Рішення № 102184512, 29.11.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7239/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

«29» листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Назаркевич Ю.В.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідач інспектор Золочівського РВП ГУНП

у Львівській області Муравель Т.Б.

відповідач Головне управління Національної

поліції у Львівській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №466/7239/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Микита Тарас Володимирович, до інспектора Золочівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Муравель Тараса Богдановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходилась справа №466/7239/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Микита Тарас Володимирович, до інспектора Золочівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Муравель Тараса Богдановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

30 вересня 2021 року Шевченківським районним судом м. Львова в даній справі було ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Вирішено скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАО №4560571, яка винесена інспектором Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Муравель Тарасом Богдановичем 30 липня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (триста сорок гривень) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та провадження в справі про адміністративне правопорушення – закрити.

19 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про винесення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача в його користь судових витрат у розмірі 5 454,00грн., які складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 5000грн. та сплаченого судового збору в сумі 454,00грн.

В судове засідання, яке було призначено 29 листопада 2021 року о 13.00 год., учасники справи не з`явились, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому порядку.

У відповідності до положень ч.4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 29 листопада 2021 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.3 ст. 252 КАС України).

Оглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частини другої вказаної статті, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із положеннями ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі положеннями ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При цьому, адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Зазначене передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На підтвердження вимог про стягнення витрат на правову допомогу позивачем надано: - Договір про надання правової (правничої допомоги від 02 серпня 2021 року; - Акт приймання-передачі наданих послуг з правової (правничої) допомоги від 03 серпня 2021 року; копія ордеру адвоката на надання правничої (правової) допомоги; - копія (завірена) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; квитанція до прибуткового касового ордера №1/08-21 від 03 серпня 2021 року.

Судом встановлено, що 02 серпня 2021 року ОСОБА_1 та адвокат Микита Т.В. уклали договір про надання правової допомоги. Предметом даного договору є надання адвокатом правової (правничої) допомоги клієнту щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів, а також надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта у всіх справах щодо оскарження (скасування) постанови від 30 липня 2021 року (серія ЕАО №4560571) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відповідно до акту про приймання – передачі наданих послуг з правової (правничої) допомоги від 03 серпня 2021 року за замовленням клієнта, адвокат надав наступні послуги правової допомоги за договором про надання правової (правничої) допомоги від 02 серпня 2021 року: вивчення матеріалів, підготовка для подання до суду позовної заяви про скасування постанови від 30 липня 2021 року (серія ЕАО №4560571) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, правовий супровід судової справи – 5000 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Разом з цим, на думку суду, при наданні адвокатом правничої допомоги позивачу на суму 5000,00 грн. не було належним чином враховано витрачений час на вчинення дій та їх обсяг, що пов`язані з розглядом справи.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана справа в силу ч.2 ст.12 КАС України є справою незначної складності. Позивач чи його адвокат в судове засідання не з`явились та позивач подав на адресу суду заяву, про розгляд справи у його та його представника відсутності.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що предметом спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 2 000,00 гривень.

Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн. та 454,00грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 135, 139, 252 КАС України, суд

в и р і ш и в :

заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №466/7239/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Микита Тарас Володимирович, до інспектора Золочівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Муравель Тараса Богдановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Резолютивну частину рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 30 вересня 2021 року, після другого абзацу доповнити абзацом наступного змісту:

«Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної Поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 2 000грн. (дві тисячі) гривень та судовий збір в розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).»

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя В. І. Кавацюк