Ухвала суду № 102201674, 24.12.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 463/7046/19

Провадження № 1-кп/456/156/2021

УХВАЛА

про відмову в скасуванні арешту майна

24 грудня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

суддів Бораковського В.М., Саса С.С.

при секретарі Березіній Л.В.

з участю прокурора Лехуш А.А.

захисників Маківського В.О., Дармонук Р.М., Гричинського А.В.,

Безбородько Т.М.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представника потерпілого Капко Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий при розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140000000524 від 25.09.2018 відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 – ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України, повторне клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – авдоката Дармонук Р.М. про скасування арешту майна, –

в с т а н о в и в :

10.12.2021 захисником обвинуваченого Васьковича В.І. – авдокатом Дармонук Р.М. повторно подано суду клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.02.2019 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140000000524 від 25.09.2018. Просить суд скасувати арешт майна, накладений на грошові кошти в сумі 693 300, 00 грн., вилучених у ОСОБА_1 31.01.2019 у м. Києві під час затримання. Зокрема, як на підставу для подачі клопотання покликається на те, що 19.11.2021 розглянуто клопотання сторони захисту про скасування арешту, накладеного на грошові кошти. Вважає, що під час розгляду клопотання не відбулося дослідження такого по суті, головуючий суддя не забезпечила принципу змагальності сторін при дослідженні такого. В ухвалі суду не наведено спростування доводів, викладених у клопотанні, та відсутні будь-які мотиви для прийняття рішення. Просить суд врахувати, що клопотання про накладення арешту на грошові кошти та ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.02.2019 про арешт грошових коштів не відповідають вимогам КПК України та є недопустимими доказами.

В судовому засіданні захисник Дармонук Р.М. підтримав подане ним клопотання.

Інші захисники, обвинувачені просять клопотання задоволити.

Представник потерпілого просить в задоволенні клопотання відмовити.

Прокурор клопотання заперечив, вказавши на його необгрунтованість та невмотивованість, звернув увагу, що фактично вказане клопотання вже вирішувалося 19.11.2021.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників кримінального провадження та оглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що повторне клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – авдоката Дармонук Р.М. про скасування арешту майна не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так, порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, згідно положень якого підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч.2 ст.100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом МіністрівУкраїни.

Згідно з положеннями ч.ч. 3-4 ст. 174 КПК України, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відтак, нормою кримінального процесуального закону визначений загальний порядок скасування арешту майна, яке здійснюється прокурором у випадку закриття кримінального провадження, або судом у разі закінчення справи постановленням судового акту.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова у справі №461/9493/18 від 22.02.2019 накладено арешт на вилучені 31.01.2019 під час обшуку автомобіля «Toyota Camry», 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_5 , та яким користується ОСОБА_1 сумку синього кольору та грошові кошти на загальну суму 693 300,00 грн. Як на підставу для задоволення клопотання слідчий суддя покликався на правові приписи ст.170 КПК України та вказав, що накладення арешту на вказане майно забезпечить його збереження як речового доказу у даному кримінальному провадженні та унеможливить його знищення та відчуження.

19.11.2021 захисником обвинуваченого ОСОБА_1 – авдокатом Дармонук Р.М. було подано суду клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.02.2019 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140000000524 від 25.09.2018.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.11.2021 в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – авдоката Дармонук Р.М. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.02.2019 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140000000524 від 25.09.2018 відмовлено.

При цьому, колегією суддів, враховуючи вимоги ст. 174 КПК України, та враховуючи доводи прокурора про те, що вказані грошові кошти є речовим доказом у кримінальному провадженні, зроблено висновок, що клопотання про скасування арешту майна є передчасним, а тому в його задоволенні відмовлено.

Колегією суддів звернуто увагу сторони захисту на те, що клопотання про скасування арешту майна вирішується судом у разі закінчення справи постановленням судового акту, а на даний час розгляд кримінального провадження триває, а тому клопотання є передчасним.

Фактично не погоджуючись з висновками суду, викладеними в ухвалі Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.11.2021, захисником Дармонук Р.М. повторно подано клопотання про скасування арешту майна, яке не містить нових доводів, які потребують обгрунтування судом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захисник Дармонук Р.М. на власний розсуд тлумачить чинне кримінально-процесуальне законодавство та фактично ставить перед судом вимоги, які суперечать закону. Зокрема, суд неодноразово роз`яснював стороні захисту, що питання належності та допустимості доказів суд вправі вирішити лише в нарадчій кімнаті при постановленні судового рішення за наслідками розгляду кримінального провадження в цілому. Лише за наявності підстав для визнання доказу очевидно недопустимим суд вправі припинити його дослідження в судовому засіданні. Такі підстави на час постановлення вказаної ухвали відсутні.

Однак незважаючи на чисельні роз`яснення суду, захисник подає клопотання, яке фактично за своїм змістом є аналогічним раніше заявленому, при цьому вимагаючи від колегії суддів вчинення дій, які не передбачені КПК України, зокрема щодо виклику свідків для розгляду клопотання про скасування арешту майна. Всі доводи захисника фактично зводяться до вимоги, висловленої колегії суддів, зокрема головуючому до вчинення дій, які суперечать чинному законодавству.

Суд наголошує, що сторона захисту вправі подавати клопотання, однак лише, ті, які передбачено законом, інші учасники кримінального провадження вправі висловити свої міркування і суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, не висловлюючи наперед позиції про належність чи допустимість доказів, вирішити таке клопотання, у порядку, встановленому законом. І незгода сторони з прийнятим у справі судовим рішенням, не є підставою для подання повторного клопотання, за відсутності нових мотивів для подання такого.

Повторне клопотання захисника Дармонука Р.М. суд розцінює, як зловживання процесуальними правами, спрямованими на затягування судового розгляду кримінального провадження і роз`яснює, що у випадку подання захисником клопотань, які не передбачені законом або повторних клопотань, за відсутності нових мотивів, такі залишатимуться колегією суддів без розгляду.

Суд роз`яснює, що згідно з ч.2 ст.329 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого в судовому засіданні.

Колегія суддів зауважує, що поведінка захисника Дармонука Р.М. під час проведення судових засідань не відповідає етичним нормам та правилам, захисник дозволяє собі перебивати учасників кримінального провадження, постійно робити зауваження головуючому судді, про що йому неодноразово в судовому засіданні зроблено застереження та попереджено останнього про неприпустимість таких дій, і що наведене може мати наслідком відповідальність згідно чинного законодавства.

Захисник вправі надавати правову допомогу обвинуваченому, але лише в межах та у спосіб, передбачений кримінально-процесуальним законом, не зловживаючи при цьому, наданими йому законом процесуальними правами та не порушуючи прав та законних інтересів інших учасників кримінального провадження.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність клопотання, і в задоволенні такого відмовляє.

Керуючись ст. ст. 169, 170, 174, 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні повторного клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – авдоката Дармонук Р.М. від 10.12.2021 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.02.2019 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140000000524 від 25.09.2018 відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 – ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.

Головуючий – суддя: В.Л. Бучківська

Судді: В.М. Бораковський

С.С.Сас

Оригінал ухвали