Постанова № 102177634, 20.12.2021, Воловецький районний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 936/1052/21

Провадження №2-а/936/28/2021

20.12.2021р. смт.Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., за участю секретаря судового засідання Балецького С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Шусти Василя Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Закарпатській області в особі поліцейського СРПП ВП №2 Мукачівського РУП старшого сержанта поліції Фецьо Василя Юрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, за серією БАВ № 572863 від 07.10.2021 року,

В С Т А Н О В И В:

23.10.2021 р. представник позивача Шуста В.В в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що постановою поліцейського СРПП ВП №2 Мукачівського РУП в Закарпатській області старшого сержанта поліції Фецьо В.Ю. за серією БАВ № 572863 від 07.10.2021 року, було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 гривень, за те, що він 07.10.2020 року о 17 год. 00 хв. в с. Лази керував трактором марки «МТЗ» без номерного знаку та без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1. «а» ПДР та без реєстраційних документів, чим порушив п.2.1.б ПДР. Стверджує, що постанова була винесена без участі позивача, без роз`яснення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП та без з`ясування обставин адміністративного правопорушення, які належало з`ясувати при розгляді справи. Позивач заперечує обставини, викладені у постанові про адміністративне правопорушення, та вказує, що не керував транспортним засобом 07.10.2021 р. в с. Лази, а цього ж дня, ввечері, працівники поліції прибули на його подвір`я, після чого доставили останнього в смт. Воловець. Також, представник позивача, посилається на те, що посвідчення водія відповідної категорії позивачу видавалось. На підставі наведеного, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії БАВ № 572863 від 07.10.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.

11.11.2021 р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача Головного управління національної поліції в Закарпатській області в особі представника Готра Г.Ю. У поданому відзиві представник відповідача зазначає, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким,а відтак, порушив приписи ПДР, за що ч.2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність. На підставі наведеного, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання представник позивача Шуста В.В. не зявився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, просив задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Закарпатській області в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, надав відзив на позовну заяву у якому просив у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд розглянув справу по суті на підставі наявних доказів та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.10.2021 року поліцейським СРПП ВП №2 Мукачівського РУП в Закарпатській області старшим сержантом поліції Фецьо В.Ю. винесена постанова серії БАВ № 572863 від 07.10.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за 2 ст.126 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 3400 гривень за те, що він 07.10.2021 року о 17 год.00 хв. керував трактором марки «МТЗ» без номерного знаку в с. Лази, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1. «а» ПДР України та без реєстраційних документів, чим порушив п.2.1.б ПДР.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п. 2.1 «б» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.

Частиною другою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

У відповідності з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 Постанови).

Так, зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 572863 від 07.10.2021 року не відповідає вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП, оскільки вона містить лише описання адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, у ній не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та відсутня доказова база щодо звинувачення позивача ОСОБА_1 .

Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Судом з`ясовано, що оскаржувана постанова, не містить посилань на належні та допустимі докази, зокрема, на показання свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

У постанові серії БАВ № 572863 від 07.10.2021 року у розділі 7 «До постанови додаються», старшим сержантом поліції Фецьо В.Ю. ніяких відомостей не зазначено, що вказує на відсутність доказів, на підставі яких посадовою особою винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, тобто старший сержант поліції, не навів жодного доказу на підтвердження наявності адміністративного правопорушення та винності ОСОБА_1 в його вчиненні.

Як вбачається з ч. 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, необхідним фактором є саме зупинка працівником поліції транспортного засобу, який перебуває в русі, для перевірки посвідчення водія та у разі відсутності у водія транспортного засобу посвідчення відповідної категорії на керування ним, здійснювати притягнення водія до адміністративної відповідальності.

Із позовної заяви, встановлено, що позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він взагалі не керував транспортним засобом 07.10.2021 р. у с. Лази., тобто функції водія не виконував, а цього ж дня, ввечері, працівники поліції зайшли на його подвір`я, після чого доставили останнього в смт. Воловець.

Будь-яких доказів на підтвердження викладених у постанові серії БАВ № 572863 від 07.10.2021 року, обставин, зокрема того, що ОСОБА_1 як водій перебував за кермом трактору марки «МТЗ» без номерного знаку, та був зупинений працівником поліції саме під час руху цього транспортного засобу в с. Лази, до постанови відповідачами не додано та суду не надано.

Крім того, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Згідно п.25 «Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста», затвердженого Постановою КМУ № 217 від 02.04.1994 року (зі змінами від 02.06.2021 за N 561 ( 561-2021-п ) - посвідчення на право керування машинами має необмежений термін дії і обмінюється у разі його непридатності для користування та у разі заміни посвідчення.

При дослідженні матеріалів справи, вбачається, що позивачу ОСОБА_1 було видано 26.07.2011 р. посвідчення тракториста-машиніста за серією НОМЕР_1 з відкритими категоріями: « А1»- трактори з потужністю двигуна до 73,5 кВт; « А2» - трактори з потужністю двигуна понад 73,5 кВт; « D1» - ескаватори з об`ємом ковша до 4 куб. метрів; « E1» - навантажувачі з потужністю двигуна до 147 кВт. (а.с.8). Також у матеріалах справи наявне свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_2 на трактор колісний «МТЗ-80», реєстраційний номер НОМЕР_3 , об`єм двигуна становить 3750 см.куб. (а.с.7). Таким чином, жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, викладеного в оскаржуваній постанові, відповідачами не надано.

У відповідності з ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 77 КАС України за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

За ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Аналіз законодавчих норм, заперечення позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення дає підстави суду дійти висновку, що відповідачі, повинні були зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, однак доказів на підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідачі суду не надали.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 454,00 грн., які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, службова особа якого виступала відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 241-246, 257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов адвоката Шусти Василя Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Закарпатській області в особі поліцейського СРПП ВП №2 Мукачівського РУП старшого сержанта поліції Фецьо Василя Юрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, за серією БАВ № 572863 від 07.10.2021 року, задоволити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 572863 від 07.10.2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 гривень визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Головного Управління Національної поліції у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення буде складено 23.12.2021 року.

Суддя: Софілканич О.А.