Рішення № 102184033, 20.12.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8007/21 2/335/2614/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Шалагінової А.В., за участі секретаря судового засідання Попової С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька транспортна компанія», треті особи – Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Гура Максим Григорович, про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2021 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька транспортна компанія» (далі – ТОВ «ЗТК»), треті особи – Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі – Вознесенівський ВДВС), приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Гура Максим Григорович (далі – приватний нотаріус Гура М.Г.), про звільнення майна з-під арешту, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді належної йому за життя квартири АДРЕСА_1 (далі – спірна квартира).

З метою оформлення спадкових прав позивач звернулась до приватного нотаріуса Гури М.Г., який відмовив у вчиненні відповідної нотаріальної дії, оскільки постановою ВДВС Орджонікідзевського районного управління юстиції від 04.12.2003 № 2069/2 було накладено арешт на все нерухоме майно спадкодавця.

З метою вирішення питання про зняття арешту зі спірної квартири позивач зверталась до Вознесенівського ВДВС, на що отримала відмову, яка мотивована тим, що виконавче провадження про здійснення стягнення з ОСОБА_2 у відділі не перебуває, а підстави для скасування арешту майна – відсутні. Також з вказаної відповіді позивач дізналась, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2003 на забезпечення позовних вимог ТОВ «ЗТК» було накладено арешт на спірну квартиру, що належала на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Оскільки позивач не є учасником справи, в межах якої накладено арешт на майно, внаслідок чого вона позбавлена можливості звернутись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, а наявність обтяження нерухомого майна перешкоджає реалізації гарантованих законодавством спадкових та майнових прав, позивач звернулась до суду із цим позовом, адже в інший спосіб вирішити зазначене питання неможливо.

Посилаючись на положення ст. 41 Конституції України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 321, 1216, 1218, Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), просила суд звільнити з-під арешту спірну квартиру (а.с. 2–5).

Судом проведено такі процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 20.09.2021 на 11:00 год., а також встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті справи (а.с. 22).

У встановлені судом строки заяви по суті справи від учасників процесу не надходили.

В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 20.09.2021 на 11:00 год. було оголошено перерву до 29.09.2021 о 15:30 год.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2021 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано з архіву Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя рішення суду у справі за позовом ТОВ «ЗТК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (за 2003–2004 р.р.); витребувано у приватного нотаріуса Гури М.М. матеріали спадкової справи № 71 за 2018 рік щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ; закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.11.2021 на 15:00 год. (а.с. 34).

22.11.2021 на виконання ухвали суду від 29.09.2021 від приватного нотаріуса Гури М.М. до суду надійшли копії матеріалів спадкової справи № 71 за 2018 рік.

07.10.2021 з архіву Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло рішення суду у справі № 2-2362/2003 від 21.11.2003 за позовом ТОВ «ЗТК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, у заяві зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами із повідомленням за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак конверти з поштовими відправленнями повернулись до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Пунктом 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Оскільки судові повістки неодноразово направлялись за адресою місцезнаходження юридичної особи відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та враховуючи, що відповідач не повідомив суд про зміну адреси місцезнаходження, тому з урахуванням вищезазначених вимог процесуального закону, суд доходить висновку, що ТОВ «ЗТК» було у встановленому порядку вручено судові повістки в день проставлення відмітки про відсутність за адресою місцезнаходження.

Таким чином, суд доходить висновку, що представник відповідача був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки в судові засідання не повідомив, відзив на позов не подав.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, із заявами про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались. В силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням викладених обставин, судом за згодою представника позивача, висловленою у поданій нею письмовій заяві, в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд даної цивільної справи, за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів (із занесенням до протоколу судового засідання) відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах позовних вимог, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_3 ) народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Немані Калінінградської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією її паспорту НОМЕР_1 , виданого 10.03.2001 Хортицьким РВ УМВС України в Запорізькій області (а.с. 6).

Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого повторно 20.06.1990 Відділом ЗАГС Міськвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 2173, 12.06.1975 позивач уклала шлюб із ОСОБА_4 , внаслідок чого змінила прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_5 (а.с. 7).

Як випливає з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно Жовтневим відділом ЗАГС м. Запоріжжя, позивач є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією завіреного перекладу з польської на українську мову скороченої виписки свідоцтва про смерть (а.с. 9–10).

З копії спадкової справи № 71/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведеної 06.07.2018, що надійшла до суду на виконання ухвали від 20.09.2021, випливає, що 06.07.2018 позивач звернулась до приватного нотаріуса Гури М.Г. із заявою про прийняття спадщини.

06.07.2018 зазначену спадкову справу було зареєстровано в Спадковому реєстрі за № 62669412.

ОСОБА_4 (батько померлого) ІНФОРМАЦІЯ_4 подав до приватного нотаріуса Гури М.Г. заяву про відмову від спадщини.

23.11.2018 за згодою матері неповнолітній син спадкодавця ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Також з матеріалів спадкової справи встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки від 25.06.2021 № 274/02-14, виданої приватним нотаріусом Гурою М.Г. Також зі змісту вказаної довідки випливає, що свідоцтво про право на спадщину після померлого ще не видавалося (а.с. 11).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2003 з метою забезпечення позовних вимог ТОВ «ЗТК» було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с. 14).

Постановою № 2069/2 від 04.12.2003 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої державним виконавцем ВДВС Орджонікідзевського РУЮ на виконання ухвали суду від 17.11.2003, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2003 у справі № 2-2362 за 2003 рік позов ТОВ «ЗТК» задоволено внаслідок чого стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЗТК» заборгованість за договором позики від 10.06.2002 з урахуванням індексу інфляції станом на 01.05.2003 розміром 1 568,90 грн., 3% річних за період з 01.10.2002 по 01.05.2003 розміром 25,55 грн., а також витрати з оплати державного мита розміром 51,00 грн., а разом 1 645,45 грн. (а.с. 40–41).

Відомості про апеляційне оскарження цього рішення, а також про дату набрання ним законної сили відсутні.

Як випливає з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 13.08.2019 за № 177317887, квартира АДРЕСА_1 наразі обтяжена на підставі ухвали суду б/н від 17.11.2003, Орджонікідзевський суд м. Запоріжжя (а.с. 12). Зазначене також підтверджується копією Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про арешти від 12.03.2011 № 30609307 (а.с. 13).

З метою вирішення питання про зняття арешту зі спірної квартири позивач зверталась до Вознесенівського ВДВС з відповідною заявою (а.с. 16).

Листом Вознесенівського ВДВС від 03.06.2021 № 26160 позивачу було повідомлено, що постановою № 2069/2 від 04.12.2003 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої державним виконавцем ВДВС Орджонікідзевського РУЮ на виконання ухвали суду від 17.11.2003 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , обтяження № 1957815. Крім цього, за цією ж ухвалою суду накладено арешт Третьою запорізькою державною нотаріальною конторою 18.11.2003, обтяження № 1951328. Перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_2 на виконанні у відділі не перебувають. Для звільнення майна з-під арешту позивачу рекомендовано звернутись до суду, що видав виконавчий документ (а.с. 17).

Таким чином судом встановлено, що на даний час спірна квартира обтяжена такими арештами: реєстраційний № 1957815 від 11.05.2005 та реєстраційний № 1951328 від 06.05.2005 (а.с. 12–13).

За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частиною 4 цієї ж статті визначені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Частиною 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За приписами частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, на підставі частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Позивач як спадкоємець щодо майна ОСОБА_2 першої черги з метою вирішення питання про зняття арешту зверталась до Вознесенівського ВДВС з відповідною заявою, на яку отримала відмову з посиланням на те, що виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_2 на виконанні у відділі не перебувають, а підстави, визначені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» для звільнення з-під арешту майна, відсутні. Для звільнення майна з-під арешту позивачу рекомендовано звернутись до суду, що видав виконавчий документ

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За вимогами ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

В цей же час, позивач не була учасником цивільної справи № 2-2362 за 2003 рік за позовом ТОВ «ЗТК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в межах якої було постановлено ухвалу про арешт майна, що розглядалась за правилами Цивільного процесуального кодексу України (в редакції від 18.07.1963 зі змінами). Також вона не є учасником вказаної справи і в силу вимог чинного ЦПК України.

Таким чином, у позивача відсутній інший, крім судового, шлях для відновлення свого порушеного права.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено належність позивачеві частки у спадщині після смерті ОСОБА_2 , як спадкоємцю першої черги за законом, суд доходить висновку, що наявність арешту на квартиру порушує як спадкове право позивача, так і можливість належного оформлення свого права власності на квартиру в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 та, як наслідок, можливість реалізації права власності.

Тому, суд вважає за можливе звільнити вказану квартиру з-під арештів, які містяться у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційні номери обтяжень 1957815 від 11.05.2005 та 1951328 від 06.05.2005.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач в позовній заяві не просила стягнути судові витрати, а тому питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76–80, 89, 259, 265, 273, 280–289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Звільнити квартиру АДРЕСА_1 з-під арештів, накладених на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2003 р. у цивільній справі № 2-2362/2003, які містяться у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме:

реєстраційний номер обтяження 1951328 від 6 травня 2005 р., зареєстроване Третьою запорізькою державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: визначення суду, Б/Н, 17.11.2003, Орджонікідзевський суд м. Запоріжжя, 902/18.11.2003 року;

реєстраційний номер обтяження 1957815 від 11 травня 2005 р., зареєстроване Третьою запорізькою державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: постанова, 2069/2, 04.12.2003, Виконавча служба Орджонікідзевського р-на м. Запоріжжя, 1005/15.12.2003 року.

Копію заочного рішення не пізніше двох днів з дня його складання надіслати відповідачеві рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення складено в повному обсязі 20 грудня 2021 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька транспортна компанія», ЄДРПОУ 30771199, місцезнаходження: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50;

Третя особа-1 – Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ЄДРПОУ 35037170, місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6;

Третя особа-2 – приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Гура Максим Григорович, робоче місце: АДРЕСА_4 .

Суддя А.В. Шалагінова