Рішення № 102192079, 24.12.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/7224/21

Провадженя№ 2-о/266/276/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря судового засідання Широкової Г.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа Департамент по роботі з активами управління міського майна Маріупольської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

24.11.2021 року заявник звернувся до суду з даною заявою, в обґрунтування якої зазначив наступне.

17.06.2002 року їх сім`я – ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приватизували кв. АДРЕСА_1 . 17.06.2020 року управлінням міського майна м. Маріуполя було видане свідоцтво на право власності на житло кв. АДРЕСА_1 , реєстровий №42033 від 25.06.2002 року в Маріупольському БТІ. У цьому свідоцтві співвласниками квартири зазначили: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Однак, окрім правильного прізвища та ім`я ОСОБА_4 , його прізвище та сина, а також прізвище та ім`я доньки у свідоцтві вказані не вірно. Згідно листа департаменту по роботі з активами управління міського майна ММР від 11.11.2021 року відомості щодо співвласників кв. АДРЕСА_1 надавалися відповідно до даних паспортів та свідоцтв про народження. На даний час він не може здійснити купівлю-продаж квартири, у зв`язку з невідповідністю прізвищ. На підставі чого, вимушений звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності свідоцтва на право власності на житло, а саме кв. АДРЕСА_1 , виданого 17.06.2002 року управлінням міського майна м. Маріуполя на ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , належить саме ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 03.12.2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, при цьому від нього надійшла до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Заінтересована особа Департамент по роботі з активами управління міського майна Маріупольської міської ради в судове засідання не з`явився, однак 20.12.2021 року від представника департаменту до суду надійшла заява, в якій просив справу розглянути за їх відсутності та прийняти рішення по справі відповідно чинного законодавства.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 5 ст.268 ЦПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу у відповідності до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так як саме одержання цього документу, а як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можливо встановити належність громадянину такого документу, який є правовстановлюючим.

Судом встановлено, що 17.06.2002 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на житло, а саме кв. АДРЕСА_1 . (а.с.11).

У листі Департаменту по роботі з активами управління міського майна Маріупольської міської ради від 11.11.2021 року за №1-10573-14-1.1.2 зазначено, що відомості щодо співвласників кв. АДРЕСА_1 надавалися відповідно до даних паспортів та свідоцтв про народження. (а.с.12).

Відповідно до паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Приморським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 30.09.2006 року, прізвище, ім`я, по-батькові заявника зазначено як ОСОБА_1 . (а.с.4-5).

У паспорті серії НОМЕР_2 прізвище, ім`я та по батькові сина заявника вказано як ОСОБА_3 . (а.с.6).

У паспорті серії НОМЕР_3 прізвище, ім`я та по батькові доньки заявника вказано як ОСОБА_2 . (а.с.7).

Разом з тим, судом встановлено, що внести зміни або виправлення до правовстановлюючого документа в іншому порядку неможливо.

Вказане свідчить про відсутність об`єктивної можливості приведення оспорюваного документа у відповідність до вимог закону.

В той же час факт належності позивача та його рідним на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 , знайшов своє підтвердження, відповідно до наявних у справі письмових доказів.

Доказів, які б спростовували вищевикладене суду не надано.

Таким чином, враховуючи, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа має для заявника юридичне значення, оскільки необхідно для реалізації своїх прав, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати компенсуванню не підлягають та відносяться на рахунок заявника.

Керуючись ст.ст. 3, 81, 258, 259, 315-319 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа Департамент по роботі з активами управління міського майна Маріупольської міської ради – задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 – свідоцтва на право власності на житло від 17.06.2002 року, зареєстрованого в БТІ м. Маріуполя за №42033 від 25.06.2002 року на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою:http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Д.Г.Пантелєєв