17 401,88 штрафу нарахованого сукупно на 97 763,40 грн заборгованості за вказаними видатковими накладними.

Приписами ст. ст. 549, 551, 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, неустойка (пенею, штраф) може стягуватись виключно у випадку, коли основне зобов`язання прямо забезпечено відповідною неустойкою у чинному договорі (встановлено за згодою сторін) чи законом, а також якщо договором чи законом встановлено розмір відповідної штрафної санкції.

Враховуючи норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідальність за порушення відповідачем обов`язку по сплаті вартості отриманого у позадоговірному порядку товару у вигляді пені, штрафу та їх розмір не передбачена нормами чинного законодавства.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача сум пені та штрафу, нарахованих на заборгованість за товар, поставлений поза межами договору, на який посилається позивач, є необґрунтованими.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 2057,00 грн 3% річних, нарахованих:

з 03.08.2019 по 05.05.2020 на 1 743,84 грн заборгованості за видатковою накладною № 521 від 02.08.2019;

з 10.08.2019 по 17.04.2020 на 93 019,56 грн заборгованості сукупно за видатковими накладними №№ 522, 525 від 09.08.2019,

- 850,75 грн інфляційних втрат, нарахованих:

з серпня 2019 року по квітень 2020 року на 1 743,00 грн заборгованості за видатковою накладною № 521 від 02.08.2019;

з серпня 2019 року по квітень 2020 року на 93 019,00 грн заборгованості сукупно за видатковими накладними №№ 522, 525 від 09.08.2019.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи законодавчі приписи та встановлений судом момент виникнення у відповідача обов`язку по оплаті вартості поставленого товару, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено до періоду розрахунку сум 3% річних та інфляції дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов`язання.

З огляду наведеного, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом в межах вказаних позивачем періодів, становить 2386,71 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 850,75 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду наведеного, оскільки арифметично вірний розмір заявлених до стягнення 3% річних, обрахований судом в межах вказаних позивачем періодів з урахуванням законодавчих приписів, складає 1 948,50 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 057,00 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 948,50 грн.

Що ж до заявлених позивачем до відшкодування у даній справі 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити таке.

Відповідно до ст. ст. 126, 129 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Так, разом з позовною заявою ТОВ "Агробізнес-Інвест" надано: копії договору про надання правової допомоги № 3 від 01.04.2020, укладеного між ТОВ «Агробізнес-Інвест» та АБ «Вікторії Олійник «Юридична компанія «А2», а також додаткової угоди № 1 від 01.04.2020 та платіжне доручення № 1308 від 28.05.2020 на суму 5 000,00 грн.

Пунктами 4.1. - 4.6. договору про надання правової допомоги № 3 від 01.04.2020 передбачено, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

При визначенні розміру гонорару враховується:

- обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення;

- ступінь складності правових питань, що стосуються доручення;

- вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання;

- необхідність виїзду у відрядження;

- важливість доручення з точки зору інтересів клієнта;

- особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;

- характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом;

- професійний досвід , науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.

За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансово сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні, або з розрахунку погодинної оплати, відповідно до домовленості сторін, про що сторони складають додаткову угоду до даного договору. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Розмір додаткового гонорару (премії) також оговорюється додатковою угодою до договору. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишенням справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі.

Якщо при виконанні угоди виникне необхідність виїхати у відрядження або виконати угоду в неробочий час, а також, якщо клієнт наполягає на терміновості виконання доручення - вартість роботи адвоката розраховується, виходячи з гонорару, помноженого на коефіцієнт 2. (під неробочим часом у цьому випадку розуміється час у святкові і вихідні дні, та у робочі дні з 17 до 9 години).

Вартість часу проїзду адвоката до клієнта або по його дорученнях розраховується, виходячи з погодинної ставки роботи адвоката, у розмірі 40% прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленої законодавством на день надання правової допомоги, якщо інше не передбачене додатковою угодою.

Визначений договором гонорар може бути в наступному змінений адвокатом у зв`язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути визначено відповідно до даної угоди.

Крім оплати гонорару, клієнт відшкодовує адвокату всі витрати, понесені ним у зв`язку з виконанням даної угоди (надалі - витрати). Такі витрати включають:

- видатки на міжнародний та/або міжміський зв`язок;

- витрати на факсимільний зв`язок, поштові витрати;

- фотокопіювання, транспортні та відрядні витрати;

- переклад на іноземні мови та з іноземних мов;

- витрати на оплату праці експертів, консультантів із спеціальних питань;

- інші витрати, пов`язані з наданням послуг.

Згідно додаткової угоди № 1 від 01.04.2020 до договору про надання правової допомоги погоджено такий розмір гонорару:

- вивчення спірних правовідносин, узгодження правової позиції, розрахунок позовних вимог, підготовка та подання до Господарського суду Київської області позовної заяви про стягнення заборгованості (10 годин роботи адвоката) - 5 000,00 грн оплата при укладенні договору та 5000,00 грн протягом двох днів після відкриття провадження у справі;

- участь адвоката в одному судовому засіданні - 3000,00 грн, оплата напередодні або в день судового засідання;

- вартість часу проїзду адвоката до клієнта або по його дорученнях розраховується, виходячи з погодинної ставки адвоката - за 1 годину - 100 грн, оплата не пізніше наступного дня;

- додатковий гонорар, премія за прийняття позитивного рішення на користь клієнта - 10% від стягнутої суми, оплата не пізніше трьох днів з дати, ухвалення рішення.

Однак належних та допустимих доказів на підтвердження обсягу наданих АБ «Вікторії Олійник «Юридична компанія «А2» позивачу послуг та їх вартості під час розгляду даної справи, позивачем суду не надано, що унеможливлює встановлення судом обставин надання правової допомоги позивачу у заявленому до стягнення розмірі.

Водночас попередній розрахунок суми витрат не є первинним документом на підтвердження відповідної суми судових витрат у розумінні процесуальних приписів, тоді як надане платіжне доручення № 1308 від 28.05.2020 містить лише загальні відомості про надання правової допомоги за договором та отримання адвокатським бюро суми коштів у загальному розмірі 5 000,00 грн, що не дає можливості встановити ані обставин надання позивачу саме у даній справі правничої допомоги із детальним визначенням та підтвердженням витраченого часу, ані те, з розглядом якої справи пов`язана така оплата.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу розподілу не підлягають, як такі, що не відповідають приписам ст. ст. 126, 129 ГПК України.

Щодо заяви відповідача про стягнення витрат на проведення судової експертизи, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123, ч. 4 ст. 127 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з матеріалі в справи, Господарський суд Київської області ухвалою від 31.07.2020 в справі № 911/1597/20, зокрема, задовольнив клопотання СТОВ «Зоря» про призначення судової експертизи та поклав на СТОВ «Зоря» витрати за проведення судової експертизи.

Своєю чергою Київський науково-дослідний інститут судових експертиз виставив рахунок № 2158 від 16.09.2020 на оплату проведення судової технічної експертизи документів в цій справі в розмірі 9 152,64 грн.

СТОВ «Зоря» здійснило оплату за проведення судової технічної експертизи в розмірі 9 152,64 грн, на підтвердження чого надало копію платіжного доручення № 296 від 08.10.2020 з призначенням платежу «оплата за експертизу №20449/20-33/20450/20-34 згідно рах. від 16.09.20 року №2158».

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з СТОВ «Зоря» на користь ТОВ «Агробізнес-Інвест» 149,50 грн судового збору, та стягнення з ТОВ «Агробізнес-Інвест» на користь СТОВ «Зоря» 8 501,67 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 237, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (08054, Київська обл., Макарівський р-н, с. Соснівка, вул. Леніна, буд. 30, ідентифікаційний код 05391465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" (08054, Київська обл., Макарівський р-н, с. Соснівка, вул. Соборна, буд. 30, ідентифікаційний код 35423563):

- 1 948 (тисячу дев`ятсот сорок вісім) грн 50 коп. 3% річних,

- 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 75 коп. інфляційних втрат,

- 149 (сто сорок дев`ять) грн 50 коп. судового збору,

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес-Інвест" (08054, Київська обл., Макарівський р-н, с. Соснівка, вул. Соборна, буд. 30, ідентифікаційний код 35423563) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (08054, Київська обл., Макарівський р-н, с. Соснівка, вул. Леніна, буд. 30, ідентифікаційний код 05391465) 8 501 (вісім тисяч п`ятсот одну) грн 67 коп. витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.12.2021.

Суддя П.В.Горбасенко