Ухвала суду № 102188908, 24.12.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№263/17226/21

№1-кс/263/6046/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ковтуненко В.О., при секретарі Татар О.М., за участю прокурора Борового А.Г., захисника адвоката Турченко О.В., розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУ НП в Донецькій області Машкіна М.О. внесеного у кримінальному провадженні №12021050000000649 від 01.09.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Маріуполі, Донецької області, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.189 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області знаходяться матеріали кримінального провадження №12021050000000649.

23 грудня 2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.189 КК України, у якому зазначено, що ОСОБА_2 у невстановлений слідством місяць день та час, діючи умисно, маючи на меті отримання незаконного прибутку, позиціонуючи себе як особа, яка має відношення до кримінального світу, вирішив займатися злочинною діяльністю на території міста Маріуполя, а саме вимаганням чужого майна з погрозою, або застосуванням насильства над потерпілими. Усвідомлюючи, що для здійснення свого злочинного плану, який буде нести протиправний характер необхідна група осіб, останній звернувся до своїх знайомих, які розділяють погляди останнього та відносять себе до кримінального світу, та які користуватимуться довірою ОСОБА_2 та здатні зберігати таємницю. Так останній звернувся до своїх знайомих ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та інших не встановлених слідством осіб, які також позиціонують себе як представники кримінального світу, та запропонував останнім разом із ним здійснювати вимагання майна у потерпілих з погрозою застосування насильства, або застосуванням такого насильства, на що останні надали свою згоду та скоїли кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так в 2017 році, точну дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_5 щодо ремонту автомобіля БМВ Е21, для чого передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 800 доларів США. Останній почав ремонт зазначеного автомобіля, та здійснив частину ремонту на суму приблизну до 40000 гривень, тобто витратив надані ОСОБА_4 грошові кошти, а також частину власних грошових коштів, після цього у зв`язку з відсутністю фінансування ремонту з боку ОСОБА_4 , ОСОБА_5 припинив займатись ремонтом зазначеного автомобіля БМВ Е21. В 2021 році, більш точний день місяць та час не встановлений, при невідомих слідству обставинах ОСОБА_2 дізнався про те, що у ОСОБА_5 знаходиться вищевказаний автомобіль БМВ Е21. У цей час у останнього виник умисел, щодо вимагання з ОСОБА_5 грошових коштів за незавершений ремонт вищевказаного автомобіля, у зв`язку із чим ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та запропонував останнім разом із ним вимагати від ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 800 доларів США, які ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 на ремонт зазначеного автомобіля.

З цією метою, в жовтні 2021 року, у невстановлений слідством місяць день та час, ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою, із корисливих мотивів прибули на СТО ОСОБА_5 , яка розташована в будинку АДРЕСА_2 , та повідомили останньому, що зазначений автомобіль БМВ Е21 належить ОСОБА_2 , а ОСОБА_4 виступав посередником для ремонту зазначеного автомобіля. Достеменно знаючи, що провести ремонт автомобіля за два тижні неможливо, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 що останньому необхідно відремонтувати автомобіль за два тижні, а у разі, якщо останній його не відремонтує, до ОСОБА_5 буде застосоване фізичне насильство.

02.11.2021 року о 16.54 годин ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою, із корисливих мотивів прибули на СТО ОСОБА_5 , яка розташована в будинку АДРЕСА_2 , та запитали у ОСОБА_5 чи відремонтовано автомобіль БМВ Е21, на що останній повідомив, що автомобіль не готовий, після цього ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 застосував до ОСОБА_5 психологічне насильство, яке виразилось у висловлюванні у бік ОСОБА_5 погроз зламати останньому ногу, та нанести інші тілесні ушкодження. Сприймаючи погрози реально, побоюючись за своє життя і здоров`я ОСОБА_5 пообіцяв відремонтувати автомобіль найближчим часом.

08.11.2021 року о 13.44 годин ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою, із корисливих мотивів прибули на СТО ОСОБА_5 , яка розташована в будинку АДРЕСА_2 , та запитали у ОСОБА_5 чи відремонтовано автомобіль БМВ Е21, на що останній повідомив, що автомобіль не готовий, після цього ОСОБА_2 , ті ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 нанесли останньому по 3-4 удари долонями рук в обличчя та голову, після цього пообіцяли приїхати пізніше і забрати автомобіль та вийшли з приміщення СТО.

13.11.2021 року приблизно в 16.00 годин ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою, із корисливих мотивів прибули на СТО ОСОБА_5 , яка розташована в будинку АДРЕСА_2 , розуміючи що за короткий строк відремонтувати автомобіль неможливо, запитали у ОСОБА_5 чи відремонтовано автомобіль БМВ Е21, на що останній повідомив, що автомобіль не готовий, після цього ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомив останньому, що у зв`язку із тим, що автомобіль не відремонтовано ОСОБА_5 повинен віддати йому 800 доларів США, які раніше ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 для ремонту у найкоротший строк. При цьому ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 застосували до ОСОБА_6 психологічне насильство, а саме пообіцяли останньому зламати ногу у разі не віддачі грошових коштів.

Окрім того, 19.11.2021 року в 13.20 годин ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою, із корисливих мотивів прибули на СТО ОСОБА_5 , яка розташована в будинку 2А урочища Суха Балка, Кальміуського району міста Маріуполя, при цьому ОСОБА_1 прибув на вантажному автомобілі «Форд Транзит» д.н. НОМЕР_1 . Останні перебуваючи на території СТО, діючи відкрито, із корисливих мотивів, грубою осіб відкрито заволоділи запчастинами від автомобілів, які належать ОСОБА_5 , на загальну суму 10000 гривень, які погрузили до автомобіля «Форд Транзит» д.н. НОМЕР_1 і вивезли з території СТО ОСОБА_5 . Відкрито викрадене майно ОСОБА_1 здав на пункт прийому металобрухту, отримавши за нього грошові кошти в сумі 10000 гривень, які ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 розподілили поміж собою

Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення обґрунтована процесуальними документами та письмовими доказами, долученими до клопотання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Турченко О.В. заперечували проти клопотання та просили обрати особисте зобов`язання.

Вивчивши клопотання та додані матеріали, з`ясувавши думку осіб, що беруть участь у його розгляді, зокрема, міркування прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, доводи підозрюваного та його захисника, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Дослідивши надані матеріали суд бере до уваги документи, що підтверджують ймовірну причетність ОСОБА_1 до вказаних кримінальних правопорушень і такі є переконливими для суду.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За змістом ст.176 КПК України найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

За змістом ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи подане клопотання слідчий суддя враховує, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.186, ч.2 ст.189 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 є тяжкими злочинами. Також, суд враховує дані про особу ОСОБА_1 , який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, працює, однак суду не надано доказів, які мітять вичерпну інформацію щодо працевлаштування підозрюваного.

Зважаючи на викладене, враховуючи кожну обставину окремо та в сукупності, проводячи оцінку поданих доказів, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст.177 КПК України, слід дійти висновку про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу менш суворого, ніж утримання під вартою, у виді домашнього арешту.

Строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає застосуванню на 59 дні до 20 лютого 2022 року, тобто з моменту повідомлення підозри ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , на строк 59 дні, в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 лютого 2022 року, включно, обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

1. прибувати до слідчого із встановленою періодичністю або за викликом;

2. не відлучатися із міста проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4. не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , щоденно, цілодобово;

5. утримуватися від спілкування з особами, які є учасниками цього кримінального провадження.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на СУ ГУ НП в Донецькій області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.О. Ковтуненко