Ухвала суду № 102183771, 23.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8589/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.

при секретарі Боті О.І.

за участі прокурора Пипки О.О.,

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

захисників Стецяк Т.І.

Ковальчук О.В.

Тричинець Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження №120200700000000120, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.05.2021 щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 317, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України,

встановив:

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку дії, обраного ухвалою суду від 13.07.2021, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на 60 днів, а також продовження утримання обвинуваченої ОСОБА_3 під домашнім арештом на два місяці. Обґрунтовуючи клопотання посилається на продовження існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та неможливість їх запобіганню шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисники обвинувачених заперечили щодо заявлених прокурором клопотань:

Так, адвокат Стецяк Т.І. просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, так як її підзахисний – обвинувачений ОСОБА_4 потребує лікування, яке в умовах ізоляції від суспільства надане бути не може. В судовому засіданні подала клопотання про зміну запобіжного заходу, де зазначила, що подальше утримання обвинуваченого під вартою без належного лікування та харчування призведе до тяжких наслідків.

В свою чергу адвокат Тричинець Н.П., посилаючись на тривалість розгляду справи, зменшення ризиків, що зумовили обрання обвинуваченому найсуворішого запобіжного заходу, невиправданість подальшого утримання обвинуваченого під вартою, просила розглянути питання застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 цілодобового домашнього арешту або встановити розмір застави. Означене викладено в клопотанні про зміну запобіжного заходу від 23.12.2021.

Адвокат Ковальчук О.В. подала до суду письмове клопотання від 22.12.2021 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою з визначенням розміру застави у 681000 грн. на домашній арешт, або вважає за можливе встановити заставу у 227000 грн., посилаючись на відсутність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з огляду на наявність в останнього міцних соціальних зв`язків.

Обвинувачені підтримали позицію своїх захисників.

Заслухавши клопотання та пояснення прокурора, позицію обвинувачених та думку їх захисників щодо заявлених клопотань, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За ч. 2 вказаної статті вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.

Ухвалою суду від 13.07.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, обвинуваченому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – тримання під вартою з визначенням розміру застави, обвинуваченій ОСОБА_3 – цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю.

Згодом, ухвалою суду від 30.08.2021, запобіжний захід, застосований судом до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено судом без змін, а щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , в силу витрат, що здійснюються його родиною по забезпечення лікування такого, зменшено розмір застави, щодо обвинуваченої ОСОБА_3 змінено запобіжний захід на домашній арешт в нічний період доби з огляду на ряд факторів, зокрема належну процесуальну поведінку такої.

Надалі ухвалою суду від 26.10.2021 зменшено розмір застави як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід ОСОБА_2 до 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 454000 гривень, а ОСОБА_4 – до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 227000 гривень.

При обранні запобіжного заходу обвинуваченим судом враховано:

наявність «обґрунтованої підозри», оскільки зібрані на досудовому розслідуванні докази про обставини інкримінованих таким діянь, знайшли своє достатнє обґрунтування для пред`явлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачення й скерування обвинувального акту щодо них до суду;

наявність ризиків того, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати злочинну діяльність, а також переховуватися від суду (вказаний ризик наявний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ).

При розгляді клопотань прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , а також продовження утримання обвинуваченої ОСОБА_3 під домашнім арештом, судом перевірено доводи розглядуваних клопотань прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України й встановлено, що такі є обґрунтованими і не зменшилися та продовжують існувати.

Так, судовий розгляд по даному кримінальному провадженню триває, наразі ні обвинувачені, ні свідки судом не допитані, а відтак ризик незаконного впливу обвинувачених на учасників кримінального провадження є явно переконливим, що призведе до надання ними суду неправдивих показів, у зв`язку з побоюванням психологічного та фізичного насильства, а відтак утруднить встановлення судом дійсних обставин справи.

Окрім цього задля уникнення кримінальної відповідальності обвинувачені можуть вступати у позапроцесуальні контакти з один одним для формування у суду викривленої позиції щодо дійсних обставин інкримінованих їм діянь.

Також суд вважає наявним ризик продовження злочинної діяльності обвинуваченими, так як такі не працевлаштовані, офіційних джерел для існування не мають, діяльність зі здійснення збуту наркотиків приносила останнім прибуток, а відтак задля забезпечення своїх потреб та потреб своїх родин, обвинувачені зможуть продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Більш того, з огляду на тяжкість злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_1 , а також приймаючи до уваги його «роль» у вчиненні кримінальних правопорушень (згідно з обвинувального акту - організатор злочинної групи), враховуючи відсутність в останнього міцних соціальних зв`язків, суд вважає ризик можливого переховування обвинуваченого від суду наявний й на даний час.

При обранні запобіжного заходу обвинуваченим, суд на виконання вимог ст. 178 КПК України, врахував тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими, міцність соціальних зв`язків останніх, стан здоров`я обвинувачених, їх майновий стан, наявність у них роботи, судимостей тощо.

Наразі, вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжних заходів обвинуваченим, зокрема обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує стан здоров`я останнього.

Так, з листа Центру охорони здоров`я КВС України від 22.12.2021, адресованого адвокату ОСОБА_6 вбачається, що стан здоров`я останнього наразі значно погіршився, обвинувачений неодноразово звертався до медичної частини УВП зі скаргами на стан здоров`я, задля забезпечення належної допомоги декілька разів викликалася карета ШМД, він доставлявся до лікарні. Однак в госпіталізації йому було відмовлено, так як відділення ендокринології, та зокрема палата для стаціонарного лікування хворих, що тримаються під вартою, перепрофільована під відділення, де надається допомога хворим на ковід.

Разом з цим у даному листі вказано про необхідність зміни в схемі лікування наявного у ОСОБА_5 цукрового діабету, при цьому зауважено, що підбір необхідних ліків може бути проведено лише в умовах стаціонару під наглядом лікаря-ендокринолога, який у штаті медичної частини УВП відсутній.

При цьому суд враховує рекомендації лікаря-ендокринолог від 25.10.2021 про необхідність забезпечення обвинуваченому 5-ти разового харчування, зокрема такого, що виключає вуглеводи, а також попередні листи Центру охорони здоров`я КВС України, з яких вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 має цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), є особою з інвалідністю ІІ групи, в установі обвинувачений систематично оглядається терапевтом у зв`язку з відсутності лікаря-ендокринолог, перебуває на диспансерному обліку, отримує ліки, придбані за кошти держави, а також передані його дружиною.

Окрім цього суд враховує, що судові засідання з розгляду даного кримінального провадження неодноразово відкладалися у зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я ОСОБА_4 , госпіталізацією такого до закладу охорони здоров`я із залу суду та констатацією медичними працівниками про неможливість подальшої участі обвинуваченого у таких судових засіданнях.

Вказане у своїй сукупності свідчить про те, що належне лікування та необхідне харчування при наявному у ОСОБА_5 захворюванні в умовах ізоляції від суспільства забезпечене бути не може.

Тож, приймаючи до уваги вищевказане в частині стану здоров`я обвинуваченого, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_4 потребує певних ліків, які як вбачається з листа від 06.08.2021 йому за рахунок держави придбані бути не можуть, такі надаються останньому його дружиною, а відтак придбаваються за кошти сімейного бюджету, що зменшує можливість сплати ОСОБА_4 та або його рідними як заставодавцями застави у розмірі, визначеному судом ухвалою суду від 26.10.2021 в сумі 227000 грн., та разом з тим зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження та загальних засад кримінального провадження, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, попередження настання означених вище ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

При цьому з метою унеможливлення будь-яких особистісних контактів обвинуваченого з іншими учасниками кримінального провадження, зокрема зі свідками та обвинуваченою ОСОБА_3 , яка наразі під вартою не перебуває, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати фактичне місце проживання в м. Чоп цілодобово.

Окрім цього, з метою перевірки належності виконання означеного запобіжного заходу, суд застосовує до обвинуваченого ОСОБА_4 електронний засіб контролю.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного з дня постановлення зазначеної ухвали виконувати ряд обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України та визначених в резолютивній частині даної ухвали, що спрямовані на мінімізацію реалізації вище встановлених судом ризиків.

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. За ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Поряд з цим, суд не приймає доводи адвоката Тричинець Н.П., на які остання посилається як на підставу своїх вимог про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу – домашнього арешту, або визначення застави як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу з огляду на те, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 як то відсутність спроб переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне провадження, впливати на учасників кримінального провадження зумовлена особливостями перебуванням останнього в умовах ізоляції від суспільства.

Ухвалою суду від 13.07.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 обрано та ухвалою суду зокрема від 26.10.2021 продовжено останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, останнє зумовлене тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у організації організованої злочинної групи по вчиненню особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що свідчить про його підвищену небезпеку для суспільства.

Наразі, вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжних заходів обвинуваченим, суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу, зокрема й встановлення застави, оскільки встановлення застави у межах, регламентованих п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, від 80 до 300 прожиткового мінімуму, не упередить ризик можливого продовження обвинуваченим злочинів, у яких він обвинувачується. Визначення ж розміру застави в непомірно великому розмірі, який обвинувачений завідомо не зможе внести, суд вважає недоцільним, оскільки лише номінально виконуватиме припис КПК України про можливість визначення застави як альтернативному триманню під вартою запобіжному заходу.

За ухвалою суду від 13.07.2021 обвинуваченій ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням заходів контролю з огляду на ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також у зв`язку з наявним ризиком продовження злочинної діяльності, однак зауважено, що ризик настання останнього є мінімальним.

Вказаний запобіжний захід змінено за ухвалою суду від 30.08.2021. До обвинуваченої застосовано домашній арешт у нічний період доби з покладенням на нею ряду процесуальних обов`язків.

З огляду на те, що ОСОБА_3 належно виконувала покладені на неї судом обов`язки за попередньою ухвалою, інформації про порушення нею режиму домашнього арешту від правоохоронців не надходило, враховуючи, що остання ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина, що стверджується відповідним свідоцтвом про народження, й посилює міцність соціальних зв`язків останньої, суд вищеописані ризики такими, що наразі мінімізовані, й продовжує останній існуючий запобіжний захід.

Щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 , то суд зауважує, що ухвалою від 13.07.2021 до останнього застосовано запобіжний захід тримання під вартою з визначенням застави у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який продовжено ухвалою від 30.08.2021. При цьому ухвалою суду від 26.10.2021 розмір застави як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід зменшено до 200 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян, що становить суму 454000 гривень

При постановленні ухвали від 13.07.2021 судом, як зазначалося вище, враховано ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, продовження злочинної діяльність.

При цьому судом, саме з огляду на міцні соціальні зв`язки обвинуваченого, відхилено заявлений стороною обвинувачення ризик переховування ОСОБА_2 від суду, а тому в даному випадку суд критично відноситься до твердження адвоката Ковальчук О.В., що його підзахисний не буде переховуватися від слідства та суду, так як такий ризик йому судом у наявність не ставився.

Розглядаючи клопотання про зміну йому запобіжного заходу обвинуваченому, суд констатує, що в поданому його захисником клопотанні відсутнє посилання на зменшення, або відсутність описаних в ухвалі суду від 13.07.2021 ризиків, заявлена стороною захисту обставина позитивної характеристики ОСОБА_2 за місцем проживання не свідчать про те, що вказані вище ризики перестали існувати.

Окрім цього, на думку суду, належна процесуальна поведінка обвинуваченого зумовлена особливостями перебуванням останнього в умовах ізоляції від суспільства.

Вказане в своїй сукупності унеможливлює зміну останньому існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту, а відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання адвоката Ковальчук О.В.

Враховуючи вищенаведені ризики і обставини, які у своїй сукупності беруться до уваги судом при вирішенні питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігання вищеописаним ризикам, задля забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне продовжити строк застосування щодо таких запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а щодо обвинуваченої ОСОБА_3 – домашнього арешту. При цьому з вищевказаних підстав суд змінює запобіжний захід, застосований наразі щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків, спрямованих на мінімізацію існуючих для кримінального провадження ризиків.

У зв`язку зі зміною запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , з тримання під вартою на цілодобове утримання під домашнім арештом, звільнення особи з-під варти та доставлення його до місця проживання здійснюється в порядку ст. 202 КПК України.

Керуючись ст.ст. 27, 176-178, 181, 194, 202, 314, 331, 369-372, 392 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Ковальчук О.В., захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Тричинець Н.П. про зміну запобіжного заходу відмовити.

Продовжити щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 18 лютого 2022 року включно, з можливістю внесення застави, в розмірі, визначеному ухвалою суду від 26.10.2021, а саме у 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 454000 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі) гривень.

Роз`яснити, що ОСОБА_2 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду від 26.10.2021

У разі внесення застави на ОСОБА_2 покласти наступні обов`язки:

- прибувати до суду на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично проживає, без дозволу прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Продовжити щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченій у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби без застосування засобів електронного контролю, заборонивши останній залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. по 06 год.

Строк дії ухвали в частині тримання ОСОБА_3 під домашнім арештом визначено до 18 лютого 2022 року включно.

Покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- прибувати до суду на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання вищеперерахованих обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення.

Строк дії покладених на ОСОБА_3 обов`язків становить два місяці й визначено до 18 лютого 2022 року включно.

Продовжити щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, до 18 лютого 2022 року включно.

Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 317, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю, заборонивши останньому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_2

Строк дії ухвали в частині тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом визначено до 18 лютого 2022 року включно.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до суду на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків становить два місяці й визначено до 18 лютого 2022 року включно.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищеперерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

ОСОБА_4 негайно доставити до місця проживання та звільнити з-під варти.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні №120200700000000120.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов