Ухвала суду № 102178027, 13.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 грудня 2021 року Справа № 160/21606/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №20026 від 05.10.2020 року, про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» (Ідентифікаційний код юридичної особи 42785524) критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» (Ідентифікаційний код юридичної особи 42785524) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2021 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: - оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2270,00грн; заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.

06.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання вимог ухвали суду від 15 листопада 2021 року від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду та платіжне доручення про сплату судового збору.

Так, у вищевказаній заяві позивач зазначає, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин, з огляду на те, що на дату подання позовної заяви позивач не отримав повний текст оскаржуваного рішення, а також додатків, на які є посилання в спірному рішенні. Більше того, відповідач не надав відповідь на запит ТОВ «САНСНОУ БІЛДІНГ» щодо додатків до спірного рішення, а всі додатки до рішення є його невід`ємними частинами, отже, на думку позивача, твердження про те, що підприємство отримало спірне рішення в день його винесення, не відповідає дійсності, адже відповідач і станом на теперішній час не надав на запит позивача додатки до цього рішення, у зв`язку із чим позивач перебуває у стані правової невизначеності. Також представник позивача зазначав, що оскаржуване рішення датується 15.10.2020 року, тобто в період дії карантину та важкої епідеміологічної ситуації у країні, водночас, згідно з частиною 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин з 12 березня 2020 року, який діє і по теперішній час. З вказаного часу Україна перебувала в "червоному", "помаранчевому" та іноді в "жовтому" рівні небезпеки, а також були періоди, наприклад, з 08.01.2021р. по 25.01.2021р., коли вводилися додаткові обмеження і впроваджувався "локдаун". Складана епідеміологічна ситуація та додаткові обмеження додатково складними отримання позивачем повного тексту оскаржуваного рішеня. Зважаючи на наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити такий строк.

Відповідно до п.8 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Дослідивши надані позивачем документи на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 15 листопада 2021 року, в тому числі заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.

Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Як слідує з позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ», позивач, зокрема, просить скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №20026 від 05.10.2020 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» (Ідентифікаційний код юридичної особи 42785524) критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 та від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517, до позовів платника податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати застосовуються загальні строки звернення до суду, визначенні нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України. При цьому такі строки залежать від того, чи використав платник податків процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень як досудового порядку вирішення спору.

Так, відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, положеннями ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, в КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

При цьому, у п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас згідно з п. 56.19 ст. 56 цього Кодексу в разі, коли до подання позовної заяви до суду проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 зазначив, що дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст.122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору коротші, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору. Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження. Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи – платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень – контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, тоді як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Суд зазначив, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, які не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Отже, Верховний Суд сформулював такий правовий висновок. Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження – абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З матеріалів справи слідує, що позивач не використовував процедуру адміністративного оскарження вказаного рішення і в заяві про поновлення строку звернення до суду з цього приводу нічого не зауважено.

Таким чином, враховуючи приписи статті 122 КАС України, останнім днем звернення до суду з позовними вимогами щодо скасування спірного рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про відповідність ТОВ «САНСНОУ БІЛДІНГ» критеріям ризиковості платника податку від 05.10.2020 року №20026 є 06.04.2021 року, бо відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

Отже, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №20026 від 05.10.2020 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що оскаржується позивачем, було направлено до електронного кабінету платника податків - позивача у день його винесення, а саме: 05.10.2020р., що позивачем не тільки не спростовано, а й фактично визнається шляхом зазначення у позові про те, що таке рішення містилося в його електронному кабінеті, проте без додатків, однак, доказів того, що додатки до цього рішення не були направлені разом із ним до електронного кабінету позивача останнім не надано.

Водночас, з цими позовними вимогами Товариство з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» звернулось до суду лише 09.11.2021 року (згідно із поштовим штемпелем на поштовому конверті), тобто із значним пропуском строку (понад сім місяців), встановленого законом.

При цьому, суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Водночас, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).

Таким чином, позивачем не надано суду доказів того, що про існування спірного рішення, яке відповідно до приписів п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, було направлено через електронний кабінет підприємства у день прийняття такого рішення (тобто 05.10.2020р.), позивач не дізнався та не міг дізнатися у цей день.

За таких обставин, суд вважає, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим, а підстави, зазначені у ньому для поновлення строку звернення до суду із цими вимогами, неповажними.

Отже, в даному випадку, в новому клопотанні про поновлення строку звернення до суду, позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами щодо скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 20026 від 05.10.2020 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та не надано доказів на підтвердження їх наявності.

Щодо посилання позивача на пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" №1645-III від 06.04.2020 року, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 215 від 16.03.2020, № 291 від 22.04.2020№ 313 від 29.04.2020, № 332 від 04.05.2020, № 343 від 04.05.2020, № 377 від 14.05.2020р., № 392 від 20.05.2020р.) запроваджено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 20 травня 2020р. №392 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500) встановлено, що з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 р. № 760) установлено продовжити на всій території України дію карантину з 1 серпня до 31 жовтня 2020 року.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з п.3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 17.07.2020р.) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX, з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до КАС України, згідно з якими пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до п.1,2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX був опублікований в офіційних виданнях "Голос України" від 16.07.2020р. №119-120 та "Урядовий кур`єр" від 16.07.2020р. №135 та набрав чинності з 17.07.2020р.

Отже, в силу положень Закону №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону №540-IX, у тому числі, строки, встановлення для звернення до адміністративного суду, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом №731-ІХ, тобто 06.08.2020 року.

Проте, як зазначалось, із зазначеними позовними вимогами Товариство з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» звернулось до суду лише 09.11.2021 року (згідно із поштовим штемпелем на поштовому конверті), тобто із значним пропуском строку, встановленого законом.

При цьому, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020р., чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом) встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач хоч і посилається, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, на запроваджений на території України карантин, проте, взагалі не зазначає які саме безпосередні обставини та причини, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку із карантином, перешкодили йому вчасно звернутися до суду з цим позовом, хоча приписами пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України наявність саме таких причин може стати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, натомість, за відсутності таких причин, сам по собі факт запровадження карантину не є обставиною, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Отже, доводи, зазначені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, не можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку, оскільки жодних перешкод щодо своєчасного з`ясування позивачем, що його право порушено, об`єктивно не існувало і позивачем це не спростовано.

При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії” , справа “Девеер проти Бельгії” ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії” Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду, а тому не визнає поважними підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

В силу частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» і додані до неї документи слід повернути позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» про поновлення строку звернення до адміністративного суду – відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САНСНОУ БІЛДІНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя: О.М. Турова