Рішення № 102212759, 16.12.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6686/21>

№ провадження 2/646/2639/2021>

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання - Сердюк В.К.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»,

третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв Олександр Сергійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв Олександр Сергійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

18 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати виконавчий напис № 5593, вчинений 04 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у ТОВ ТМ Колос, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості за Кредитним договором № 001-20720-170113 від 17 січня 2013 року за період з 28 квітня 2018 року по 17 квітня 2021 року у розмірі 59 625 гривень 79 копійок, що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 24 404,62 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 35 221,17 грн.

Також позивач просить вирішити питання розподілу судових витрат.

Аргументи учасників справи.

17 січня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №001-20720-170113, за яким ПАТ «Дельта Банк» надає ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 25000,00 грн на строк 36 місяців, кінцевим терміном повернення та сплати всіх плат було 16 січня 2016 року. Зі змісту виконавчого напису від 04.06.2021 реєстровий №5593, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського районного нотаріального округу Бригідою В.О. , 27.04.2018 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №409/К, за яким право вимоги виникло у нового кредитора.

Позивач не отримував письмової вимоги про усунення порушень за грошовим зобов`язанням, а також не отримував повного розрахунку боргу за яким кредитор буде звертатись із стягненням.

На думку позивача порушено строк звернення до нотаріуса за виконавчим приписом, у зв`язку з тим, що з моменту права вимоги минуло більше трьох років.

В оскаржуваному виконавчому написі нотаріусом було зазначено неправильно період стягнення заборгованості а саме - у період з 28.04.2018р. по 17.04.2021р., Tоді як за умовами кредитного договору № 001-20720-170113 від 17.01.2013p. (п. 1.2) кредит надавався на 36 місяців i кінцевим терміном повернення є 16.01.2010. та заборгованість за кредитом може стягуватись лише в період дії Кредитного договору № 001-20720-170113 від 17.01.2013p., тобто з 17.01.2013p. по 16.01.2016p. i за умови належного документального підтвердження наявності такої заборгованості.

В оскаржуваному нотаріальному написі відсутнє посилання на роздруківку по особовому рахунку позивача зі сплати по кредитному договору, що також свідчить про те, що не було підтверджено безспірність заборгованості перед кредитором належним чином.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості чим порушив ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».

Відповідачі відзиву на позов або будь-яких інших клопотань до суду не надали.

Рух справи.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та третіх осіб.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2021 року за заявою ОСОБА_1 забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 5593, вчиненого 04 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості за Кредитним договором № 001-20720-170113 від 17 січня 2013 року за період з 28 квітня 2018 року по 17 квітня 2021 року у розмірі 59 625,79 грн.

У судове засідання позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності, якою він позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи або розгляд справи за їх відсутності не надали, правом надання відзиву на позовну заяву не скористались.

У судове засідання третя особа, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Відповідно до ухвали суду від 16 грудня 2021 року, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Дослідивши надані докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про задоволення вимог позову у повному обсязі, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим Олександром Сергійовичем за зверненням із заявою ТОВ «Росвен Інвест Україна» 23 серпня 2021 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого напису, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського районного нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем від 04.06.2021р. за реєстровим № 5593, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період 28.04.2018р. по 17.04.2021р. у розмірі 59 625, 79 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять п`ять гривень сімдесят дев`ять копійок), позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Так, 17 січня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 001-20720-170113, за яким ПАТ «Дельта Банк» надає грошові кошти у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень ОСОБА_1 строком на 36 місяців, тобто кінцевим терміном повернення та сплати всіх плат було 16 січня 2016 року. Згідно змісту виконавчого напису від 04.06.2021р. реєстровий № 5593, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського районного нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, 27.04.2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено Договір про відступлення право вимоги за кредитними договорами № 409/К, за яким право вимоги виникло у нового кредитора, тобто у ТОВ «Росвен Інвест Україна».

В пункті 5.1. Кредитного договору зазначено наступне: «Позичальник відповідає перед Кредитором по зобов`язаннях, що виникають згідно умов цього Договору всім майном та коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку чинного законодавства України та цього Договору.», а тому Кредитний договір мав бути нотаріально посвідчений відповідно до вимог ст. 209 ЦК України.

Як зазначено у оскаржуваному виконавчому написі, цей напис вчинено відповідно пункту 2, а не пункту 1 Переліку документів, що є порушенням статті 87 Закону України «Про нотаріат» та глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Згідно листа Міністерства юстиції України від 25.06.2020 р. за № 5235/19.5.6/32-20, адресоване начальниками міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції «виконавчі написи можуть вчинятися на нотаріально посвідчених договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, не вбачається за можливе».

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, на підставі якого вчинявся оскаржуваний виконавчий напис, для одержання виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно подаються: 1) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); 2) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків Відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. В виконавчому написі неправильно визначено суму заборгованості, а саме 59 625, 79 грн, що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 24 404, 62 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить - 33 221, 17 грн. Тоді як у таблиці орієнтованих щомісячних платежів та подорожчання зазначено наступне: сума плати за користування кредитом - 4023,49 гри; сума плати за обслуговування кредитної заборгованості - 31 410,00 грн.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушено ст. 88 ЗУ «Про нотаріат». Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом, за обслуговування кредитної заборгованості та нараховані проценти у виконавчому напису зроблено Відповідачем одноособово без урахування думки та позиції Позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-ХІІ) , нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону № 3425-ХІІ). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону № 3425-ХІІ). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону № 3425-ХІІ та Глава 16 розділу ІІ Порядку № 296/5.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно зі ст. 87 Закону № 3425-ХІІ, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п.п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі № 3425-ХІІ та Порядку № 296/5.

З тексту виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172.

Пункт 2 вказаного Переліку було доповнено Постановою КМУ від 26 листопада 2014 року за № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Таким чином, вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису відбулося за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком і мали слугувати підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

З системного аналізу наведених вище правових норм слід дійти висновку про те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону № 3425-ХІІ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений п. п. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

За правовим висновком, що викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, а також у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 640/3673/17, від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 та від 25 березня 2019 року у справі № 629/3881/16-ц, - «…Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону № 3425-ХІІ у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису…».

Суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Приймаючи дане рішення, суд виходить з диспозитивності та рівності сторін процесу, що сторони користуються рівними правами на власний розсуд. Кожна сторона зобов`язана довести перед судом ті обставини на які вона покликається.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, частиною першою статті 13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Постановою Пленуму ВСУ від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені» у пункті 13 роз`яснено, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням тієї обставини, що відповідачами не спростовано позовних вимог позивача та не надано належних та допустимих доказів існування безспірної заборгованості позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Означених вище висновків суду матеріали справи не спростовують.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Щодо судових витрат

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає можливим відшкодувати позивачу понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн, стягнувши їх з відповідачів у рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 4, 5, 11, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 5593, вчинений 04 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у ТОВ ТМ Колос, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості за Кредитним договором № 001-20720-170113 від 17 січня 2013 року за період з 28 квітня 2018 року по 17 квітня 2021 року у розмірі 59 625 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень 79 копійок, що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 24 404,62 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 35 221,17 грн.

Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37616221, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір у рівних частках по 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: 02068, м. Київ, пр-т Петра Григоренка, буд. 15.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», місцезнаходження: 03126, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37616221.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв Олександр Сергійович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст ухвали складено у паперовій формі і підписано без проголошення 21 грудня 2021 року, проте електронний примірник судового рішення виготовлений у АСДС, підписаний КЕП судді та направлений до ЄДРСР 24 грудня 2021 року на підставі акту Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2021 року про мінування будівлі суду та здійснення евакуаційних заходів.

Суддя - Ю.Ю. Власова