Рішення № 102192044, 23.12.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/6794/21

Провадженя№ 2/266/1307/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Курбанової Н.М., за участю секретаря Макогон С.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким що не підлягає виконанню,

треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що через додаток «Дія» нещодавно вона дізналась про існування виконавчого провадження № 65855926 від 18.06.2021 року на підставі виконавчого напису № 4310, виданого 24.03.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., який позбавлений свідоцтва, щодо стягнення з неї заборгованості на користь ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ». Також інформацію щодо себе вона знайшла у Єдиному реєстрі боржників та в Автоматизованій системі виконавчого провадження. 24.03.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. було здійснено виконавчий напис № 4310 про звернення стягнення з неї, яка є Боржником за кредитним договором від 15.12.2013 року, укладеним з АТ «АльфаБанк», код ЄДРПОУ 23494714 (правонаступник: ТОВ «ФК» «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», код ЄДРПОУ 41264766) та нею. Правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Альфа-Банк» за вказаним кредитним договором є ТОВ «ФК» «ІНВЕСТОХІЛСС ВЕСТА» на підставі Договору № 2019-1АБ/ВЕСТА про відступлення прав вимоги від 28.01.2019 року, правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі Договору відступлення прав вимоги № 29-01/19/2 від 29.01.2019 року. Строк платежу за Кредитним договором № 401560847 від 15.12.2013 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2019 року по 22.03.2021 року. Сума заборгованості складає 14 739, 05 грн., у тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8 732, 21грн.; сума заборгованості за відсотками та комісіями складає 6 006, 84 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача в розмірі 1 500, 00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню — 16 239 гривень 05 копійок. У якості підтвердження наявності у неї кредитних правовідносин з ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ» стягувачем було надано копію кредитного договору №401560847 від 15.12.2013 року, укладеного з ПАТ «Альфа-Банк». Відповідно до п. 2 Банк надає Позичальнику Кредит, а Позичальник приймає кредит на наступних умовах: п.2.1 сума Кредиту, валюта Кредиту — 12 475, 00 гривень; п. 2.2 процентна ставка за користування кредитом — 01 % річних; тип процентної ставки — фіксована. Дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків відповідно до п.2.3 Договору є 16.12.2015 року.Відповідно до п. 2.5 Договору Кредит надається Позичальнику для оплати товарів згідно з переліком, що вказаний у специфікації № 401560847 від 15.12.2013 року у загальній сумі 12 475, 00 гривень, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Дівіс і Ко». Вона не заперечує проти факту укладення договору з АТ «Альфа-банк», однак вона у повному обсязі вчасно виконала свої зобов`язання. Строк кредитного договору закінчився 16.12.2015 року. Вона жодних правовідносин як з ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ», ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХЛЛІС ВЕСТА» не має, кредитних договорів з даними установами не укладала. Просить суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. №4310 від 24.03.2021 року щодо стягнення з неї на користь ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ» заборгованості, що виникла за Кредитним договором №401560847 від 15.12.2013 року, який укладений між АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК» «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА»; заборгованості у сумі 16 239, 05 грн., у тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8 732, 21 грн.; сума заборгованості за відсотками та комісіями - 6 006,84грн.; за вчинення виконавчого напису нотаріусом - 1 500, 00 грн., таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя від 09.11.2021р. провадження у справі відкрито, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, витребувані у приватного нотаріуса документи.

В судове засідання представник позивача Рєзнік В.В., який діє на підставі ордеру, надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив розглянути справу без його участі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» до суду надав письмовий відзив, в якому навів правове обґрунтування вчинення виконавчих написів, без яких-небудь висновків та без посилання на обставини даної справи, до відзиву ніяких доказів не надав, просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

09.12.2021р. представник відповідача, генеральний директор ТОВ "Вердикт-Капітал" Іжаковський О.В. надав до суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, просив відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки до позову не надано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги.

23.12.2021р. представник позивача Рєзнік В.В. до суду надав відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити, вважав, що доводи та міркування, які наводить відповідач у відзиві не заслуговує на увагу, оскільки у стягувача відсутні документи, які підтверджує правомірність виникнення вимог, належний розмір цих вимог, за стягненням яких строк вже сплив.

23.12.2021р. представник позивача ОСОБА_2 до суду надав клопотання про стягнення з відповідача судових витрат.

Третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи до суду не з`явився.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В. належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи до суду не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Положеннями ст. 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно положень ст. 89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до положень п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Нормативними положеннями п.10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі - Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. № 4310 від 24.03.2021 року щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ» заборгованості, що виникла за Кредитним договором №401560847 від 15.12.2013 року, який укладений між АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК» «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА»; заборгованості у сумі 16 239, 05 грн., у тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8 732, 21 грн.; сума заборгованості за відсотками та комісіями - 6 006, 84грн.; за вчинення виконавчого напису нотаріусом - 1500,00 грн. (а.с. 19).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2021р. ВП№65855926, приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. № 4310 від 24.03.2021 року, стягувач ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ», боржникОСОБА_1 (а.с. 10).

З умов Кредитного договору № 401560847 від 15.12.2013 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 , вбачається, що відповідно до п. 2 Банк надає Позичальнику Кредит, а Позичальник приймає кредит на наступних умовах: п.2.1 сума Кредиту, валюта Кредиту — 12 475,00 гривень; п. 2.2 процентна ставка за користування кредитом — 0,1 % річних; тип процентної ставки — фіксована. Дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків відповідно до п.2.3 Договору є 16.12.2015 року.Відповідно до п. 2.5 Договору Кредит надається позичальнику для оплати товарів згідно з переліком, що вказаний у специфікації № 401560847 від 15.12.2013 року у загальній сумі 12 475, 00 гривень шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Дівіс і Ко».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р., постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" було визнано незаконною та нечинною постанову № 662 в частині, доповнення переліку документів, на підставі яких вчинюється виконавчий напис оригіналу кредитного договору.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

З оскаржуваного виконавчого напису № 4310 та кредитного договору також вбачається, що проценти за кредитним договором № 401560847 нараховані поза межами строку, передбаченого умовами кредитного договору.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведена наявність кредитних правовідносин між позивачем та відповідачем, а також безспірність суми боргу на момент вчинення виконавчого напису, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні не знайшло своє підтвердження правомірність вчинення виконавчого напису № 4310.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно положень ч.6 ст. 19 ЦПК України справа є малозначною та такою, яка може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження. Справа була розглянута за заявами представників сторін без їх участі. З виниклих правовідносин є усталена судова практика. Зазначене свідчить про те, що справа є не складною.

В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу стороною заявника було подано договір № 149 про надання правової допомоги від 11 жовтня 2021р., додаткову угоду № 2 до договору; звіт про виконані послуги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги від 19.10.2021р., квитанції про оплату витрат на правову допомогу від 20.10.2021р. в сумі 1000.00грн. та від 22.12.2021р. в сумі 6000,00грн.

Згідно звіту про виконані послуги у рамках Договору № 149 про надання правової допомоги від 11 жовтня 2021р. адвокат надав, а замовник прийняв виконану роботу: первинна консультація - 500 грн., складання та подання до суду заяви про забезпечення позову - 1500 грн., складання та направлення листа до приватного виконавця з метою зупинення стягнення - 500 грн., складання та подання до суду позовної заяви - 2500 грн., складання та подання до суду відповіді на відзив – 500грн., технічне супроводження адвокатом справи – 1500,00грн., а загалом – 7000,00грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З урахуванням встановлених обставин та того, що доказів задоволення заяви про забезпечення позову та направлення листа до приватного виконавця з метою зупинення стягнення суду не надано, т.я. в даному провадженні така заява по забезпечення позову судом не розглядалася, а технічне супроводження справи до правових витрат не відноситися, справа не представляє ніякої складності, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягу наданих адвокатом послуг та співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, розмір витрат на правову допомогу є завищеним, і приходить до висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, 3500,00 грн.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката Рєзніка В.В. у розмірі 3500,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд також стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 908,00 гривень.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким що не підлягає виконанню – задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем № 4310 від 24.03.2021 року щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ» заборгованості, що виникла за Кредитним договором №401560847 від 15.12.2013року, який укладений між АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК» «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА»; заборгованості у сумі 16 239, 05 грн., у тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8 732, 21 грн.; сума заборгованості за відсотками та комісіями - 6 006, 84грн.; за вчинення виконавчого напису нотаріусом - 1 500, 00 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн., а загалом 4408 (чотири тисячі чотириста вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Курбанова Н. М.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

АДРЕСА_1 з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5б, м.Київ, 79018

Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, вул. Коновальця, буд.33, кім. 28-29, м.Івано-Франківськ

Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович,пр. Миру, буд. 85а, м. Маріуполь