Рішення № 102201621, 08.12.2021, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/863/21

№ провадження 2/453/379/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

08 грудня 2021 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Курницької В.Я.,

за участі секретаря судового засідання – Трембач М.М.,

розглянувши в залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк» - звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданого позову позивач покликається на те, що 11.03.2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-176631, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 86 270, 00 грн. на строк до 10.03.2023 року. У відповідності до п. 4.1. Договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом за процентною ставкою 52, 99 % річних. Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, проте позичальник в порушення умов договору свої зобов`язання не виконав, в зв`язку з чим станом на 25.05.2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становить 98 075, 89 грн, з них 72 819, 84 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 25 259, 05 грн. - заборгованість за відсотками. Відповідно до анкети-заяви № CL-176631 зазначено, що шляхом підписання цієї анкети позичальник підтверджує своїм підписом, що суму отриманого ним кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та таким, що не потребує згоди другого із подружжя. Посилаючись на викладене просить суд стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» суму заборгованості за Кредитним договором № CL- CL-176631 від 11.03.2019 у розмірі 98 075, 89 грн. та судові витрати, які складаються із 2 270, 00 грн. судового бору та 9 807, 58 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 12.07.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд зазначеної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 02.09.2021 року без виклику учасників справи.

Розгляд справи відкладався на 07.10.2021 року та на 08.12.2021 року з викликом сторін.

Заяв, клопотань від позивача та відповідача у зазначеній цивільній справі, пов`язаних із розглядом справи, до суду не надходило.

Частиною 1 статті 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, відзивів не подали, про причини не повідомили, хоча належним чином повідомлялися судом про час та місце розгляду справи засобами поштового зв`язку та шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада».

Суд зі згоди представника позивача, обумовленої у клопотанні від 03.12.2021 року, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши зібрані докази, постановляючи заочне рішення, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11.03.2019 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-176631, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 86 270, 00 грн. на строк до 10.03.2023 року зі сплатою 52, 99 % річних за користування кредитом (п.п. 2.1, 2.3, 4.1 договору).

У відповідності до п. 6.1 та п. 6.2 Договору, позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені кредитним договором. Погашення заборгованості здійснюється згідно Графіку платежів (Додаток №1 до Договору).

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, видавши ОСОБА_1 кредит в безготівковій формі, шляхом перерахування на поточні потреби в сумі 24 355, 68 грн. на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «Кредобанк», та для погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ «Кредобанк» за кредитним договором № CL-109662 від 05.05.2018 року в сумі 42 436, 94 грн. на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «Кредобанк», та для погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ «Кредобанк» за кредитним договором № CL-132661 від 10.09.2018 року в сумі 19 477, 38 грн. на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у ПАТ «Кредобанк». Для обліку виданих кредитних коштів банк відкрив позичковий рахунок № НОМЕР_4 . Факт перерахування банком коштів на позичковий рахунок документально підтверджено копіями меморіальних ордерів № 13904939, № 13897346 та № 13903465 від 11.03.2021 року, які містяться в матеріалах справи.

Заборгованість по сумі основного боргу та нарахованим відсоткам за користування кредитом позичальником у встановлені строки сплачена не була.

21.04.2021 року представник АТ «Кредобанк» направив ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості від 19.04.2021 року, що документально підтверджено копіями досудової вимоги, опису вкладення та чека АТ «Укрпошта.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором кредиту № CL-176631 від 11.03.2019 року станом на 25.05.2021 сума боргу становить 98 075, 89 грн, з них 72 819, 84 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 25 259, 05 грн. - заборгованість за відсотками.

Між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що витікають з кредитного договору.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно правил ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № CL-176631 від 11.03.2019 року в розмірі 98 075, 89 грн, з них 72 819, 84 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 25 259, 05 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 807, 58 грн., суд звертає увагу на таке.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 по справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У матеріалах справи наявні копія витягу із Договору про надання правової допомоги, укладеного 11.02.2019 року між АТ «Кредобанк» і Адвокатським об`єднанням «БІЗНЕС і ПРАВО», Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧН № 000531 від 30.11.2018 року та посвідчення адвоката на ім`я представника позивача – Павленка Сергія Валерійовича, а також Довіреність № 11821 від 30.12.2020 року та ордер серія КС № 573217, виданий Адвокатським об`єднанням «БІЗНЕС і ПРАВО» 16.06.2020 року. Проте, будь-яких інших доказів на підтвердження існування та розміру понесених витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, до позовної заяви додано не було. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, наданий позивачем, не є належним доказом фактичного понесення стороною таких витрат. А тому суд вважає необхідним відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог за необґрунтованістю.

При звернені до суду із вказаним цивільним позовом АТ «Кредобанк» було сплачено 2 270, 00 грн. судового збору.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, на користь позивача з відповідача - ОСОБА_1 - підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в розмірі 2 270, 00 грн.

Щодо заявлених позовних вимог АТ «Кредобанк» до відповідача – ОСОБА_2 - про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-176631 від 11.03.2019 року, то суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення таких, зважаючи на наступне.

Як вказує представник позивача в обґрунтування позовних вимог, 11.03.2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву № CL-176631 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено інформацію про зареєстрований шлюб із ОСОБА_2 . Факт шлюбних відносин підтверджується штампом у паспорті ОСОБА_1 про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_2 від 04.10.2003 року. Крім того, представник позивача посилається на те, що в Анкеті-заяві № CL-176631 від 11.03.2019 року зазначено, що позичальник - ОСОБА_1 – своїм підписом підтвердила, що сума отриманого кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином, та таким, що не потребує згоди другого із подружжя. На підставі викладеного, посилаючись на ч. 3 ст. 61, ч. 4 ст. 65 СК України, позивач вважає за можливе застосувати до даного спору солідарним відповідачем іншого з подружжя: чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2,4 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

З умов договору кредиту № CL-176631 від 11.03.2019 року, укладеного між банком та ОСОБА_1 , паспорту споживчого кредиту, анкети-заяви № CL-176631 вбачається, що це споживчий кредит на суму 24 355, 68 грн., оскільки взятий на поточні потреби споживача. Шляхом підписання анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердила, що суму отриманого кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином, який не потребує згоди другого з подружжя. В той же час, як вбачається із вище перелічених докуметальних доказів, ціллю отримання позивачальником 42 436, 94 грн. та 19 477, 38 грн. є погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ «Кредобанк» за кредитними договорами № CL-109662 від 05.05.2018 року та № CL-132661 від 10.09.2018 року.

У пункті 25 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз`яснено, що при оспорюванні кредитного договору чи договору поруки, застави/іпотеки іншим із подружжя суди мають виходити з того, що положення статті 65 СК України щодо порядку розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, яке є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів.

Оцінивши в сукупності надані суду та досліджені в судовому засіданні докази з урахуванням вимог ч. 3 ст. 61, ч.4 ст. 65 СК України, суд дійшов висновку про необгрунтованість доводів позивача про те, що отримані відповідачем ОСОБА_1 грошові кошти за кредитним договором № CL-176631 від 11.03.2019 року були використані в інтересах сім`ї, а тому вказаний договір не створює будь-яких обов`язків для другого з подружжя.

Суд наголошує, що договору поруки ОСОБА_2 не підписував, в Анкеті-заяві ОСОБА_2 жодних підписів про незаперечення проти отримання його дружиною кредиту не проставляв, доказів того, що договір було укладено в інтересах сім`ї матеріали справи не містять, будь-яких інших документальних доказів того, що ОСОБА_2 погодився взяти на себе солідарне зобов`язання перед АТ «Кредобанк» позивачем не надано, а тому підстави для задоволення позову АТ «Кредобанк» у частині позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача – ОСОБА_2 , відсутні. Таким чином в задоволенні позовних вимог АТ «Кредобанк» до ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 77-78, 89, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на корить Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованость за кредитним договором № CL-176631 від 11.03.2019 року в розмірі 98 075 (дев`яносто вісім тисяч сімдесят п`ять) грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» сплачену суму судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

В задоволенні вимог про стягнення 9 807 (дев`ять тисяч вісімсот сім) грн. 58 коп. витрат на правову допомогу – відмовити.

В частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк»; місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 09807862.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: невідомий.

Головуючий суддя В.Я. Курницька