Рішення № 10220823, 30.06.2010, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 2-3590/10

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

з а о ч н е

30 червня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

при секретарі - Півень Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Полтаві в приміщенні суду справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві посилався на те, що між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_2 29 листопада 2006 року було укладено кредитний договір № 014/0023/74/74567. Відповідно до договору позивач надавав відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 10000 доларів США строком до 30 березня 2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % річних, а відповідач ОСОБА_2 взяла на себе зобовязання щодо повернення кредиту.

Відповідач ОСОБА_2 свої зобовязання не виконала. Тому позивач просив суд стягнути неї на користь позивача суму заборгованості у розмірі 70392,84 грн., що є еквівалентом 8880,92 доларам США, та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, будучи у порядку встановленому законом повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав. Тому суд, враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав для можливого відкладення розгляду справи, керуючись ч.4 ст.169 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача з постановленням заочного рішення по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір,а 19 березня 2009 року додаткову угоду №1 до вказаного кредитного договору, за умовами яких позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 10000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік.

Відповідач ОСОБА_2 зобовязувалася забезпечити повернення кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом.

Позивачем зобовязання перед відповідачем ОСОБА_2 по кредитному договору виконано, але відповідач взяті на себе зобовязання не виконала. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 15 квітня 2010 року складає: прострочена заборгованість за кредитом 842,7 доларів США, що за курсом НБУ складає 6679,49 грн., прострочена заборгованість за процентами 514,15 доларів США, що за курсом НБУ складає 4075,31 грн, заборгованість по нарахованим відсоткам 132,76 доларів США, що за курсом НБУ складє 1052,30 грн., пеня за порушення строків повернення кредитних коштів 130,62 долари США, за курсом НБУ 1035,33 грн., пеня за прострочена сплати відсотків 67,2 доларів США, що за курсом НБУ 532,65 грн., заборгованість, що підлягає достроковому стягненню у звязку з порушенням зобовязання позичальником, 7193,49 долари США, що за курсом НБУ становить 57017,76 грн. Загальна вимога банку до позичальника становить 70392,84 грн. (8880,92 доларів США).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивильного законодавства.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором в розмірі 70392,84 грн., що є еквівалентом 8880,92 доларам США, а також 703,93 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи, всього стягнути 71216,77 грн.

Керуючись ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Полтави, проживаючої: АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ( 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, кор. рах. 32004100701, в ОПЕРУ НБУ, МФО 300001, код ЄДРПОУ 14305909) в особі Полтавської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (36014, м. Полтава, вул. Монастирська, 5-А, п. рах. 290955819 в ПОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 331605, код ЄДРПОУ 22550043 ) заборгованість за кредитним договором в розмірі 70392,84 грн., що є за курсом НБУ становить 8880,92 доларів США, а також 703,93 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи, всього стягнути 71216,77 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня його проголошення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Відповідач має право звернутись з заявою про перегляд заочного рішення в 10-денний термін після одержання його копії.

Головуючий О.А.Самсонова